Постановление суда № 136207480, 01.05.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 травня 2026 року м. Житомир

справа № 240/16633/26

категорія 106030200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., розглядаючи позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

встановив:

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 матеріальну шкоду в розмірі 32914,33 грн.

Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.

Згідно з приписами ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Абзацом 2 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних. повноважень.

Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа, у даному випадку юридична особа, фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Згідно ст.10 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

При цьому, статтею 12 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" встановлено те, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Тобто, обов`язковою умовою для відшкодування шкоди завданої державі в судовому порядку є прийняття відповідного наказу та відмова особи від добровільного відшкодування шкоди.

Підставою звернення до суду із цим позовом, стало заподіяння відповідачем матеріальної шкоди в розмірі 32914,33 грн.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.06.2025 № 3097, з урахування обставин, встановлених в ході службового розслідування, капітана ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності на суму 32914,33 грн.

Враховуючи ту обставину, що за результатами службового розслідування проведеного у червні 2025 року було встановлено порушення капітаном ОСОБА_1 вимог законодавства, фактично з даного періоду Військова частина НОМЕР_1 була обізнана про порушення її прав.

Водночас до Житомирського окружного адміністративного суду з даним позовом позивач звернувся лише 29.04.2026 (шляхом подання позовної заяви через систему "Електронний суд"), тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.

У своїй прохальній частині позивач просить зокрема поновити Військовій частині НОМЕР_1 строк на звернення до Житомирського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначає, що Харківським окружним адміністративним судом під час перевірки позовної заяви та доданих документів згідно даних демографічного реєстру дійсною є адреса відповідача: АДРЕСА_1 , що призвело до повернення Харківським окружним адміністративним судом позовної заяви позивачу та необхідності направлення повторної вимоги про добровільне відшкодування шкоди відповідачу згідно вимог статті 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та необхідності повторного звернення до суду згідно визначеної підсудності.

Крім цього зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 наразі перебуває на штатах воєнного часу та приймає безпосередню участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації на території України, а також у заходах із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди повернуто позивачу без розгляду.

З урахуванням вказаної ухвали від 15.01.2026, позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду лише 29.04.2026, тобто лише через три місяці після винесення ухвали про повернення позовної заяви.

Суд зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Суд наголошує, що виконання учасником справи безпосередніх функціональних обов`язків стосовно несення служби (у тому числі і військової у бойовому режимі) або виконання представником сторони іншої роботи тощо не позбавляє такого учасника справи обов`язку належно користуватися своїми процесуальним правами як сторони в адміністративній справі.

До того ж суд зважає на відсутність доказів задіяння одночасно усього особового складу військової частини у виконанні бойових завдань.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подане позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом є необґрунтованим.

Підсумовуючи наведене, належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування поважності причин пропуску тримісячного строку звернення до суду з даною позовною заявою, який обраховується з моменту встановлення позивачем обставин щодо порушення відповідачем вимог законодавства (червень 2025 року) до моменту повторного звернення до суду з даною позовною заявою - квітень 2026 року, позивач суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підстави, вказані позивачем у позовній заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, є неповажними.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З огляду на викладене, позивачу необхідно надати суду окремо викладену заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з урахуванням висновків суду, зазначених вище.

Також суд зазначає, що частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, при зверненні до суду через систему "Електронний суд" з даним позовом позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі розміром 2662,40 грн (32914,33 грн х 1,5%, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 0,8).

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження сплати судового збору позивачем надано платіжну інструкцію №4484 від 30.10.2025 про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн, однак вказаний документ не може бути визнано судом, як належний доказ сплати судового збору за подання даної позовної заяви, зважаючи на наступне.

Судовий збір за вказаною платіжною інструкцією сплачено на рахунок UA678999980313141206084020661 , код отримувача - 37874947 , отримувач коштів - ГУК в ГУК Харків обл/мХар Основ""ян/22030101, тобто за рахунками Харківського окружного адміністративного суду.

Крім цього, в призначені платежу зазначено наступне: 2101020;2800Судовий збір, за позовом ОСОБА_2 , за позовом військової частини НОМЕР_1 , Харківський окружний адміністративний суд.

Частиною 1 статті 9 Закону України від 8 лютого 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон України №3674-VI) встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн на розрахунковий рахунок Житомирського окружного адміністративного суду.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вищевикладеного позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, шляхом подання до суду:

- окремо викладеної заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску;

- документу про сплату судового збору з розрахунку 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2662,40 грн), за платіжними реквізитами для перерахування судового збору.

Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі Код платника платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

ухвалив:

1. Визнати неповажними підстави, вказані Військовою частиною НОМЕР_1 , про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів.

2. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк позовну заяву буде повернено.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Горовенко