Решение № 136246470, 05.05.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/1219/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05.05.2026смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Єгорової Н.І.,

за участю секретаря Маковецької Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Доманівка Миколаївської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6926893 від 02.08.2023, посилаючись на те, що 02.08.2023 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір № 6926893 .про надання споживчого кредиту в сумі 6000 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 . Строк кредиту визначений 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Позивач за умовами договору свої зобов`язання виконав у повному обсязі шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки.

Відповідачка взяті на себе зобов"язання щодо повернення кредиту виконувала неналежним чином, внаслідок чого у неї виникла кредитна заборгованість.

27.05.2024 між ТОВ "Авентус Україна"та ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" було укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, за умовами якого ТОВ "Авентус Україна" за плату відступило, а ТОВ «ФК Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідачки. 25.11.2024 ТОВ «ФК Фінтраст Україна» змінило найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Сума боргу відповідачки перед новим кредитором становить 24268.20 грн., що складається із:

6000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту;- 10984 .80 грн. заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором за користування кредитом;- 7283.40 грн. заборгованість за процентами нарахованими позивачем за 61 календарний день.

Станом на дату звернення до суду заборгованість по кредитному договору не сплачена, тому позивач просить стягнути заборгованість з відповідачки у судовому порядку, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. і витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та не заперечували проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання двіччі не з`явилася,про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що 02.08.2023 між ТОВ " Авентус Україна " та ОСОБА_1 було укладено Договір № 6926893 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.2, 1.3, 1.4 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 6000,00 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

У п.1.5 Договору сторони погодили, що тип процентної ставки фіксована, за користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.4 Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Договір № 6926893 про надання споживчого кредиту укладено в електронній формі та підписано ОСОБА_1 02.08.2023 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С2295.

02.08.2023 ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором Додаток №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 6926893 від 02.08.2023, яким погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Крім того, ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С2295 підписала паспорт споживчого кредиту до договору про споживчий кредит, з якого вбачається, що сума кредиту 6000,00 грн., строк кредитування 360 днів, реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою 29653.85%; із врахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 313458.45%.

Відповідно до довідки № 20240612-18а від 2024-06-12, наданої ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: на суму 6000 грн., номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 37907897, Session ID 020797502776, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації - 524000, банкеквайр АТ «ПУМБ»; призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

З наданої на виконання ухвали суду від 18.02.2026 АТ «Державний ощадний Банк України» довідки №46/12-11/30566/2026/БТ від 02.03.2026 судом встановлено, що банківська карта № НОМЕР_2 , на яку здійснювалося зарахування коштів, наданих за договором № 6926893 від 02.08.2023, дійсно належить відповідачці ОСОБА_1 , на цю карту було здійснено зарахування грошових коштів у сумі 6000 грн.

Відповідачка неналежним чином виконувала умови договору щодо повернення кредиту, внаслідок чого у неї виникла кредитна заборгованість.

27.05.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та ТОВ " Авентус Україна" був укладений договір факторингу №27.05/24-Ф, відповідно до умов п.1.1 якого ТОВ «Фінтраст Україна» (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "Авентус УКРАЇНА" (Клієнт) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього Договору, на рахунок Клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників та повна сума ціни продажу, що надійшла на рахунок Клієнта, - підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості.

Відповідно до копії Реєстру Боржників за договором Факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024, ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" набуло права грошової вимоги до боржників, зокрема щодо ОСОБА_1 , за кредитним договором № 6926893 від 02.08.2023 у загальному розмірі 16984.80 грн., що складається із:- 6000,00 грн. тіла кредиту;- 10984 .80 грн. суми процентів, нараховані первісним кредитором за користування кредитом. Враховуючи, що строк дії кредитного договору не закінчився новий кредитор нарахував позичальнику процентити за користування кредитом за 61 календарних днів в розмірі 7283.40 грн.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи повідомлення від 27.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» усіх боржників ТОВ " Авентус Україна" повідомлено про відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».

25.11.2024 за рішенням загальних зборів ТОВ «ФК Фінтраст Україна» змінило найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № 6926893 від 02.08.2023 про надання споживчого кредиту, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ " ФК "Фінтраст Капітал" " становить 24268.20 грн..

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1049, ст.1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні письмові докази, судом встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» виконало свої обов`язки за електронним договором про надання споживчого кредиту №6926893 від 02.08.2023 та надало відповідачці кредит в сумі 6000,00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки.

ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача, на підставі до Договору факторингу № 27.05/24-Ф, враховуючи, що відповідачка свої зобов`язання не виконала, позивач має підстави для захисту свого права в суді.

До ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором . У зв"язку з тим, що дія договору після переходимо прав вимоги не закінчилася, новим кредитором нараховані проценти за користування кредитом в сумі 7283.40 грн., що не суперечить закону..

Суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачкою не оспорювався і доказів погашення кредитної заборгованості відповідачкою суду не подано.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позичальниця належним чином виконувала кредитні зобов`язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості.

Крім того, позивач просить при виконанні рішення застосувати вимоги ч 10. 11 ст.265 ЦПК України.

Щодо вимоги про зобов`язання в порядку частин десятої, одинадцятої ст. 265 ЦПК України орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України за формулою: розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків; розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили і до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з відповідачки на користь ТОВ Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", то суд вважає що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 10 та ч. 11 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Таким чином, норма ч. 10 та ч. 11 ст. 265 ЦПК України передбачає, що суд може зазначити в рішенні про нарахування саме відсотків або пені, натомість позивач просить нарахувати інфляційні витрати та 3 % річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, що в розумінні ЦК України є різним.

Крім того, суд додатково зазначає, що відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ст.141 ЦПК України у разі задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача.

Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн, на підтвердження яких позивачем були надані: ордер серії АІ №2028941 від 20.10.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Столітнього Михайла Миколайовича від 18.09.2020; договір про надання професійної правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, Акт № 11313 від 20.10.2025 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024.

За змістом статті 134 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людиини, суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічні позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 01.09.2022 по справі № 640/16093/21.

Згідно постанови ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога адвоката полягала у складанні проекту позовної заяви, клопотанні про витребуванні доказів, відповіді на відзив, представництво в суді першої інстанції.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що заявлена представником сума в розмірі 10 000 гривень є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, а тому вважажє доцільним зменшити розмір витрат та стягнути 5000 грн. на користь позивача.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати у вигляді, сплаченого судового збору в сумі 2 422, 40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13,.81, 89, 141, 263-265, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», (код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором № 6926893 від 02.08.2023 у розмірі 24268.20грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 10984.80 грн.; заборгованості за процентами нарахованими новим кредитором в розщмірі 7283.40 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», (код ЄДРПОУ 44559822) судові витрати у виді судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п"ять тисяч) грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили,якщо протягом строків,встановлених цим Кодексом,не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку,тобто шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н.І.Єгорова