Постановление суда № 136230128, 28.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/10008/26

Провадження №1-кс/127/3999/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 (лист №5383кп/х/14-01-04-10018/2026 від 13.02.2026),-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 (лист №538зкп/х/14-01-04-10018/2026 від 13.02.2026).

Скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 подав до Офісу Президента України заяву про вчинення кримінального правопорушення працівниками ДУ ВУВП № 1 відносно заявника, яка в подальшому скерована до Четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький.

Листом за підписом керівника Четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький ОСОБА_4 №538зкп/х/14-01-04-10018/2026 від 13.02.2026 заявника повідомлено про те, що його заяву розглянуто та за результатами розгляду встановлено, що підстави для внесення відомостей до ЄРДР відсутні, оскільки заява не містять обов`язкових ознак злочину, також для перевірки відомостей та проведення службового розслідування вказану заяву направлено до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.

Заявник вважає, що Четвертим СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький допущено бездіяльність, а тому просить зобов`язати її уповноважену особу внести відомості до ЄРДР за його заявами.

Представник Четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також направив матеріали перевірки. По суті скарги заперечував щодо її задоволення.

Заявник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином та завчасно. Працівник установи «УВП № 1» - старший інспектор з озброєння, старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_5 , повідомив, що ОСОБА_3 відмовився від участі у судовому засіданні.

Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою суду від 27.03.2026 було відкрито провадження у справі та відмовлено заявнику у клопотанні про призначення йому судом адвоката. Одночасно роз`яснено підстави для такої відмови, а також порядок самостійного звернення до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Також судом направлявся запит щодо надання інформації про надходження звернень ОСОБА_3 про призначення адвоката. Відповідно до отриманої відповіді, на звернення засудженого ОСОБА_3 . Північним МРЦ надавались письмові роз`яснення щодо правильного оформлення звернень для отримання правничої допомоги, однак останній їх не виконав.

Також на адресу суду надійшов лист з Північного міжрегіонального центру у якому зазначено, що ОСОБА_3 не звертався з заявою про надання йому безоплатної допомоги у справі № 127/10008/26.

Таким чином, за час перебування справи в провадженні суду, ОСОБА_3 не скористався своїм правом на отримання безоплатної допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.

Разом з тим, заявник, будучи належно повідомленим, відмовився від участі у розгляді скарги та така процесуальна поведінка скаржника призводить до порушення розумних строків розгляду скарги, передбачених ч. 2 ст. 306 КПК України.

Крім того, у разі неявки до суду скаржника, належним чином сповіщеного про розгляд скарги, слідчий суддя не наділений повноваженнями забезпечити прибуття цієї особи проти її волі.

Зокрема, примусовий привід до суду згідно із частиною третьою статті 140 КПК застосовується виключно до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.

Грошове стягнення за неявку до суду без поважних причин відповідно до частини першої статті 139 КПК може бути накладено лише на підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Адміністративній відповідальності за злісне ухилення від явки в суд за статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягають лише свідок, потерпілий, позивач, відповідач, експерт, перекладач.

Таким чином, закон не встановлює жодних заходів процесуального примусу для забезпечення участі в судовому засіданні особи, котра оскаржує рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.

Чергове відкладення розгляду скарги призводить до порушення строку, встановленого ч. 2 ст. 306 КПК України, а також не гарантує прибуття в наступне судове засідання особи, яка не бажає брати в ньому участь.

Враховуючи вищевикладене, а також поведінку скаржника, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду скарги за його відсутності.

Дослідивши матеріали скарги з додатками, слідчий суддя встановив наступне.

ОСОБА_3 подав до Офісу Президента України заяву про вчинення кримінального правопорушення працівниками ДУ ВУВП № 1 відносно заявника, яка в подальшому скерована до Четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький.

Листом за підписом керівника Четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький ОСОБА_4 №538зкп/х/14-01-04-10018/2026 від 13.02.2026 заявника повідомлено про те, що його заяву розглянуто та за результатами розгляду встановлено, що підстави для внесення відомостей до ЄРДР відсутні, оскільки заява не містять обов`язкових ознак злочину. Також для перевірки відомостей та проведення службового розслідування вказану заяву направлено до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Обов`язковими елементами складу будь-якого злочину є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочином.

Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора, щодо невнесення відомостей до ЄРДР, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.

Верховний Суд у своєму рішенні від 30.09.2021 (Постанова ККС ВС у справі 556/450/18) вказав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи №818/1526/18 зазначила, що, саме у межах процедури оскарження бездіяльності, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

У своїй заяві ОСОБА_3 просить відкрити кримінальні та дисциплінарні провадження відносно працівників ДУ «ВУВП № 1», зобов`язати представників ДУ «ВУВП № 1» не ухилятись від мобілізації, провести перевірку їх статків, перевірити належне виконання останніми їх обов`язків, однак зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення слідчим суддею не встановлено об`єктивних даних, що підкріплені належними доказами, які дійсно свідчать про наявність обов`язкових ознак складу злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину.

Незважаючи на те, що заявник вважає заяву повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, остання за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, не підкріплена належними та допустимими доказами, а тому така заява, з огляду на їх зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомленні про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що внесення відомостей про злочин до ЄРДР по заяві, в якій відсутні ознаки складу злочину є недопустимим, а тому в задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 (лист №5383кп/х/14-01-04-10018/2026 від 13.02.2026) відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя