Решение № 136232335, 27.04.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/26567/25

Провадження № 2/638/2580/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гребенюка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з вказаним позовом.

Позов обґрунтовано тим, що 10.12.2024 ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» кредитний договір № 10.12.2024-100000300, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на споживчі потреби у розмірі 4500,00 грн.

Відповідач, частково сплативши кредит, належним чином умови кредитного договору не виконав, що призвело до утворення заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 9361,82 грн., з яких заборгованість по кредиту становить 3889,58 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 3267,24 грн., та неустока 2205,00 грн., які разом з судовим збором ТОВ «Споживчий центр» просило стягнути з відповідача.

Ухвалою Шевченківський районний суд м. Харкова від 22.01.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, також було встановлено строки для реалізації права сторін на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

У відзові відповідач визнав укладення 10.12.2024 кредитного договору з позивачем та отримання 4500,00 грн. кредиту. Зазначав, що з вказаної суми сплатив 4043,52 грн. Нарахування відсотків та неустойки вважав незаконним оскільки він з 21.11.2024 проходить службу у Збройних силах України. На підтвердження проходження військової служби надано довідку форма 5 та копію посвідчення офіцера.

Представник позивача у відповіді на відзив просив позов задовільнити в повному обсязі з тих підстав, що часткова сплата кредиту є визнанням боргу відповідачем, звернень від останнього з приводу зменшення заборгованості не надходило, а тому кредит має бути сплачений у відповідності до погоджених умов договору.

В запереченнях відповідач просив відмовити у позові і посилався на те, що двічі на електронну пошту позивача направляв документи про проходження військової служби за мобілізацією. Також зазначив, що кошти сплачував з метою повернення суми кредиту, що не може бути розцінено як визнання сум нараховних відсотків, адже останні не можуть бути нараховні йому як військовослубовцю.

Представник позивача повідомлений належним чином до суду не з`явився, у позові справу просив розглянути за його відсутності.

Відповідача було повідомлено про дату, час та місце судового розгляду, однак, він в судові засідання не з`явився. Ним подано заяву про розгляд справи без його участі.

Від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За таких обставин судом згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

10.12.2024між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір№ 10.12.2024-100000300 (далі за текстом - Кредитний договір). Укладення даного договору відбулося акцептуванням (прийняттям) відповідачем оферти (пропозиції) позивача на укладеня кредитного договору. Документи підписано з боку позивача електронним підписом, а відповідачем шляхом підписання одноразовим ідентифікатором Е937.

Відповідно до умов Кредитного договору позивач мав надати відповідачу кредит на спожвчі цілі у розмірі 4500,00 грн. строком на 140 днів до 28.04.2025, на рахунок до електронного платіжного засобу: НОМЕР_4, а відповідач мав повернути суму кредиту та сплатити відсотки за фіксованою ставкою - 1 % за день користування кредитними коштами та комісію, пов`язану з наданням кредиту - 20%, що дорівнює 900 грн., що є платою за надання кредиту. За кожен день невиконання чи неналежне виконання кожного окремого зобов`язання сторонами договору встановлено неустойку у розмірі 45,00 грн. (п.п. 1-4, 6-7, 15 Заявки, п.п. 3.1 - 3.3, 4.1, 7.6, 9.1 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта)) .

Електронний кредитний договір, згідно умов п. 2.2 складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: 2.2.1. дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті Кредитодавця; 2.2.2. заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем, 2.2.3. відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Погоджено було і графік платежів із строками платежів та сумами останніх (п. 12 Заявки).

Відповідачем у відзові визнано укладення Кредитного договору на вказаних умовах та отримання 4500,00 грн. кредиту.

На підтвердження наявності заборгованості позивачем також надано розрахунок такої за Кредитним договором. Згідно розрахунку заборгованість складає: 3889,58 грн. основний борг; 3267,24 грн. залишок відсотків; 2205,00 грн. залишок штрафів. Всього заборгованість складає: 9361,82 грн.

У розрахунку вдображені здійснена відповідачем часткова сплата за Кредитним договором: 1045.23 грн. - 24.12.2024; 1000.23 грн. - 06.01.2025; 210,69 грн. - 19.01.2025; 789,54 грн. - 20.01.2025; 997,83 грн. - 03.02.2025. Загалом 4043,52 грн. Дана сума визнана і відповідачем.

Як свідчать довідка форма 5, видана військовою частиною НОМЕР_1 від 02.02.2026 № 53, копія посвідчення серії НОМЕР_2 та копія військово-облікового документу ОСОБА_1 він перебуває на військовій службі в Збройних Силах України з 21.11.2024.

У відповідності до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2024 № 331 молодшого лейтинанта ОСОБА_1 , призваного по мобілізації, наказано допустити до тимчасового виконання обов`язків за посадою офіцера відділення напрямків та ввжати таким, що з 21.11.2024 справи та посаду прийняв і приступив до тимчасового виконання службових обов`язків.

Роздруківки веб-інтерфесу електронної пошти відповідача свідчать про направлення ним на електронну пошту позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 витягу з наказу, військово-облікового документу, довідки Форма 5, заяви про списання відсотків 20.01.2025 та 02.04.2025. Вказана електронна пошта відповідає зазначеній позивачем у позовній заяві.

Даних про отримання позивачем електронних листів відповідача матеріали справи не містять

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частинами другою і треттьою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Договір позики, за правилами частини другої статті 1046 ЦК України, є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про споживче кредитування» у пункті 1-1 статті 1 визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Споживчий кредит визначено п. 11 названого закону, як грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України № 40/2026 від 12.01.2026, затвердженим Законом Укаїни № 4757-ІХ від 14.01.2026, та діє наразі. Також, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Президента України № 65/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2105-IX від 03.03.2022 оголошено проведення загальної мобілізації.

Положення частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлювали, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України.) Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 3 статті 12, частинами 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В даній справі суд виходить з того, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (висновок Верховного суду, викладений в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21).

За встановлених обставин слід дійти висновку, що між сторонами було укладено кредитний договір, відповідач отримав у кредит 4500,00 грн. та частково його сплатив у сумі 4043,52 грн. Заборгованість наразі становить 456,48 грн. (4500,00 грн. - 4043,52 грн.).

Відповідач з 21.11.2024 проходить військову службу за мобілізацією та має право на встановлені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги. При цьому закон не визначає форму в якій військовослужбовець має заявити про застосування до нього відповідної пільги та не обмежує можливість військовослужбовця скористатися даною пільгою виключно під час укладення кредитного договору чи наданням документів саме кредитодавцю.

За таких обставин, прохання про застосування частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у заявах по суті справи і надання військовослужбовцем до суду документів на підтвердження права на пільги, встановлені законом є підставою для застосування такої пільги. Відповідно, відсотки та штрафні санкції стягненню не підлягають.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 456,48 грн.

Як передбачено ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40грн., з яких підлягають стягненню на користь останнього з відповідача 117,97 грн. (4,87% від розміру позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264-265, 273-274, 279, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовільнити часково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 10.12.2024-100000300 від 10.12.2024 у розмірі 456,48 грн. (чотириста п`ятдесят шість грн. 48 коп.), а також - судовий збір в сумі 117,97 грн. (сто сімнадцять грн. 97 коп.).

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом даного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ел. пошта: info@sgroshi.com, тел. НОМЕР_5, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

Повний текст судового рішення складено: 04.05.2026.

Суддя В. В. Гребенюк