Решение № 136243442, 04.05.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

справа №133/1944/24

04.05.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Пєтухової Н.О.,

секретаря судових засідань Даневської О.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

представник третьої особи Терещук С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Козятинської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, просив:

- визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, порядок періодичних побачень з можливістю спільного відпочинку за місцем проживання батька, без присутності матері ОСОБА_3 , а такі дні та години:

1. щотижня з 09:00 кожного вівторка та до 20:00 кожної середи з можливістю ночівлі у батька;

2. щотижня з 09:00 кожної суботи до 20:00 кожної неділі з можливістю ночівлі у батька;

3. щороку у літній період (червень-серпень) протягом не менше ніж 14 календарних днів підряд з обов`язковим попередженням ОСОБА_3 за 10 календарних днів про місце проведення такого відпочинку та дозвілля, а також кола осіб з якими такий відпочинок та дозвілля буде поводитись;

4. день народження ОСОБА_5 та дні народження близьких родичів дитини - за попереднім повідомленням ОСОБА_3 не менше ніж за 3 календарні дні про місце і час такого святкування, але не пізніше ніж до 20:00 такого дня.

- зобов`язати ОСОБА_3 е перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та завчасно попереджати про можливість і причини зміни у визначеному порядку зустрічей;

- стягнути на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі з 14.02.2016, та з квітня 2024 як сім`я не проживають, а у провадженні Козятинського міськрайонного суду перебуває справа №133/1035/24 про розірвання шлюбу. У шлюбі в них народилася донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка залишилась проживати разом з матір`ю - ОСОБА_3 .. Фактично з самого моменту розлучення, у сторін почалися непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні дитини, відвідуванні, зі сторони відповідача створювались штучні перешкоди стосовно неможливості нормального спілкування позивача з донькою.

З квітня 2024 року, всі намагання позивача, мирним шляхом врегулювати даний спір призводить лише до конфліктів, оскільки відповідач перешкоджає позивачу бачитись з дитиною, налаштовує доньку проти батька, не бажає його присутності та штучно створює такі обставини, через які позивач не може нормально зустрічатися з донькою.

Протягом тривалого часу позивач намагається налагодити зв`язок із донькою, приймати участь у її вихованні, розвитку її здібностей та забезпечувати її всім необхідним для нормального розвитку та становлення. Після численних марних спроб вирішити дане питання шляхом переговорів, взаємних поступок з метою недопущення страждань та негативного впливу на дитину, позивач вимушений звернутися до суду із вказаною позовною заявою.

Ухвалою суду від 14.08.2024 провадження у справі було відкрито та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

01.10.2024 подано зустрічний позов, у прийняті якого відмовлено ухвалою суду від 14.01.2025.

Представником відповідача також подано відзив на позовну заяву, у якій він заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову. Вказує, що відповідач ніколи не чинила останньому жодних перешкод в спілкуванні з дитиною, та жодного доказу щодо таких обставин позивачем не надано.

Також відповідач не заперечує щодо права позивача на спілкування з дитиною. Однак позовних вимог не визнає в повному обсязі з тих підстав, що побачення з батьком та його сім`єю шкодять інтересам дитини, пригнічують її психічний стан. Майже всі візити позивача та його сім`ї о дитини, внаслідок агресивного ставлення колишнього чоловіка до мене в присутності дитини, закінчувались сваркою та викликом поліції, дитина неодноразово чула висловлювання колишнього чоловіка та його сім`ї, про те, що вона буде жити з ними, з чого зробила для себе висновок, що її хочуть насильно розлучити з матір`ю.

Дочка прив`язана до матері, боїться залишатися з батьком і його сім`єю наодинці, та на думку відповідача, не довіряє батьку та не хоче з ним спілкуватися. Це чітко вбачається з відеозаписів, що зроблені під час візитів позивача та його сім`ї за місцем проживання дитини, на відео дитина явно злякана, пригнічена, вигадує причини, щоб не спілкуватися з батьком.

Ухвалою суду від 15.07.2025 підготовче засідання у справі закрито та призначено до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнали, та просили відмовити у задоволені позову.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Козятинської міської ради Вінницької області в судовому засіданні у вирішенні позовних вимог покладалась на розсуд суду, одночасно підтримавши надане рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Козятинської міської ради Вінницької області про встановлення регламенту побачень батька із дитиною.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.04.2024, батьками малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

У провадженні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області знаходиться справа №133/1035/24 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ухвалою суду від 10.04.2024 відкрито провадження у справі.

Актом обстеження умов проживання від 27.06.2024 складеного службою у справах дітей Стрижавської селищної ради з метою участі батька вихованні дитини проведено обстеження умов проживання будинку у с. Лаврівка та встановлено, що в будинку батьком для дитини створено належні умови для комфортного проживання, розвитку та виховання. В будинку чисто, тепло та затишно, прибудинкова територія доглянута. Для дитини в будинку виділена окрема кімната, яка обладнана усіма необхідними меблями.

ОСОБА_3 разом з дитиною зареєстрована та проживає у м. Козятині.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання малолітньої ОСОБА_5 , в родині матері ОСОБА_3 від 22.04.2024, складеного службою у справах дітей Козятинської міської ради, було проведено обстеження умов проживання будинку у м. Козятині з метою визначення місця проживання дитини з матір`ю, та встановлено, за цією адресою проживають та мають місце реєстрації: заявниця ОСОБА_3 , її батько ОСОБА_6 , її мати ОСОБА_7 , її дочка ОСОБА_5 , її сестра ОСОБА_8 , та її племінник ОСОБА_9 . У житловому будинку для малолітньої відведена індивідуальна мебльована кімната, є окремий простір для проведення дозвілля, в наявності іграшки, кімнати в будинку чисті, просторі та світлі. Дома живуть домашні улюбленці - котики. ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем проживання, користується повагою та авторитетом сусідів, спокійна, врівноважена, працелюбна. Дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір`ю, вихована, ввічлива, вміє сформулювати свою дімку та її виразити.

Рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради №231 від 20.09.2024 визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_3 .

Рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області №85 від 28.02.2025, затверджено висновок органу опіки та піклування про визначення способу участі гр. ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно вказаного висновку, орган опіки та піклування діючи виключно в інтересах дитини, вважає за доцільне, наступний спосіб участі гр. ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

1. - порядок періодичних побачень: в першу та третю неділю місяця та один-два рази на тиждень, за умови бажання дитини та за попереднім повідомленням матері дитини гр. ОСОБА_3 ;

2. - щороку у літній період (червень-серпень) протягом не менше ніж 14 календарних днів попідряд з обов`язковим попередженням матері дитини за 10 календарних днів, про місце проведення такого відпочинку та дозвілля, а також кола осіб, з якими такий відпочинок та дозвілля буде проводитись; день народження ОСОБА_5 та дні народження близьких родичів малолітньої - за попереднім повідомленням матері не менше ніж за 3 календарні дні про місце і час свого святкування, але не пізніше ніж до 20:00 такого дня.

3. Зобов`язати ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та завчасно попереджати про можливість і причини зміни у визначеному порядку зустрічей.

Як вбачається із протоколу Індивідуального консультування/діагностичного обстеження психолога центру надання соціальних послуг від 24.04.2026, - протягом тривалого періоду дитина демонструвала стійку відмову від взаємодії з батьком, уникала контакту, не вступала у діалог, проявляла емоційну закритість, вербально та невербально відмовлялась від спільної діяльності. Батько зі свого боку висловлював намір налагодити стосунки. Впродовж останнього місяця проявлялась позитивна динаміка в бажанні взаємодіяти з батьком.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ч.2 ст. 2 СК України сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання врегульовано сімейним кодексом України.

Зі змісту ч.6 ст. 7 СК України, вбачається, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч.7 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Зі змісту п.1,2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1995, яка набрала чинності для України 27.09.1991, вбачається, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов`язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Зі змісту ч.ч. 1,2 ст. 141 СК України, вбачається, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів; батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Зі змісту ст. 157 СК України, вбачається, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно ст. 158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Судом встановлено, що на момент вирішення вказаного спору спільна донька сторін - Карина має повних 9 років.

В преамбулі Конвенції ООН «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХН від 27.02.91 зазначено, що держави-учасниці Конвенції визнають, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної 20.11.1959 р. Генеральною Асамблеєю ООН, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 3, 18 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції, дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.

Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов`язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Судом встановлено, що сторони не можуть дійти згоди щодо порядку участі у вихованні та спілкуванні дитини з батьком, внаслідок чого позивач змушений був звернутися до суду.

Суд звертає увагу на те, що позивач виявляє бажання спілкуватися з дитиною, приймати участь у її вихованні, надавати матеріальну допомогу на її утримання, відтак судом не встановлено підстав для обмеження позивача у спілкуванні з його дитиною, та вважає, що сторонам слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного спілкування батька з дитиною.

На переконання суду спілкування батька з дочкою буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, задоволенню життєво-важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.

Враховуючи те, що між сторонами існують непорозуміння щодо участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, беручи до уваги відомості про стосунки дитини з батьком (про що вказував психолог в своєму акті), а також враховуючи інтереси малолітньої дитини щодо однакової участі батьків в його житті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, визнавши спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та піклуванні з малолітньою донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:

- зустріч дитини з батьком, за місцем проживання дитини та за умови присутності матері дитини - ОСОБА_3 , щовівторка з 18:00 год. до 20:00 год., з урахуванням бажання дитини бачитись з батьком;

- зустріч дитини з батьком, за місцем проживання дитини та за умови присутності матері дитини - ОСОБА_3 , щосуботи з 15:00 год. до 19:00 год., з урахуванням бажання дитини бачитись з батьком.

Вказані зустрічі повинні відбуватись з врахуванням режиму дня та самопочуття дитини. Під час спілкування з дитиною батько зобов`язаний створювати умови, які не шкодять життю та здоров`ю, моральному стану дитини.

Суд вважає за необхідне визначити зобов`язання для матері та батька дитини попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, графіку навчання, стану здоров`я дитини.

На думку суду саме такий регламент зустрічей буде відповідати інтересам дитини.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд не вбачає за можливе повністю задовольнити вимоги ОСОБА_1 , оскільки режим зустрічей батька з дитиною, запропонований позивачем, передбачає тривале перебування дитини поза місцем постійного проживання, з ночівлею, однак такі вимоги не обґрунтовані; суду не надано доказів, що таке відвідування, яке по своїй суті формує режим проживання дитини поза межами свого дому (місця проживання з матір`ю), не призведе до психологічного травмування дитини. Вимоги позову про проведення спільних безперервних 14 днів у період літнього часу є також необґрунтованими, з наведених вище мотивів.

Позиція органу опіки та піклування, висловлена у відповідному висновку щодо регламенту побачень батька з дитиною, носить рекомендаційний характер, а тому суд вбачає за можливе встановити інший графік побачень батька з сином. Разом з тим суд бере до уваги висловлену предстакником Органу опіки та піклування думку про те, що стосунки дитини з батьком не є налагодженими та близькими, що вказує на недоцільність встановлення способу участі дитини з батьком поза межами дому дитини без присутності матері.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Вимоги позивача задоволено на 25%, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме судовий збір за подання позовної заяви у розмірі - 302,80 (1 211,20*25%) грн., та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову 151,40 (605,60*25%) грн., що в загальній сумі становить 454,20 грн.

Судовий збір у розмірі 1362,60 грн, слід залишити за позивачем.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Саме наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суд у постанові від 08.08.2024 у справі № 824/268/21 зазначив, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Представник позивача - адвокат Тиховський М.О., до закінчення судових дебатів у справі, зробив заяву, стосовно подачі доказів понесених судових витрат протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне встановити стороні позивача строк у п`ять днів після ухвалення рішення суду для подання суду доказів на підтвердження витрат, які вони понесли у зв`язку з розглядом справи.

Щодо понесених судових витрат стороною відповідача слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача до суду надано: Договір про надання правової допомоги №б/н від 01.09.2024; розрахунок судових витрат (попередній), згідно з яким, витрати на правничу допомогу складають 10000 грн; акт виконаних робіт від 05.05.2025; квитанцію № 332178 від 01.10.2024.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, про задоволення вимоги щодо стягнення витрат за надання правничої допомоги з позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 7500 (10000-25%) грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.2,7,19,141,157-159 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 3 Конвенції про права дитини», ст. ст.4,5,12,13,49,76-81,82,84,90,259,263,268,273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визначити такий спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та піклуванні з малолітньою донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- зустріч дитини з батьком, за місцем проживання дитини та за умови присутності матері дитини - ОСОБА_3 , щовівторка з 18:00 год. до 20:00 год., з урахуванням бажання дитини бачитись з батьком;

- зустріч дитини з батьком, за місцем проживання дитини та за умови присутності матері дитини - ОСОБА_3 , щосуботи з 15:00 год. до 19:00 год., з урахуванням бажання дитини бачитись з батьком.

Вказані зустрічі повинні відбуватись з врахуванням режиму дня та самопочуття дитини. Під час спілкування з дитиною батько зобов`язаний створювати умови, які не шкодять життю та здоров`ю, моральному стану дитини.

Зобов`язати мати та батька попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, графіку навчання, стану здоров`я дитини.

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України стороні позивача, надати можливість протягом п`яти днів після ухвалення рішення подати докази щодо розміру витрат, які сторони понесли у зв`язку з розглядом справи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 20коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА