Решение № 136201838, 29.04.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/10301/25

2/303/4149/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючого судді Заболотного А.М.

секретар судового засідання Желізняк К.П.,

за участі представника позивача Стегури Н.Р.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Верхньокоропецької сільської ради, Мукачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , про визнання батьківства,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Верхньокоропецької сільської ради, Мукачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 2007 року ОСОБА_2 проживає разом з ОСОБА_1 як чоловік та жінка. У 2015 році вони офіційно зареєстрували шлюб. До реєстрації шлюбу у ОСОБА_1 народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з тим, відомості про батька дитини у актовому записі про її народження внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Позивач вважає себе біологічним батьком дитини, при цьому забезпечує її фізичний та духовний розвиток, піклується про стан її здоров`я. Крім того, у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилося ще двоє дітей, де батьком вже записаний позивач. У зв`язку з відсутністю запису про батьківство, позивач позбавлений належним чином реалізовувати свої права щодо дочки, тому просить визнати його її батьком і внести зміни у актовий запис про її народження.

Ухвалою від 08.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 04.02.2026 року.

Ухвалою від 04.02.2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 04.03.2026 року.

Ухвалою від 04.03.2026 року залучено до участі у справі військову частину НОМЕР_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Судовий розгляд справи відкладено на 31.03.2026 року та на 29.04.2026 року.

19.03.2026 року до суду від третьої особи військової частини НОМЕР_1 надійшли письмові пояснення в яких зазначено про те, що ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Предметом даного спору є встановлення правового зв`язку між батьком та дитиною (визнання батьківства), що є питанням приватного (сімейного) права та стосується особистих немайнових та майнових прав сторін. Військова частина НОМЕР_1 не володіє інформацією щодо фактичних обставин особистого життя сторін, що мають значення для встановлення походження дитини та не має документальних доказів, які б спростовували або підтверджували вимоги позивача. Таким чином, військова частина НОМЕР_1 у цій справі покладається на думку суду.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, його представник, адвокат Стегура Н.Р., в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що на час народження у 2008 році доньки ОСОБА_4 була дуже юною, не освіченою, а тому таким чином зареєструвала народження дитини без вказівки про батька. Також пояснила, що з відповідачем вона проживає разом з 2007 року по цей час, разом виховують трьох дітей. Біологічним батьком доньки ОСОБА_4 є ОСОБА_2 .

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору виконавчого комітету Верхньокоропецької сільської ради та військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши позиції та доводи учасників справи, дослідивши та перевіривши наявні у справі докази, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 27.06.2008 року ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Бистриця Мукачівського району Закарпатської області. Матір`ю дитини записана ОСОБА_5 , а батьком ОСОБА_6 . Із наданого суду витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження акту про народження дитини ОСОБА_3 встановлено, що відомості про батька дитини в актовому записі записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Також встановлено, що 21.02.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 21.02.2015 року. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».

Зі змісту нотаріально засвідченої 22.11.2025 року приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Кравченко О.І. заяви ОСОБА_1 встановлено, що така стверджує про те, що ОСОБА_2 є біологічним батьком її доньки ОСОБА_3 .

Зі змісту листа Верхньокоропецької сільської ради від 11.12.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом з чоловіком ОСОБА_2 та трьома доньками, в тому числі і з ОСОБА_3 .

Зі змісту листа Верхньокоропецької сільської ради № 02-07/872 від 11.12.2025 року встановлено, що ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом з дружиною та трьома доньками.

Відповідно до довідки сімейного лікаря № 73 від 23.12.2025 року ОСОБА_3 приходила на огляди в супроводі батька ОСОБА_2 .

На досліджених судом фотокартках за період з 2008 року по 2023 рік відображений позивач в родинному колі, в тому числі і з ОСОБА_3 .

З поміж зазначеного, судом встановлено, що відповідно результату аналізу ДНК на батьківство (результат дослідження № 51652-65545 від 29.12.2025 року) передбачуваний батько ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не може бути виключений як біологічний батько, ймовірність встановлення батьківства 99,9999992%.

Оцінюючи вищевказані обставини в їх сукупності та взаємозв`язку, суд також враховує наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою цієї статті.

Статтею 51 Конституції України, ч.ч. 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно зі ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Ніяких моральних та правових обмежень будь-які діти не знають. Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Визнання батьківства за рішенням суду передбачено ст. 128 СК України.

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 135 СК України при народжені дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зроблено висновок, «щодо предмета доказування у даній категорії справі, то СКУкраїни будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства».

Суд зауважує, що при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, спір про визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

У рішенні Європейський суд з прав людини на підставі його практики вказав, що в подібних справах має враховуватися справедливий баланс між відповідними конкуруючими інтересами. Усі рішення щодо найкращих інтересів дитини повинні мати надзвичайне значення (§ 23 рішення). ЄСПЛ звернув увагу, що стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини (рішення від 22.03.2012 року у справі «Каутзор проти Німеччини» («Kautzor v. Germany»), та від 22.03.2012 року у справі «Аренс проти Німеччини» («Ahrens v. Germany»)).

Європейський суд з прав людини також зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07.05.2009 року).

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання позивача батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Таким чином необхідно внести до актового запису № 14 від 27.06.2008 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного виконавчим комітетом Бистрицької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, а саме: - в графі «батько» виключити відомості про батька « ОСОБА_6 », батьком записати « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України».

Щодо зміни прізвища дитини суд зауважує, що в силу положень ст. 149 СК України дитина, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім`я, та (або) по батькові, що свідчить про відсутність підстав для задоволення судом такої вимоги.

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Суд ухвалюючи рішення також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені сторонами у заявах по суті справи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 128, 129, 134, 135 СК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Внести зміни до актового запису № 14 від 27.06.2008 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного виконавчим комітетом Бистрицької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, а саме: - в графі «батько» виключити відомості про батька « ОСОБА_6 », батьком записати « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1211,20 гривень судових витрат.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ).

Представник позивача: ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ).

Третя особа: виконавчий комітет Верхньокоропецької сільської ради (вул. Шенборна, 16, с. Верхній Коропець, Мукачівський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ: 44174801).

Третя особа: Мукачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (пл. О.Духновича, 15, м. Мукачево, Закарпатська область, код ЄДРПОУ: 26031216).

Третя особа: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Повне рішення складено 04.05.2026 року.

Суддя А.М.Заболотний