Постановление суда № 136209341, 04.05.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження судового розгляду

04 травня 2026 року м. Рівне№460/21615/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглядаючи у письмовому провадженні процесуальне питання, пов`язане з розглядом справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в частині непроведення перерахунку та невиплати у подальшому грошового забезпечення позивачу за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";

зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення, за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 (2012,00 грн), та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається виходячи з посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним), встановлених у розмірах на 2020 рік, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021 (2270,00 грн), та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається виходячи з посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, встановлених у розмірах на 2021 рік, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 (2481,00 грн), та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається виходячи з посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, встановлених у розмірах на 2022 рік, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 (2684,00 грн), та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається виходячи з посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, встановлених у розмірах на 2023 рік, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату сум допомоги для оздоровлення за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається виходячи з посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, встановлених у розмірах на 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається виходячи з посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, встановлених у розмірах на 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати відповідача відповідно Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, здійснити позивачу компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 01.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. При цьому, у зв`язку з неможливістю встановити на стадії відкриття провадження у справі момент, коли позивач дізнався (або повинен був дізнатися) про порушення своїх прав, суд прийшов до висновку про вирішення питання щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду під час розгляду адміністративної справи. З цією метою в ухвалі про відкриття провадження у справі суд витребував у відповідача докази на підтвердження обставин щодо вручення позивачу грошового атестату при звільненні (або іншого письмового документа про суми нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за період проходження військової служби) та дати його вручення.

Ухвалою суду 23.04.2026 позовна заява залишалася без руху після відкриття з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо здійснення перерахунку грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023, а також останньому встановлювався строк для усунення відповідних недоліків позову.

27.04.2026 через відділ організаційного та документального забезпечення (канцелярію) позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду. Вказану заяву позивач обґрунтовує тим, що грошовий атестат при звільненні зі служби цивільного захисту йому не видавався, а тому тільки з отриманого листа від 30.09.2025 № 62341-2453/6234/1 він дізнався про суми нарахованого та фактично виплаченого грошового забезпечення при проходженні служби та про порушення своїх прав. З огляду на вказане, позивач стверджує, що строк звернення до суду пропущений ним з поважних причин, а тому просить суд його поновити.

Надаючи правову оцінку та вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів визначені статтею 233 КЗпП України.

Суд враховує, що питання застосування строків вирішення трудових спорів, установлених статтею 233 КЗпП України, у спорах пов`язаних з виплатою (перерахунком) грошового забезпечення військовослужбовців вже було предметом дослідження Верховного Суду. Так, у пункті 65 постанови від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 (адміністративне провадження № К/990/45865/24) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду сформувати наступний правовий висновок:

"Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").

З урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023.".

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП (у редакції, яка діяла до 19.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно з частинами першою, другою статті 233 КЗпП України, в редакції, чинній з 19.07.2022, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Таким чином, суд констатує, що до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної до виплати заробітної плати, в т.ч. грошового забезпечення військовослужбовця, не було обмежено строками. Натомість, з 19.07.2022 таке звернення обмежене тримісячним строк, облік якого починається з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

У пункті 77 постанови від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 Верховний Суд вказав, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022 по 30.03.2023) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

Так, суд звертає увагу на те, що витяг із наказу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (по особовому складу) від 11.06.2025 № 271 не містить відомостей про види грошового забезпечення (їх відсоткове співвідношення між собою), які належали до виплати позивачу у зв`язку зі звільненням, як і не містить відомостей про фактичні суми грошового забезпечення, що були нараховані та підлягали виплаті позивачу при звільненні. Отже, такий наказ не може вважатися письмовими повідомленнями про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні, в розумінні статей 116 та 233 КЗпП України.

Натомість, матеріалами судової справи стверджується, що листом 30.09.2025 за № 62341-2453/6234/1 відповідач скерував позивачу інформаційну довідку про нараховане та фактично виплачене позивачу грошове забезпечення за період з 02.10.2018 по 11.06.2025 при проходженні служби в 7 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Рівненській області.

Зміст вказаного листа та долученої інформаційної довідки свідчить на користь того, що він містять відомості щодо обрахунку грошового забезпечення за пероіди проходження позивачем служби цивільного захисту, у зв`язку з чим такий документ може вважатися повідомленням про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні, в розумінні статей 116 та 233 КЗпП України.

З огляду на вказане, суд висновує, що позивач дізнався про порушення своїх прав на отримання грошового забезпечення в належному розмірі за наслідками отримання листа відповідача від 30.09.2025 за № 62341-2453/6234/1.

При цьому, в матеріалах судової справи відсутні будь-які докази на підтвердження обставин щодо вручення позивачу письмового повідомлення про суми нарахованого та виплаченого йому грошового забезпечення за період проходження військової служби з 19.07.2022 по 19.05.2023 (не надані такі докази ні сторонами самостійно, ні на вимогу суду).

До суду з цим позовом позивач звернувся 25.11.2025, тобто у межах тримісячного строку, визначеного частиною другою статті 233 КЗпП України.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

При цьому, частиною першою статті 121 КАС України установлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, оцінивши вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до суду, дослідивши надані на їх підтвердження докази, а також приймаючи до уваги обставини спору, що виник між учасниками справи, суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, оскільки матеріали адміністративного позову не містять доказів на підтвердження обставин чи формування у суду обґрунтованого сумніву відносно того, що позивачу було відомо чи мало бути відомо про порушення його прав та законних інтересів до отримання від відповідача листа від 30.09.2025 за № 62341-2453/6234/1.

Таким чином, пропущений позивачем строк звернення до суду підлягає поновленню.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 121, 123, 171, 240, 241, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовною заявою до 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, та поновити такий строк.

Продовжити розгляд справи № 460/21615/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений дата 04.05.2026.

Суддя Ольга ПОЛІЩУК