Постановление суда № 136218679, 30.04.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/383/26

провадження № 2-во/619/48/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Калиновської Л.В.,

секретаря судового засідання Булах С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі питання щодо про виправлення описки по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 19.02.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено; встановлено факт, що має юридичне значення, а саме нележність, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), трудової книжки серія НОМЕР_2 , титульна сторінка якої не засвідчена печаткою підприємства.

До суду надійшла заява від представника заявника, ОСОБА_2 про виправлення описки в рішенні від 19.02.2026, вказуючи на те, що рішенням суду від 19 лютого 2026 року заяву було задоволено повністю. Після ознайомлення з рішенням суду встановлено, що при написанні судового рішення допущено описки, а саме: на сторінці 1 ініціали заявниці вказані невірно (замість ОСОБА_3 ), нижче по тексту по батькові (замість ОСОБА_4 ), с. 2-4 помилки в ініціалах заявниці, с. 3 - 4 помилки в ініціалах заявниці. Просив виправити допущені в рішенні Дергачівського районного суду Харківської області від 19 лютого 2026 року описки, правильно зазначивши ініціали та по батькові заявниці.

Суд, дослідивши зміст заяви про виправлення описки, ознайомившись із матеріалами справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст.269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Описками є помилки, зумовлені неправильним написанням слів, але не всіх, а лише тих, які мають істотний характер і можуть ускладнювати його розуміння чи виконання судового рішення. Під загальним поняттям описка розуміється неправильне написання слів. Що ж стосується цивільного провадження, то законодавець надав право суду за власною ініціативою або за заявою учасника справи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. При цьому такі описки мають бути такими, що призводять до неправильного сприйняття або розуміння судового рішення. Вирішуючи питання про виправлення описок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, прізвища особи тощо) або які мають технічний характер.

Пленум Верховного Суду України у п.19 своєї постанови №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснив судам, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає. Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред`явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено. Після внесення виправлень чи арифметичних помилок текст рішення змінювати не можна, проте у виконавчому листі наводяться формулювання резолютивної частини рішення в тій редакції, яку воно отримало у зв`язку з постановленням відповідної ухвали.

Судом встановлено, що представник заявника, ОСОБА_2 звертаючись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме на 1 аркуші в абзаці першому, на 2 аркуші в абзаці 5 прізвище ім`я та по-батькові заявника зазначив - « ОСОБА_5 ».

Так, в описовій частині рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19.02.2026 прізвище ім`я та по-батькові заявника зазначено - « ОСОБА_5 ».

Як вбачається з доданої до заяви копії паспорту громадянина України серія НОМЕР_3 прізвище ім`я та по-батькові заявника - « ОСОБА_5 ».

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає що в рішенні суду від 19.02.2026 допущена технічна описка, тому допущена описка підлягає виправленню.

Відповідно до ч. 4 ст. 269 ЦПК України ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 258-261, 269, 353 ч. 1 п. 19 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Виправити описку, допущену в рішенні Дергачівського районного суду Харківської області від 19.02.2026 у справі н.с.619/383/26 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, зазначивши вірно прізвище ім`я та по-батькові заявниці « ОСОБА_1 ».

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. В. Калиновська