Постановление суда № 136245421, 05.05.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3055/26

Провадження № 1-кс/461/2778/26

УХВАЛА

про накладення арешту на майно

05.05.2026 слідча суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке 08.04.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000475, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий звернувся до слідчої судді зі вказаним клопотанням, у якому просить накласти арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зі забороною, користування (рухомим майном), відчуження та розпорядження ним (перетворення, передачі чи продажу іншим особам), а саме:

- квартири АДРЕСА_1 (РНОНМ: НОМЕР_4);

- транспортний засіб марки Skoda Fabia 2001 року випуску, VIN - НОМЕР_1 , д. н. з.: « НОМЕР_2 »;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 , vin - НОМЕР_1 , серія та номер: НОМЕР_3 з ключами запалювання до нього;

- особисті грошові кошти ОСОБА_5 в загальній сумі 16550 гривень, які 01.05.2026 вилучені у ході проведення обшуку транспортного засобу «Skoda Fabia», д. н. з. НОМЕР_2 , VIN - НОМЕР_1 ;

- грошові кошти у сумі 12500 гривень, які 01.05.2026 вилучені у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025140000000475 від 08.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді бригадира (начальника цеху платних послуг) виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця», діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, діючи за попередньою змовою із працівником платної стоянки приміського вокзалу виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_5 , який виконував роль пособника, та іншими на даний час невстановленими особами, вимагав та 31.01.2026, близько 08:28 год, перебуваючи за адресою: м. Городок, вул. Володимира Великого, 1Б, одержав за пособництва ОСОБА_5 , для себе неправомірну вигоду в розмірі 25000 гривень від працівників цеху надання платних послуг виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» за нестворення штучних перешкод у їх робочій діяльності, що мало місце за наступних обставин.

З огляду на займану посаду, пов`язану з виконанням організаційно -розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, а також обсяг виконуваних обов`язків за службою, ОСОБА_6 , відповідно до Примітки до ст. 368 КК України є службовою особою.

Так, у невстановлений досудовим розслідування час та місці, однак не пізніше 08.04.2025, ОСОБА_6 , діючи спільно зі невстановленими особами, усвідомлюючи те, що коло функціональних обов`язків якими він наділений, надає йому змогу здійснювати вплив на підлеглих йому працівників, шляхом погроз звільнення з займаних посад, нелояльного ставлення та створення штучних перешкод у їх діяльності, організував схему систематичного, щомісячного одержання від підлеглих йому працівників цеху надання платних послуг виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» неправомірної вигоди у фіксованому розмірі, про що, перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений час та спосіб висловив вказаним особам протиправну вимогу.

Працівники цеху надання платних послуг виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» будучи поставленими в умисно створені ОСОБА_6 умови, за яких вони вимушені надавати йому неправомірну вигоду з метою уникнення шкідливих наслідків щодо своїх прав та законних інтересів, а саме - звільнення з займаних посад та створення штучних перешкод у їх діяльності, погодились на таку протиправну вимогу.

Водночас, ОСОБА_6 , розуміючи, що організувати механізм одержання неправомірної вигоди та уникнення викриття його злочинної діяльності самостійно він не зможе, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, залучив до своєї протиправної діяльності в ролі пособника підлеглого працівника платної стоянки приміського вокзалу виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_5 , та інших на теперішній час невстановлених досудовим розслідуванням осіб, при цьому вступив з ними в злочинну змову та довів до їх відома свій злочинний план, з яким останні погодились.

Так, 30.01.2026, близько 15:41 години у ході зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , яка відбулась за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 112, на території платної стоянки приміського вокзалу виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_6 , надав ОСОБА_5 вказівку про необхідність отриманням ним неправомірної вигоди від працівників платного туалету приміського вокзалу, виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» в розмірі 25000 гривень, за нестворення штучних перешкод у їх службовій діяльності, та вказав, що таку неправомірну вигоду в подальшому необхідно буде передати йому.

У подальшому, 31.01.2026, близько 07:19 год., ОСОБА_5 , на виконання наданої ОСОБА_6 вказівки, реалізовуючи спільний зі ОСОБА_6 злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди та незаконне збагачення, виконуючи роль пособника, перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 112, на території платної стоянки приміського вокзалу виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця», отримав від працівника платного туалету приміського вокзалу, виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» неправомірну вигоду у сумі 25 000 гривень з метою подальшої передачі такої ОСОБА_6 .

Так, завершуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 31.01.2026, близько 08:28 год., ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: Львівська область, м. Городок, вул. Володимира Великого, 1Б, в ході особистої зустрічі із ОСОБА_5 , який виконував роль пособника, одержав від нього, неправомірну вигоду у сумі 25 000 гривень, надану працівниками платного туалету приміського вокзалу, виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» за невчинення ОСОБА_6 дій з використанням свого службового становища, а саме нестворення штучних перешкод у їх робочій діяльності.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії, з використанням свого службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді бригадира (начальника цеху платних послуг) виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця», діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, діючи за попередньою змовою із працівником платної стоянки приміського вокзалу виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_5 , який виконував роль пособника, та іншими на даний час невстановленими особами, вимагав та 01.05.2026, близько 08:32 год, повторно, одержав за пособництва ОСОБА_5 , для себе неправомірну вигоду в загальному розмірі 204 700 гривень від працівників цеху надання платних послуг виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» за нестворення штучних перешкод у їх робочій діяльності, що мало місце за наступних обставин.

З огляду на займану посаду, пов`язану із виконанням організаційно -розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також обсяг виконуваних обов`язків за службою, ОСОБА_6 , відповідно до Примітки до ст. 368 КК України є службовою особою.

Так, у невстановлений досудовим розслідування час та місці, однак не пізніше 08.04.2025, ОСОБА_6 , діючи спільно зі невставновленими особами, усвідомлюючи те, що коло функціональних обов`язків якими він наділений, надає йому змогу здійснювати вплив на підлеглих йому працівників, шляхом погроз звільнення з займаних посад, нелояльного ставлення та створення штучних перешкод у їх діяльності, організував схему систематичного, щомісячного одержання від підлеглих йому працівників цеху надання платних послуг виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» неправомірної вигоди у фіксованому розмірі, про що, перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений час та спосіб висловив вказаним особам протиправну вимогу.

Працівники цеху надання платних послуг виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» будучи поставленими в умисно створені ОСОБА_6 умови, за яких вони вимушені надавати йому неправомірну вигоду з метою уникнення шкідливих наслідків щодо своїх прав та законних інтересів, а саме - звільнення з займаних посад та створення штучних перешкод у їх діяльності, погодились на таку протиправну вимогу.

Водночас, ОСОБА_6 , розуміючи, що організувати механізм одержання неправомірної вигоди та уникнення викриття його злочинної діяльності самостійно він не зможе, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, залучив до своєї протиправної діяльності в ролі пособника підлеглого працівника платної стоянки приміського вокзалу виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_5 , та інших на теперішній час невстановлених досудовим розслідуванням осіб, при цьому вступив з ними в злочинну змову та довів до їх відома свій злочинний план, з яким останні погодились.

Так, 29.04.2026, у невстановлений досудовим розслідування час та місці, у ході зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , яка відбулась за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 112, на території платної стоянки приміського вокзалу виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця», ОСОБА_6 надав ОСОБА_5 вказівку про необхідність отриманням ним неправомірної вигоди від працівників платного туалету приміського вокзалу, працівників платної стоянки приміського вокзалу, працівників чоловічого туалету головного залізничного вокзалу та працівників платного залу головного залізничного вокзалу виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» в загальному розмірі 204 700 гривень, за нестворення штучних перешкод у їх службовій діяльності, та вказав, що таку неправомірну вигоду в подальшому необхідно буде передати йому.

У подальшому, 30.04.2026, близько 09:00 год., ОСОБА_5 , на виконання наданої ОСОБА_6 вказівки, реалізовуючи спільний зі ОСОБА_6 злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди та незаконне збагачення, виконуючи роль пособника, перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 112, на території платної стоянки приміського вокзалу виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця», одержав неправомірну вигоду у сумі 23 000 гривень надану працівниками платного туалету приміського вокзалу, виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця», з метою подальшої передачі такої ОСОБА_6 .

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 01.05.2026, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 112, на території платної стоянки приміського вокзалу виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця», на виконання наданої ОСОБА_6 вказівки, реалізовуючи спільний зі ОСОБА_6 злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди та незаконне збагачення, виконуючи роль пособника, одержав неправомірну вигоду у сумі 181 700 гривень надану працівниками чоловічого туалету головного залізничного вокзалу, платного залу головного залізничного вокзалу та платної стоянки приміського вокзалу виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» з метою подальшої передачі такої ОСОБА_6 та отримав від ОСОБА_6 вказівку про необхідність передачі 01.05.2026 одержаної неправомірної вигоди в розмірі 204 700 гривень його дружині ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 .

Так, завершуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 01.05.2026, близько 08:32 год., ОСОБА_5 , виконуючи роль пособника, перебуваючи за адресою: Львівська область, м. Городок, вул. Володимира Великого, 1Б, діючи на виконання вказівки ОСОБА_6 , у ході особистої зустрічі з дружиною ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , яка була обізнана про необхідність одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 для ОСОБА_6 , передав останній неправомірну вигоду у загальному розмірі 204 700 гривень, надану працівниками цеху надання платних послуг виробничого підрозділу вокзал станції Львів, філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» за невчинення ОСОБА_6 дій з використанням свого службового становища, а саме нестворення штучних перешкод у їх робочій діяльності.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії, з використанням свого службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

З огляду на вище наведене, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Судова Вишня, Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , не депутат, не адвокат, раніше не судимий.

01.05.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.368 КК України.

01.05.2026 у ході проведення обшуку у транспортному засобі «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , vin - НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_5 , серед іншого, виявлено та вилучено:

- особисті грошові кошти ОСОБА_5 у сумі 16550 гривень;

- транспортний засіб марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , vin - НОМЕР_1 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 , vin - НОМЕР_1 , серія та номер: НОМЕР_3 з ключами запалювання до нього;

Окрім цього, 01.05.2026 у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 12500 грн.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває квартири АДРЕСА_1 , та останній на праві власності володіє транспортним засобом марки Skoda Fabia 2001 року випуску, VIN - НОМЕР_1 , д.н.з.: НОМЕР_2 .

Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, просить клопотання задовольнити.

Слідчий у судове засідання не з`явився, у клопотанні просить розглядати клопотання без його участі та без участі прокурора.

З метою забезпечення арешту майна, слідча суддя вважає за можливе в порядку ч.2 ст.170 КПК України, проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідча суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню за таких обставин.

Відповідно до п. п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

У статті 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, для забезпечення можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та накладається на майно, зокрема підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 2, 5 ст. 170 КПК України).

Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Також, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:

- правову підставу для арешту майна;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна, зокрема для підозрюваного (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідча суддя дійшла до таких висновків.

1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна

Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Під час розгляду клопотання слідчий довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів про їх вчинення підтверджуються долученими до клопотання, у копіях: рапортом про виявлення кримінального правопорушення, матеріалами виконаних доручень, заявою ОСОБА_8 , допитами свідків, проведеними оперативно-розшуковими заходами, у т. ч. негласними слідчими розшуковими діями, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Факти та обставини, які були досліджені під час судового засідання, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача на цьому етапі досудового розслідування, що підозрюваний ОСОБА_9 може бути безпосередньо причетним до обставин кримінальних правопорушень. У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі "Мерабішвілі проти Грузії" (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, "обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку".

2) Правові підстави для арешту майна

Арешт майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 2, 5 ст. 170 КПК України).

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (ч. 1 ст. 50 КК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється, зокрема, за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини та може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

На слідчого, прокурора покладається обов`язок при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна надати документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема підозрюваним таким майном (п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України).

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, у тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління (ч. 1 ст. 49 Кримінально-виконавчого кодексу України).

Так, 01.05.2026 у ході проведення обшуку у транспортному засобі «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , vin - НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_5 , серед іншого, виявлено та вилучено:

- особисті грошові кошти ОСОБА_5 у сумі 16550 гривень;

- транспортний засіб марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , vin - НОМЕР_1 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 , vin - НОМЕР_1 , серія та номер: НОМЕР_3 з ключами запалювання до нього;

Окрім цього, 01.05.2026 у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , виявлені та вилучені особисті грошові кошти ОСОБА_5 у сумі 12500 грн.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває квартири АДРЕСА_1 , та останній на праві власності володіє транспортним засобом марки Skoda Fabia 2001 року випуску, VIN - НОМЕР_1 , д.н.з.: НОМЕР_2 .

3) Речі є тими видами майна, на які може бути накладено арешт

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема на рухоме та нерухоме майно, щодо якого ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Слідча у своєму клопотанні просить накласти арешт на нерухоме майно (квартиру). Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.

4) Завдання, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням про арешт майна

Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Враховуючи обставини, які розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість передачі та відчуження майна є обґрунтованою.

5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Положення КПК України узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі "Узан та інші проти Туреччини" / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).

Отже, обмежити особу у праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

На думку слідчої судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, їх специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити фізичну особу належного їй майна, а лише тимчасово обмежити її право розпоряджатися та відчужувати ним до завершення кримінального провадження.

У ході розгляду клопотання слідча суддя не встановила негативні наслідки арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна ОСОБА_5 , слідча суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього, з огляду на викладені вище обставини справи.

З урахуванням зазначеного, слідча суддя переконана, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.

Також, слідча суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону відчуження, про що у своєму клопотанні просить слідчий, зважаючи на встановлені ризики відчуження належного підозрюваному майна іншим особам.

При цьому, слідча суддя зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини.

На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідча суддя -

УХВАЛИЛА:

1. Клопотання - задовольнити.

2. Накласти арешт, що полягатиме у позбавлені права користування (рухомим майном), відчуження та розпорядження ним (перетворення, передачі чи продажу іншим особам), з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання у кримінальному провадженні №12025140000000475 від 08.04.2025 на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- квартири АДРЕСА_1 (РНОНМ: НОМЕР_4);

- транспортний засіб марки Skoda Fabia 2001 року випуску, VIN - НОМЕР_1 , д. н. з.: « НОМЕР_2 »;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 , vin - НОМЕР_1 , серія та номер: НОМЕР_3 з ключами запалювання до нього;

- особисті грошові кошти ОСОБА_5 в загальній сумі 16550 гривень, які 01.05.2026 вилучено в ході проведення обшуку транспортного засобу «Skoda Fabia», д. н. з. НОМЕР_2 , VIN - НОМЕР_1 ;

- грошові кошти у сумі 12500 гривень, які 01.05.2026 вилучено в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 ;

3. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчих, які входять до групи слідчих у кримінальному провадженні №12025140000000475 від 08.04.2025.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідча суддя ОСОБА_1