Постановление суда № 136228320, 04.05.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 129/4755/25

Провадження № 2-п/135/7/26

У Х В А Л А

іменем України

04.05.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ладижин заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 10 березня 2026 року у цивільній справі № 129/4755/25 (провадження № 2/135/271/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 10 березня 2026 року позов ТОВ «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково.

Суд стягнув із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські Фінансові Операції» заборгованість за кредитним договором № 4202773 від 08 грудня 2023 року в розмірі 18 144 грн, а також 1 957 грн 05 коп. судового збору та 8 079 грн витрат на професійну правничу допомогу.

07 квітня 2026 року до Ладижинського міського суду Вінницької області надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд указаного заочного рішення, у якій він просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в позовному провадженні.

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 21 квітня 2026 року відповідач подав до суду квитанцію про сплату судового збору у сумі 665 грн 60 коп., після чого ухвалою від 15 квітня 2026 року заява була прийнята до розгляду та призначена до судового розгляду на 04 травня 2026 року.

У заяві про перегляд заочного рішення відповідач зазначає, що з 10 жовтня 2024 року проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України, зокрема у військовій частині НОМЕР_1 , бере участь у заходах із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації проти України, що підтверджується копією військового квитка, посвідчення учасника бойових дій та довідкою за формою 12.

Посилається на те, що не був фактично поінформований про розгляд справи, не мав змоги своєчасно отримати кореспонденцію суду за місцем реєстрації та подати відзив, надати пояснення і докази, оскільки в зазначений період перебував на військовій службі у районі проведення бойових дій.

Крім того, відповідач у заяві заперечує проти стягнення на його користь процентів та штрафних нарахувань, посилаючись на частину п`ятнадцяту статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з якою під час дії особливого періоду військовослужбовцям, які беруть участь у заходах із забезпечення оборони України, штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом не нараховуються, а в разі нарахування підлягають списанню (за винятком окремих видів кредитних договорів).

Також відповідач заперечує проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 079 грн, зазначаючи, що такі витрати є завищеними, не підтверджені належними доказами та не відповідають критеріям співмірності, визначеним частиною четвертою статті 137 ЦПК України та правовими позиціями Верховного Суду щодо обов`язку сторони, яка заявляє про відшкодування витрат, довести їх реальність, необхідність та розумність.

Сторони у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення, однак у судове засідання не з`явилися.

Відповідно до частини другої статті 223 ЦПК України, за відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною шостою статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу може не здійснюватися.

Дослідивши матеріали цивільної справи, зміст заяви про перегляд заочного рішення та додані до неї документи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо суд установить, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З аналізу зазначеної норми випливає, що для скасування заочного рішення необхідна сукупність таких умов: неявка відповідача та неподання ним відзиву були зумовлені поважними причинами; подані ним докази чи заперечення можуть вплинути на висновки суду щодо прав і обов`язків сторін у спорі.

Із матеріалів справи вбачається, що під час первісного розгляду позову суд надсилав ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви із додатками на зареєстровану адресу місця проживання відповідача. Поштове відправлення повернулося до суду як не вручено у зв`язку з відсутністю відповідача за адресою проживання.

Водночас із доданих до заяви документів убачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом, має статус учасника бойових дій і протягом тривалого часу виконував завдання у районах проведення бойових дій, що підтверджується копією військового квитка, посвідчення УБД та довідкою форми 12, виданою військовою частиною НОМЕР_1 .

За таких умов суд приходить до висновку, що виконання відповідачем військового обов`язку, перебування у районі бойових дій та відповідний режим служби об`єктивно унеможливлювали його особисту участь у судових засіданнях, своєчасне отримання поштової кореспонденції за місцем реєстрації та подання відзиву на позов у встановлений строк. Ці обставини суд оцінює як поважні причини неявки та неподання відзиву в розумінні статті 288 ЦПК України, що відповідає сучасному підходу Верховного Суду до оцінки наслідків участі військовослужбовців у бойових діях для реалізації ними процесуальних прав.

Крім того, у заочному рішенні суд виходив із того, що позивач має право на стягнення з відповідача як суми основного боргу (2 800 грн), так і значної суми процентів, нарахованих первісним кредитором та новим кредитором, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування».

У заяві про перегляд заочного рішення відповідач посилається на частину п`ятнадцяту статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з якою під час дії особливого періоду військовослужбовцям, які беруть участь у заходах із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, штрафні санкції, пеня та проценти за невиконання зобов`язань перед банками й іншими кредиторами не нараховуються, а у разі нарахування підлягають списанню, за винятком окремо визначених законом кредитних договорів.

Спірні правовідносини стосуються споживчого кредиту, який не пов`язаний із придбанням житла, автомобіля чи іншого майна, на яке поширюються законодавчі винятки. За таких обставин наведені доводи відповідача об`єктивно здатні вплинути на розмір заявленої до стягнення заборгованості, зокрема в частині нарахованих процентів і можливості їх стягнення з військовослужбовця в умовах особливого періоду.

Також відповідач обґрунтовує заперечення проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 079 грн, посилаючись на вимоги частини четвертої статті 137 ЦПК України щодо співмірності судових витрат зі складністю справи, обсягом наданих послуг, часом, витраченим адвокатом, та значенням спору для сторони, а також на правові позиції Верховного Суду, відповідно до яких склад та розмір витрат на правничу допомогу входять до предмета доказування, а суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі заявлені витрати, якщо визнає їх завищеними та такими, що не відповідають критеріям реальності і розумності.

Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що доводи відповідача щодо застосування до спірних правовідносин спеціальних гарантій, встановлених законодавством для військовослужбовців, а також щодо розміру витрат на правничу допомогу мають істотне значення для правильного вирішення спору й можуть призвести до зміни як розміру основного грошового зобов`язання, так і розміру судових витрат.

Отже, у цій справі виконані обидві умови, визначені частиною першою статті 288 ЦПК України, а саме: відповідач не з`явився у судове засідання та не подав відзив із поважних причин, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а подані ним докази й заперечення можуть істотно вплинути на результат розгляду справи.

За таких обставин заочне рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 10 березня 2026 року не може вважатися таким, що забезпечило реалізацію відповідачем права на ефективний судовий захист і змагальність сторін, і відповідно до статей 287, 288 ЦПК України підлягає скасуванню.

Визначаючи порядок подальшого розгляду справи, суд бере до уваги характер спірних правовідносин (стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту), розмір позовних вимог та відсутність ознак особливої складності справи й дійшов висновку, що вона є малозначною у розумінні частини шостої статті 19 ЦПК України та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (частини друга, третя статті 274 ЦПК України).

Керуючись статтями 19, 223, 247, 274, 277, 279, 281, 282, 284, 287, 288 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 10 березня 2026 року у цивільній справі № 129/4755/25 задовольнити.

Заочне рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 10 березня 2026 року у цивільній справі № 129/4755/25 (провадження № 2/135/271/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 10 год 00 хв 26 травня 2026 року в залі судових засідань Ладижинського міського суду Вінницької області (вул. Енергетиків, 13, м. Ладижин, Вінницька область).

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частини третьої статті 279 ЦПК України процесуальні дії, строк вчинення яких обмежується першим судовим засіданням, можуть бути вчинені протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі; у цей строк вони мають право надати письмові пояснення, відзив, відповідь на відзив, заперечення, а також подати клопотання про витребування доказів чи зміну порядку розгляду справи, зокрема про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (частина сьома статті 279 ЦПК України).

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя