Решение № 136252291, 05.05.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/740/26

05 травня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Кавецької Оксани Борисівни до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Кавецької Оксани Борисівни звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 27.01.2026 у виконавчому провадженні №80080051 з виконання виконавчого листа Тернопільського окружного адміністративного суду №500/4052/25 від 14.01.2026 та 28.01.2026 у виконавчому провадженні №80079928 з виконання виконавчого листа Тернопільського окружного адміністративного суду №500/4052/25 від 14.01.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувають виконавчі провадження № 80080051 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.01.2026) та № 80079928 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2026) з виконання виконавчого листа № 500/4052/25, виданого 14.01.2026 щодо рішення суду від 14.11.2025 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Кавецької Оксани Борисівни №79347380 від 10.06.2025 про відмову в проведенні реєстраційних дій та про зобов`язання державного реєстратора прав власності на нерухоме майно Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Кавецьку Оксану Борисівну повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 25.04.2025 за реєстраційним номером 66585642 про здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме: на квартиру, яка знаходиться за адресою: проспект Перемоги (Леніна), 167, №5, м. Лисичанськ Луганської області, з урахуванням висновків суду.

Одночасно державним виконавцем було винесено дві постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 34 588,00 гривень в кожній.

Проте позивач вважає зазначені постанови протиправними, незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки 09.02.2026 на підставі заяви ОСОБА_1 скасовано рішення про відмову №79347380 від 10.06.2025 та проведено повторний розгляд заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 25.04.2025 (реєстраційний номер 66585642). За результатами розгляду, беручи до уваги висновки суду, прийнято рішення про державну реєстрацію прав, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності за заявниками на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначає, що станом на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження стягувачі з відповідною заявою не звертались, у зв`язку з чим виконання судового рішення було об`єктивно неможливим до моменту такого звернення, державний реєстратор не мав правових підстав для вчинення відповідних дій.

Вказує, що враховуючи вищевикладене, рішення суду виконано невідкладно, після звернення стягувана із відповідною заявою до суб`єкта державної реєстрації.

Також позивач зазначає про неправильне визначення статусу боржника та розміру збору.

Ухвалою судді від 18.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 КАС України.

Також вказаною ухвалою встановлено відповідачу семиденний строк, з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У вказаний строк ні відзиву ні будь-яких клопотань від відповідача до суду не надходило.

У відповідності до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №500/4052/25, позовну заяву задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав власності на нерухоме майно Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Кавецької Оксани Борисівни №79347380 від 10.06.2025 про відмову в проведенні реєстраційних дій.

Зобов`язано державного реєстратора прав власності на нерухоме майно Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Кавецьку Оксану Борисівну повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 25.04.2025 за реєстраційним номером 66585642 про здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме: на квартиру, яка знаходиться за адресою: проспект Перемоги (Леніна), 167, №5, м. Лисичанськ Луганської області, з урахуванням висновків суду.

Вказане рішення набрало законної сили 16.12.2025 та на його виконання Тернопільським окружний адміністративним судом 14.01.2026 було видано виконавчі листи.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на підставі заяви про примусове виконання, 27.01.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80080051, з виконання виконавчого листа №500/4052/25 виданого 14.01.2026. Боржником у даній постанові зазначено Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Кавецьку Оксану Борисівну, стягувачем - ОСОБА_1 .

Також, Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на підставі заяви про примусове виконання, 28.01.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80079928, з виконання виконавчого листа №500/4052/25 виданого 14.01.2026. Боржником у даній постанові зазначено Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Кавецьку Оксану Борисівну, стягувачем - ОСОБА_2 .

Одночасно державним виконавцем було винесено дві постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 34 588,00 гривень в кожній.

Вважаючи вказані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі такого виконавчого документа як постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Частина перша статті 5 Закону №1404-VIII передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

За приписами пунктів 1-6 частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується:

за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень;

за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

у разі виконання рішення приватним виконавцем;

за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Частиною дев`ятою цієї ж статті 27 обумовлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.

Пунктом 8 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), передбачено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження. .

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Аналізуючи наведені вище положення, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується, пов`язується з початком примусового виконання. Останнє державний виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору та винести постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Отже, стягнення виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця. Саме тому на час відкриття виконавчого провадження у державного виконавця відсутні законні підстави для того, щоб не вирішувати питання про стягнення виконавчого збору за виконавчим документом.

Також суд звертає увагу, що аналізуючи частину п`яту та шосту статті 26, частини першу - четверту статті 27 Закону №1404-VІІІ Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 у справі №480/3452/19 зазначив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

У подальшому після повернення виконавчого документа або закриття виконавчого провадження, якщо виконавчий збір не було стягнуто, державний виконавець має вирішити питання про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору, і це є обов`язком, а не правом державного виконавця.

Наведений висновок узгоджується із позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 30.06.2021 у справі №460/2478/19, та був підтриманий у постанові Верховного Суду від 24.12.2021 у справі №640/4599/21, у постанові від 25.05.2023 у справі №420/1233/19, та у постанові від 01.08.2024 у справі № 640/11506/21.

Поряд з цим, як слідує із матеріалів справи, позивач листом від 18.11.2025 №2075/1/28-01 (до прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження) повідомив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (стягувачів у виконавчих провадженнях №80079928 та №80080051), що відповідно до п. 53 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 26.10.2011 №1141, внесення відомостей про скасування рішення, державного реєстратора здійснюється виключно за заявою особи, заінтересованої у внесенні відповідних відомостей.

У листі зазначено, що крім того, прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 06.10.2016 №1666-VIII встановлено, що до запровадження автоматичної інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (яка на сьогодні в частині технічної можливості скасування рішень за алгоритмом, вказаним у ст. 31-1 Закону, не реалізована в повному обсязі без участі заявника), реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Вказано, що в зв`язку з вищенаведеним, після набрання рішенням суду законної сили, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно особисто звернутися до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління державної реєстрації Тернопільської міської ради з відповідною заявою, пред`явивши документ, що засвідчує особу заявника.

Суд зазначає, що відповідно до п. 53 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 26.10.2011 №1141, внесення відомостей про скасування рішення державного реєстратора здійснюється за заявою особи, заінтересованої у внесенні відповідних відомостей, а також у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 06.10.2016 №1666-VIII встановлено, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Згідно статті 20 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-IV та пунктів 6, Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25 грудня 2015 №1127:

Заява на проведення реєстраційних дій у паперовій формі подається за умови встановлення особи заявника. Встановлення особи громадянина України здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

У разі подання заяви уповноваженою на те особою державним реєстратором встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Як слідує із матеріалів справи, 09.02.2026 на підставі повторно поданої заяви ОСОБА_1 скасовано рішення про відмову №79347380 від 10.06.2025 та проведено повторний розгляд питання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 25.04.2025 (реєстраційний номер 66585642).

За результатами розгляду, позивачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності за заявниками на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже позивачем (боржником) вжито необхідні дії для виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження, однак державний реєстратор позбавлений правових підстав ініціювати реєстраційні дії самостійно, без звернення стягувачів із відповідною заявою.

При цьому, хоч і попередня відмова була скасована судом, вчинити реєстраційну дію на підставі раніше поданої заяві ні технічно ні процесуально неможливо.

Тобто, повністю виконати рішення без участі боржника було неможливо.

А тому суд погоджується із покликанням позивача на те, що станом на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження стягувачі з відповідною заявою не звертались, у зв`язку з чим виконання судового рішення було об`єктивно неможливим до моменту такого звернення, і державний реєстратор не мав правових підстав для вчинення відповідних дій.

Поряд із цим, рішення суду виконано боржником невідкладно після звернення стягувана із відповідною заявою до суб`єкта державної реєстрації.

Окрім того, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав.

Згідно з ст.11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Частина 3 статті 27 Закону України "Про виконання провадження" передбачає, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Виконавцем помилково розраховано суму збору як для юридичної особи.

Державним виконавцем у оскаржуваних постановах боржником вказано: державний реєстратор прав власності на нерухоме майно Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Кавецька Оксана Борисівна, однак, зазначено код ЄДРПОУ Тернопільської міської ради (34334305) та нараховано виконавчий збір за ставкою для юридичних осіб (4 мінімальні заробітні плати), а не двох мінімальних розмірів заробітної плати (для фізичних осіб).

Державний реєстратор є посадовою особою, окремим суб`єктом владних повноважень в розумінні КАС України, однак не є юридичною особою.

Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що оскаржені постанови є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних постанов.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір сплачений згідно квитанції від 13.02.2026.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 27.01.2026 у виконавчому провадженні №80080051.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 28.01.2026 у виконавчому провадженні №80079928.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Кавецька Оксана Борисівна (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. Галицька, 45,м. Івано-Франківськ,Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл.,76019 код ЄДРПОУ 43316386).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05 травня 2026 року.

Головуючий суддя Баб`юк П.М.