Постановление суда № 136209678, 04.05.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4503/25 Провадження № 2/0274/458/26

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

УХВАЛА

04.05.26 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі Суд), за участю секретаря судового засідання Бондарчук Н.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика",доОСОБА_1 простягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (далі Товариство) звернулось з позовом, у якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 509654-КС-001 від 12.09.2024 р. про надання кредиту у розмірі 26 788,67 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує грошових зобов`язань за зазначеним договором.

Ухвалою від 29.07.2025 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Від Товариства надійшла заява від 06.03.2026 р., у якій воно зазначає, що ОСОБА_1 після відкриття провадження у справі добровільно погасив кредит, заборгованість, яка є предметом розгляду справи, відсутня, та, посилаючись на пункт 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору та на підставі частини третьої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України стягнути з ОСОБА_1 сплачений судовий збір.

Розглядаючи цю заяву, Суд зазначає наступне.

Зі змісту заяви випливає, що на даний час підстави вимагати з ОСОБА_1 стягнення заборгованості за договором № 509654-КС-001 від 12.09.2024 р. про надання кредиту в розмірі 26 788,67 грн. у Товариства відсутні, тобто між ними не має неврегульованих питань щодо спору.

Суд враховує висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. у справі № 404/251/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73868460):

"Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Проте поняття "юридичний спір" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття "спір про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання".

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Беручи до уваги наведене, Суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору, тобто заява Товариства в частині вимоги про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору підлягає задоволенню.

Щодо вимоги Товариства про стягнення на його користь на підставі частини третьої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_1 сплаченого судового збору.

Частиною третьою статті 142 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Вказана норма не підлягає застосуванню у даній ситуації, так як Товариство не відмовилося від позову до ОСОБА_1 , а просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, тому підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства понесених судових витрат, а саме судового збору, відсутні, через що Суд відмовляє у такому стягненні.

Однак Суд роз`яснює, що, зважаючи на пункт 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" (Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях), Товариство має право звернутися з клопотанням про повернення сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 255, 258 261 Цивільного процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" задовольнити частково.

2. Провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

3. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена лише в частині закриття провадження у справі шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Корбут