№ 136238951, 04.05.2026, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

04.05.2026

Справа № 494/900/26

Провадження № 3/494/282/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026 р. м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року притягувався, обвинуваченого за статтями 122-4, 124 та частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2026 року до Березівського районного суду Одеської області від Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, передбачених статтею 122-4, статтею 124.

Постановою суду від 16.04.2026 року вказані справи об`єднанні в одне провадження під спільним номером 494/900/26 (провадження 3/494/282/26) та призначені до розгляду.

Суд також вважає зазначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями на території колишнього Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів, постійним відключенням електроенергії та повітряними тривогами на території Одеської області, тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені КУпАП.

Згідно протоколу серії ЕПР1 №637621 про адміністративне правопорушення від 11.04.2026 року вбачається, що 10.04.2026 р о 21.40 год в м. Березівка Одеської області по вул. Володарського водій Сімйонов Д керував т/з Lifan д/н НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним, та не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу, у результаті чого втратив керування, що призвело до падіння на дорожнє покриття. Внаслідок чого мотоцикл отримав механічні пошкодження, травмованих не має . Своїми діями ОСОБА_1 порушив п 12.1 та п.13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Згідно протоколу серії ЕПР1 №637627 про адміністративне правопорушення від 11.04.2026 року вбачається, що 10.04.2026 р о 21.40 год в м. Березівка Одеської області по вул. Володарського водій Сімйонов Д керував т/з Lifan д/н НОМЕР_1 скоївши дорожньо транспортну пригоду не повідомив підрозділ Національної поліції, не надав необхідні дані про себе, залишивши місце пригоди, чим порушив п. п. 2.10 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП

Також, згідно протоколу серії ЕПР1 №637648 про адміністративне правопорушення від 11.04.2026 року вбачається, що 10.04.2026 р о 21.40 год в м. Березівка Одеської області по вул. Володарського водій ОСОБА_2 керував т/з Lifan д/н НОМЕР_1 не маючи права керування даним т/з. Правопорушення вчинено повторно протягом року за ч.2 ст 126 КУпАП (постанова Березівського районного суду Одеської області від 09.12.2025 року, Справа №494/2654/25) , чим своїми діями порушив п. 2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.5 ст. 126 КУпАП.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 02.08.2026 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою визнав повністю, надав пояснення з приводу вчинення ним вказаних адміністративних правопорушень. Просив суворо не наказувати. На підтвердження вказаного написав власноручно заяву про визнання вини.

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Врахувавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:

Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».

Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».

Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».

Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено протоколи серії ЕПР1 №637621, ЕПР1 №637627 та ЕПР1 №637648 від 11.04.2026 року за ст. 122-4, ст. 124 та ч.5 ст 126 КУпАП.

Статтею 252 КУпАП передбачено: «Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».

Суд, дослідивши докази наявні у матеріалах справи, - доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані поліцейськими за ст. 122-4, ст. 124 та ч.5 ст 126 КУпАП, оскільки він керував т/з не маючи права керування , при цьому вчинив ДТП та з місця пригоди поїхав.

Крім цього, винуватість у вчинені адміністративних правопорушень за ст. 122-4 , ст. 124 та ч.5 ст 126 КУпАП підтверджена зібраними та дослідженими доказами, які містяться у матеріалах справи.

Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за. ст. 122-4, ст. 124 та ч.5 ст 126 КупАП - судом не встановлено.

Водночас, останній вину свою визнав у вчиненні адміністративних правопорушень, про що написав власноруч письмову заяву під час судового засідання.

За таких обставинах, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень.

Водночас, суд враховує, що у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини по справі Яременка проти України (Заява № 32092/02) встановлено: «…Якість доказів також слід взяти до уваги, у тому числі, чи не викликають обставини, за яких вони були отримані, сумнівів щодо їх надійності та акуратності. Хоча проблеми із справедливістю не завжди виникають, якщо отримані докази не підтверджуються іншими матеріалами, слід відзначити, що якщо докази є дуже сильними і немає ризику їх ненадійності, необхідність у підтверджуючих доказах є, відповідно, меншою».

Суд вважає роз`яснити, що законодавство вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку висуває поліцейський, був спростований фактами захисту, встановленими на підставі доказів, - і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням або її спростування.

Суд також враховує, що у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого, звертається увага на те, що виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту.

Так, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

Відповідно до вимог статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Разом з цим, враховуючи встановлені судом обставини, при накладенні відносно ОСОБА_1 стягнення, суд згідно з вимогами статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка до адміністративної відповідальності притягається не вперше. Обставини, що пом`якшують відповідальність щире каяття. Обставин, що обтяжують відповідальність - повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 та ч.5 ст 126 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП, з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останньої та запобіганню вчинення нових правопорушень, накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.5 ст 126 КУпАП як найсуворішою, зокрема у виді штрафу у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років та без оплатного вилученням транспортного засобу.

Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень ст. 321 КУпАП щодо обчислення строків позбавлення спеціального права, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови. Якщо особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, у ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалося.

Згідно пункту 12 розділу XIІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачено: у разі надходження постанови суду про позбавлення водія права керування транспортними засобами, якщо посвідчення водія не вилучено, уповноважена особа відповідного підрозділу патрульної поліції у триденний строк надсилає особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про позбавлення права керування за місцем її проживання (перебування), у якому зазначає реквізити винесеної судом постанови, положення статті 321 КУпАП, а також інформацію про необхідність прибуття до підрозділу патрульної поліції у визначений строк для здачі посвідчення водія або тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами. Якщо водій, посвідчення якого підлягає вилученню, не з`являється протягом місячного строку, серія та номер посвідчення водія заносяться уповноваженою особою підрозділу патрульної поліції до автоматизованої бази даних про посвідчення, які підлягають вилученню.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Доказів звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 40-1, статтею 124, статтею122-4,126, ст.ст.283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) визнати винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124, ч.5 ст.126 КУпАП та призначити покарання:

- за ст. 124 КУпАП - штраф у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п"ятдесят) грн.;

- за ст.122-4 КУпАП - штраф в розмірі в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.;

- за ч. 5 ст. 126 КУпАП - штраф у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років та без оплатного вилученням транспортного засобу.

На підставі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) остаточне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років та без оплатного вилученням транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Державної судової адміністрації України, 050 (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, ЄДРПОУ банку 37567646) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Роз`яснити, що відповідно до статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що на підставі статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

У зв`язку з надмірним навантаженням, повний текст постанови виготовлений та підписаний 05.05.2026 року.

Суддя І.А. Римар