Постановление суда № 136225939, 04.05.2026, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/143/26

1-кс/458/143/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши заяву судді Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2025 за № 62025140110003293 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

18.02.2026 року прокурор першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури ОСОБА_5 подав до Турківського районного суду Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2025 року за № 62025140110003293, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України.

У відповідності до вимог ст.35 КПК України для розгляду цього кримінального провадження визначено суддю Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_3 .

У провадженні Турківського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2025 за № 62025140110003293, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (судова справа № 458/143/26), розгляд якого здійснює суддя ОСОБА_3 одноособово.

04.05.2026 року суддею ОСОБА_3 було заявлено самовідвід у справі № 458/143/26 (провадження 1-кп/458/57/2026) відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2025 за № 62025140110003293 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

В обґрунтування заяви про самовідвід судді суддя ОСОБА_3 зазначає, що у неї на розгляді перебуває кримінальне провадження № 458/143/26 (провадження 1-кп/458/57/2026) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. З доданого до обвинувального акту у кримінальному провадженні № 62025140110003293 від 03.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 332 КК України, реєстру матеріалів досудового розслідування видно, що органом досудового розслідування проводився допит ОСОБА_6 в статусі свідка, з його участю проводився слідчий експеримент. Також, у провадженні Турківського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2025 року за № 62025140110003325 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України (судова справа № 458/1237/25). Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України (судова справа № 458/1237/25) здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_7 . Участь судді ОСОБА_3 у розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 408 КК України у складі колегії суддів передбачає дослідження доказів, оцінку показань обвинуваченого ОСОБА_6 , зокрема щодо обставин його затримання, формування внутрішнього переконання щодо його особи, поведінки, достовірності показань та інших обставин. Водночас у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 332 КК України, оцінці підлягатимуть показання тієї ж особи, ОСОБА_6 , як свідка, щодо одних і тих же обставин, що може створити ситуацію конфлікту внутрішнього переконання судді та поставити під сумнів об`єктивність оцінки доказів. З огляду на це, як зазначає суддя, який заявив самовідвів, навіть за відсутності фактичної упередженості, сам факт такої процесуальної ситуації може викликати у сторін кримінального провадження або стороннього спостерігача обгрунтовані сумніви у безсторонності, проте суддя ОСОБА_3 , як зазначає у заяві, суб`єктивно вільна від упередження чи зацікавленості в результаті справи № 458/143/26 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. З ст. 332 КК України, проте з метою виключення будь-якого сумніву в учасників судового провадження стосовно безсторонності судді та недопущення наявності сумнівів з приводу його об`єктивності і неупередженості, вважає, що наявні достатні обставини, які можуть викликати обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності під час розгляду справи № 458/143/26, у зв`язку з чим заявила самовідвід.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2025 року заяву про самовідвід судді передано для розгляду судді ОСОБА_1 .

Вивчивши заяву про самовідвід, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Встановлено, що в провадженні судді Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2025 за № 62025140110003293 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (судова справа № 458/143/26). Свідком у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_6 .

Суддя Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_3 здійснює колегіальний розгляд у складі трьох суддів (головуючий суддя ОСОБА_1 , судді ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ) кримінального проваджєення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2025 року №62025140110003325 за обвинуваченням ОСОБА_6 вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України (судова справа № 458/1237/25). Участь судді ОСОБА_3 у розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 408 КК України у складі колегії суддів передбачає дослідження доказів, оцінку показань обвинуваченого ОСОБА_6 , зокрема щодо обставин його затримання, і докази з приводу чого вже надала сторона захисту суду, формування внутрішнього переконання щодо особи ОСОБА_6 , поведінки, достовірності показань та інших обставин. У підготовочому судовому засіданні 01.04.2026 року в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 408 КК України (судова справа № 458/1237/25) сторона захисту надала суду письмовий доказ - рапорт чергового чергової частини ВнП №2 Симбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 від 03.09.2025 року про обставини, що мали місце 03.09.2025 року о 14:10 год в с Яворів, неподалік с. Сянки, на контрольно-пропускному пункті Ужок між Львівською та Закарпатською областю, де був зупинений ОСОБА_9 , який перевозив ОСОБА_10 та ОСОБА_6 з наміром незаконного перетинання державного кордону, з зазначенням, що відомості будуть внесені до ЄРДР за ч. 3 ст. 332 КК України.

Відвід судді в кримінальному провадженні спрямований на усунення слідчого судді, судді або присяжного від участі у кримінальному провадженні за умови існування обставин, що виключають їх участь.

Згідно ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні у випадках, передбачених цією статтею, зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ч. 1 ст. 76 КПК України суддя зобов`язаний заявити самовідвід за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.80 КПК України за наявності підстав передбачених статтями 75-79 цього Кодексу слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ст. 80 КПК України заява про самовідвід може бути подана як до, так і під час судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 81 «Порядок вирішення питання про відвід» КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Як визначено у ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.

Застосовуючи норми ч.1 ст.81 КПК України, Велика Палата в постанові від 29 серпня 2019 року у справі № 11-312сап19 дійшла висновку, що під заявленням відводу потрібно розуміти подання суддею заяви про самовідвід або подання особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, заяви про відвід.

Відповідно до засад кримінального провадження, визначених ст. 7 КПК України, однією з основоположних гарантій є забезпечення права на справедливий суд та розгляд справи незалежним і неупередженим судом.

Пунктом першим статті 6 ЄСПЛ кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленимзаконом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Пунктом 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінюваність суддів» визначено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Зокрема, при винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення.

У справі «Білуха проти України» (рішення від 9 листопада 2006 року, заява №33949/02) зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастільйо проти Іспанії» (Castillo Algarv. Spain) від 28 жовтня 1998 року).

Суд (судді) зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду.

Також, у справі «Mucha проти Словаччини» (заява № 63703/19) Європейський суд з прав людини одноголосно встановив порушення статті 6§ 1 (право на справедливий судовий розгляд) Європейської Конвенції з прав людини, з тих підстав, що суд першої інстанції мав стимул керуватися фактами, встановленими в попередніх справах, з огляду на те, що він раніше засудив спільників заявника, а потім вирішив врахувати їх обвинувальні вироки в судовому розгляді в рамках справи проти заявника.

Відтак безсторонність суду, зміст якої полягає у відсутності упередженості або необ`єктивності, є однією з гарантій, покликаних забезпечити загальну справедливість судового провадження. Дотримання її відповідно до усталеної практики ЄСПЛ встановлюється за двома критеріями: суб`єктивним та об`єктивним.

Безсторонність за суб`єктивним критерієм означає, що суддя не виявляв особистої упередженості або зацікавленості у результатах розгляду справи. Особиста безсторонність презюмується доти, доки з урахуванням поведінки та/або особистих переконань конкретного судді не буде доведено протилежного.

Об`єктивна безсторонність вимагає забезпечення самим судом, зокрема його персональним складом, достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви в його об`єктивності та неупередженості (рішення у справі «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року (заява № 10644/08, пункт 56)).

У контексті об`єктивного критерію, крім поведінки судді, підлягає перевірці наявність або відсутність переконливих фактів, які можуть викликати сумнів у його безсторонності. Це означає, що під час з`ясування питання про існування причин припускати небезсторонність судді вирішальною є не позиція заінтересованої сторони, а обґрунтованість відповідного побоювання. Об`єктивний критерій зазвичай стосується ієрархічних чи інших зв`язків між суддею та іншими учасниками провадження (рішення у справі «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року, заява № 10644/08, пункт 56).

Дотримання вищезазначеного критерію покликане продемонструвати безсторонність суду учасникам процесу і суспільству з урахуванням того, що одержати докази необ`єктивності чи упередженості конкретного судді зазвичай досить складно. У цьому відношенні ЄСПЛ неодноразово акцентував увагу на важливості зовнішньої форми судових процедур для сприйняття їх поінформованим та розсудливим стороннім спостерігачем. Іншими словами, правосуддя повинно не тільки чинитися - має бути також видно, що воно чиниться. Навіть видимість є важливою, оскільки йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні викликати у громадськості (рішення у справі «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року (заява № 10644/08, пункт 56).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (пункт 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення. Суддя не тільки виключає будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи втручання з боку органів законодавчої та виконавчої влади, а й робить це так, щоб це було зрозуміло навіть сторонньому спостерігачу.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема, якщо у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

Залежно від обставин, обґрунтована підозра в упередженості може виникати в таких випадках: а) якщо між суддею та громадянином, який бере участь у справі, існують особисті дружні або ворожі відносини; б) якщо суддя близько знайомий із громадянином, який бере участь у справі, зокрема, коли достовірність свідчень такого громадянина може мати суттєве значення для результатів вирішення справи; в) якщо суддя повинен визначити ступінь достовірності свідчень особи і відхилив його свідчення у попередній справі у настільки різкій формі, що це змушує сумніватися у здатності судді неупереджено поставитися у подальшому до свідчень такої особи; г) якщо суддя, зокрема під час слухання, висловив думку щодо будь-якого спірного питання настільки різко й неврівноважено, що це викликає обґрунтовані сумніви в його здатності об`єктивно розглядати відповідне питання; або д) якщо з будь-якої іншої причини існують реальні підстави сумніватися у здатності судді відкинути сторонні міркування, упередження чи прихильність і в здатності судді винести об`єктивне рішення щодо питань, які розглядаються.

Статтею 10 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя повинен виконувати обов`язки судді безсторонньо і неупереджено. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

Враховуючи викладене, виходячи з того, що суддя ОСОБА_3 суб`єктивно вільна від упередження чи зацікавленості в результаті справи № 458/143/26 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 332 КК України, з метою виключення будь-якого сумніву в учасників судового провадження стосовно безсторонності судді ОСОБА_3 та недопущення наявності сумнівів з приводу об`єктивності і неупередженості судді ОСОБА_3 , з метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ`єктивному розгляді справи № 458/143/26, виходячи з морально-етичних міркувань, з метою гарантування об`єктивного здійснення правосуддя, забезпечення права на справедливий суд, вважаю заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2025 за № 62025140110003293 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75,80,81,369 - 372 КПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_3 від 04.05.2026 року про самовідвід у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2025 за № 62025140110003293 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - задовольнити.

Відвести головуючого суддю Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2025 за № 62025140110003293 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України (справа № 458/143/26).

Передати матеріали кримінальної справи № 458/143/26 до канцелярії суду для визначення іншого судді для розгляду кримінального провадження в порядку, встановленому ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1