Постановление суда № 136228846, 01.05.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3424/22

Провадження № 1-кс/307/240/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м.Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні №12022071160000519 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.08.2022 року,

В С Т А Н О В И В:

Cлідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з невстановленою органом досудового розслідування групою осіб, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, під час дії воєнного стану, який постановлено ввести в Україні указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з неодноразовим продовженням такого та який продовжував діяти на момент вчинення злочину, достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, організував незаконне переправлення громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, мешканця АДРЕСА_2 , через державний кордон України з Румунією.

Так, 15.04.2026 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, шляхом отримання коштів за незаконне переправлення особи через державний кордон України, за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 , невстановлена особа по мобільному телефону з номером мобільного зв?язку НОМЕР_1 запропонувала ОСОБА_8 прибути до селища Буштино Тячівського району Закарпатської області, на що ОСОБА_8 погодився. 29.04.2026 близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_8 зателефонував невстановленій особі і повідомив про те, що він під?їжджає до смт. Буштино, після чого невідомі особи з різних номерів мобільних операторів провели його до готелю «Садиба» в смт. Буштино, у який ОСОБА_8 заселився за вказівкою невстановлених осіб та очікував подальших вказівок.

В подальшому близько 22 год. 00 хвилин 30.04.2026 невідомими повідомлено ОСОБА_8 про необхідність для подальших дій з переправлення через кордон зв`язатися з особою за номером телефону НОМЕР_2 (який використовувався ОСОБА_9 ). За вказаним номером ОСОБА_8 повідомив останньому про своє місцезнаходження біля їдальні «Пані Марії» у місті Тячів по вулиці Незалежності, 114.

Того ж дня близько 23 год. 00 хв. до ОСОБА_8 прибув ОСОБА_5 із неповнолітнім свідком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем АДРЕСА_3 , провів ОСОБА_8 пішки до магазину «АТБ-Маркет», розташованого в м. Тячів по вул.Незалежності, 205-А Закарпатської області. По дорозі ОСОБА_5 здійснював інструктаж ОСОБА_8 щодо способу переправлення через кордон, пояснив, що переправлення буде відбуватися через мілководдя річки «Тиса» і все пройде добре, оскільки ця послуга надійна, маршрут легкий, а також повідомив, що перетин відбудеться у населеному пункті селища Тересва Тячівського району, Закарпатської області.

У подальшому ОСОБА_11 замовив послугу таксі «Вольт» та разом із неповнолітнім свідком ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , наказав водію їхати до населеного пункту Тересва Тячівського району Закарпатської області. Приїхавши на місце в АДРЕСА_4 ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_8 за незаконне переправлення останнього через Державний кордон України та роз?яснення напрямку, у якому потрібно пересуватися до місця перетину державного кордону, грошові кошти у сумі 6000 (шість тисяч) доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 263 696,04 гривень, однак був викритий.

Слідчий зазначає, що враховуючи викладене ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчиненій з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.

01.05.2026 о 00 годині 30 хвилин ОСОБА_5 було затримано у порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру.

Слідчий вказує, що обгрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 01.05.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколами пред?явлення для впізнання за фотознімками та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до дев?яти років позбавлення волі, і відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_12 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Вищевказані обставини, дають підстави вважати, що підозрюваний в разі застосування запобіжного заходу, не пов?язаного з триманням під вартою, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжких злочинів, може переховуватися від органів слідства, суду, а також ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вказані ризики доведені тим, що ОСОБА_5 може перетнути кордон України у незаконний спосіб так як володіє відповідними навиками та знаннями. Отже, ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вище наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об?єктивно існують, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, наявність усіх передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, дає підстави вважати, що у разі застосування до ОСОБА_11 більш м?яких запобіжних заходів, не пов?язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов?язання чи домашній арешт, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження, не матиме можливості запобігти впливу ОСОБА_5 на свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, знищення підозрюваним речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, та у яких містяться відомості, які можуть бути доказами під час судового розгляду, а також запобігти перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих та процесуальних дій.

Беручи до уваги вище викладене слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, строком на 60 діб із визначенням розміру застави.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали в повному обсязі та просили застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши думку прокурора та слідчого, з приводу внесеного клопотання, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022071160000519, відомості про яке 29.08.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (а.с.5-6).

1 травня 2026 року ОСОБА_5 слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_7 вручено особисто повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (а.с. 65-66).

Статтею 131 КПК України визначено, що запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026071160000196 від 01.05.2026 (а.с.8-9), протоколом затримання особи від 01.05.2026 безпосередньо під час отримання коштів призначених для оплати послуг щодо організації незаконного перетину кордону (а.с.11-13), протоколом огляду місця події від 01.05.2026 (а.с.21-24), протоколом видачі спеціальних технічних засобів від 27.04.2026 (а.с.25-35), протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 01.05.2026 (а.с.36-46), протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.05.2026 (а.с.47-61).

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_5 на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні слідчий суддя виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч.3 ст. 332 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, характер пред`явленої підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише його прав, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, вік підозрюваного міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, відсутність постійного місця роботи, майновий стан підозрюваного та те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

При вирішенні клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя враховуючи санкцію ч. 3 ст. 332 КК України, якою визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, керується положеннями п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, згідно якої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Беручи до уваги наведене та вивчені матеріали внесеного клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, зважаючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу ОСОБА_5 слідчий суддя вважає, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.5 ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

З огляду на те, що в судовому засіданні прокурор просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію розгляду в даному провадженні, слідчий суддя вважає за можливе одночасно визначити підозрюваному заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, відомостей про наявність у нього нерухомого майна чи доходу органом досудового розслідування не надано, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов`язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя виходить з вимог ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених цим Кодексом, становить 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбаченого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», (3328 грн.) складає 199 680 (сто дев`яносто тисяч шістсот вісімдесят) гривень.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом на даному етапі не встановлено та сторонами кримінального провадження не наведено.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 194, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_7 погодженого прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання 00 год. 30 хв. 01 травня 2026 року.

Строк дії ухвали закінчується 29 червня 2026 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язків, передбачених КПК України, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: у розмірі 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят гривень) встановленого станом на 01 січня поточного року, що становить 3328 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA198201720355209001000018501, призначення платежу - застава.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань №9".

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань №9" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, прокурора Тячівської окружної прокуратури та слідчого суддю Тячівського районного суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділення Тячівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_7 , а організацію виконання ухвали про взяття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту доручити прокурору Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 5 травня 2026 року о 08 год. 45 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1