Решение № 136252595, 05.05.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/429/26

РІШЕННЯ

іменем України

05 травня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , прийняте Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Київській області 10.12.2025 №104650024565.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 прийняте Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області 26.12.2025 №104650024564.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 22.09.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що позивач є особою потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії. З досягненням 56 річного віку та за наявності відповідного страхового стажу позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення дострокової пенсії за віком, на що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовлено у такому призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю підстав, так як вважає, що не надані докази проживання в зоні добровільного (гарантованого) відселення впродовж 3 років станом на 01.01.1993. Позивач вважає, що в його трудовій книжці наявні всі належні записи про періоди роботи, а тому такий період підлягає врахуванню при призначенні пенсії. Просить позов задовольнити.

Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області подало відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає, просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що період проживання позивача на території зони гарантованого добровільного відселення документально не підтверджено. За результатом розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу зараховано всі періоди та відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв`язку з відсутністю підстав.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не скористалося правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 13.01.2026 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що позивач є особою потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕЄ (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 15.03.1995.

Відповідно до диплому № НОМЕР_2 від 29.06.1988 ОСОБА_2 (прізвище у шлюбі змінено на ОСОБА_3 позивачка з 01.09.1985 по 29.06.1988 навчалася у Поліському СПТУ №10 на денній формі і відрахована зі складу учнів 17.07.1988, що додатково підтверджується довідкою від 16.12.2025 №651 та довідкою від 07.01.2025 №06, виданої закладом професійної (професійно-технічної освіти "Катюжанський професійний коледж".

02.12.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.12.2025 №104650024565 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішення обґрунтовано тим, що період проживання заявниці на території зони гарантованого добровільного відселення документально не підтверджено.

Позивач вдруге звернулась за призначенням пенсії 21.12.2025.

Рішенням Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області від 26.12.2025 №104650024564 позивачці відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з тим, що до періоду роботи (проживання) в зоні гарантованого добровільного відселення не враховано період з 26.04.1986 по 29.06.1988, оскільки заявниця навчалась у ПТУ №10 смт.Поліське Київської області, яке розташоване на території, що не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення та період з 22.07.1988 по 14.08.1989, оскільки заявниця працювала на підприємстві, яке не розташоване в зоні гарантованого добровільного відселення.

Вважаючи прийняті рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), що були чинні на день виникнення таких відносин.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.

За приписами статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Відповідно до частини 2 статті 55 Закону №796-XII особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні добровільного (гарантованого) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 3 роки та додатково 1 рік за кожні два роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

У відповідності до вказаних правових норм було зумовлено звернення позивача щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до Закону №796-XII.

Наявність у позивача відповідного страхового стажу (40 років 02 місяці 06 днів), необхідного для призначення пенсії, відповідачами не заперечується.

Разом з тим, відповідачем не враховано до періодів (проживання) в зоні гарантованого добровільного відселення позивача період з 26.04.1986 по 29.06.1988, оскільки заявниця навчалась у ПТУ №10 смт.Поліське Київської області, яке розташоване на території, що не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення та період з 22.07.1988 по 14.08.1989, оскільки заявниця працювала на підприємстві, яке не розташоване в зоні гарантованого добровільного відселення.

Суть спору між сторонами по даній справі зведена до наявності чи відсутності права позивача на призначення (переведення) пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років, так як станом на 01.01.1993 позивач в зоні добровільного (гарантованого) відселення проживав лише 22 дні, що є недостатнім для зниження пенсійного віку на 6 років.

Як вже зазначалося судом, в розумінні вимог частини другої статті 55 Закону №796-XII особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні добровільного (гарантованого) відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років мають право на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV, на 3 роки.

Відповідно до примітки до вказаної правової норми законодавець зазначив, що така початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Тобто, в розумінні вимог статті 55 Закону №796-XII право на зниженням пенсійного віку, передбаченого статті 26 Закону №1058-IV, на 3 роки мають особи, які постійно проживали чи постійно працювали у зоні добровільного (гарантованого) відселення за умови постійного проживання чи роботі в цій зоні з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Згідно до постанови КМ Української РСР від 23.07.1991 №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" смт.Поліське, Поліського району, Київської області відносяться до зони безумовного (обов`язкового) відселення.

Згідно наданих довідок період навчання (проживання) в "зоні безумовного (обов`язкового відселення) з 01.09.1985 по 17.07.1988 - становить 2 роки 10 місяців.

З викладеного випливає, що позивачка станом на дату аварії на Чорнобильській АEC (26.04.1986 року) навчалась у зоні безувмовного (обов`язкового) відселення і на неї розповсюджується норма статті 55 вищезазначеного Закону, а саме - зниження пенсійного віку на 4 роки.

Тобто, зниження пенсійного віку на 4 роки виникає тоді, коли особа станом на 26.04.1986 по 31.07.1986 постійно проживала або постійно працювала у зазначених зонах.

Крім того, законодавець визначив, що така особа має право на зниження пенсійного віку додатково на 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років.

Враховуючи, що позивачка після 31.07.1986 продовжувала навчатись на денній формі навчання до 17.07.1988, вона має право на зниження пенсійного віку ще на один рік додатково.

Як зазначено вище на дату первісного звернення за призначенням пенсії 02.12.2025 позивачці виповнилось повних 56 років, тобто, вона вже мала право дострокового виходу на пенсію у віці 55 років, в тому числі і станом на 02.12.2025.

Згідно довідки від 19.12.2025 №1446, виданої Покровським старостинським округом Олевської міської ради Житомирської області позивачка з 21.09.1969 по 14.08.1989 була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 .

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 с.Михайлівка Олевського району відноситься до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

За змістом примітки до абзацу 5 пункту 2 частини 1, статті 55 Закону №796 для встановлення початкової величини зниження пенсійного віку на 3 роки постійного проживання або роботи в зоні гарантованого добровільного відселення протягом усього періоду з моменту аварії по 31.07.1986 не є обов`язковим; достатньо, що особа, яка звернулася за призначенням пенсії, постійно проживала або працювала у вказаній зоні певний час у період з моменту аварії (тобто, 26.04.1986) по 31.07.1986.

Аналогічна правова позиція щодо встановлення початкової величини зниження пенсійного віку висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №556/1153/17.

Таким чином, позивачка має право на зниження пенсійного віку на 5 років оскільки навчалась і проживала у зоні у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з 01.09.1985 по 17.07.1988 рік і продовжувала проживати у зоні добровільного гарантованого відселення до 14.08.1989.

Одночасно, суд враховує, що в розумінні вимог статті 14 Закону №796-XII до осіб, які потерпіли внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 3) відносяться особи, які постійно прожили або відпрацювали чи постійно навчалися на територіях зони гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше трьох років.

Тобто, наявне у позивача посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 3) в розумінні вимог статті 14 Закону №796-XII підтверджує постійне проживання або роботу або навчання в зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії станом на 1 січня 1993 ще не менше трьох років.

Враховуючи те, що для призначення пенсії Позивачу із зниженням пенсійного віку, як громадянину, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, були наявні підстави для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання пенсії, суд робить висновок про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в такому призначенні пенсії та про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині позовних вимог.

При визначенні способу судового захисту порушеного права позивача суд враховує, що відповідно до вимог абзацу 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, а пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Встановлено, що позивач досягла 56 років станом на дату первісного звернення до відповідача, а саме станом на 02.12.2025, заява про призначення пенсії подана протягом трьох місяців з дня народження (д.н.21.09.2025), що передбачено пунктом 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України №22-1 від 25.11.2005, позивачка має право дострокового виходу на пенсію з дня наступного за днем народження, а саме з 22.09.2025.

Таким чином, у позивача наявне право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку з дня виникнення права на таке призначення.

Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , прийняте Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Київській області 10.12.2025 №104650024565.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , прийняте Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області 26.12.2025 №104650024564.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 22.09.2025.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 травня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Варшавська, 3Б, с-ще Макарів, Бучанський р-н, Київська обл., 08001 , код ЄДРПОУ - 22933548) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя В.В. Матущак