Решение № 136201550, 04.05.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2026 р. Справа153/359/26

Провадження2/153/174/26-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до Ямпільського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5105075. Відповідно до умов укладеного договору відповідачу було надано кредит в сумі 6000,00 грн., Строком на 10 днів, проценти за користування кредитом стандартна процентна ставка 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, які відповідач зобов`язався повернути. 10.02.2023 було укладено договір №ФК 10-02/23 відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5105075. 07.11.2025 було укладено договір №07-11/25 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5105075. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 5105075. Однак, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором в загальній сумі 15 576 грн., судові витрати та витрати на правову допомогу.

09 березня 2026 року відповідно до ухвали судді відкрито спрощене позовне провадження у цій справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову просить суд розгляд справи провести без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином в порядку ст.128 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, який в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Судом встановлено, що 22 листопада 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №5105075 про надання споживчого кредиту, який відповідач підписала електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором М 723280. Відповідно до кредитного договору №5105075 від 22.11.2021 рокувідповідачу надавався кредит на наступних умовах: сума кредиту: 6000,00 грн. Строк, на який надається кредит - 10 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору. Мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби. Загальна вартість кредиту 7140 грн. за стандартною ставкою; 6006 грн. за зниженою ставкою. Відповідно до п.10.2. Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним. 22.11.2021 року ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до п. 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

З повідомлення (Інформації) наданої ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 22.12.2025 року встановлено, що 22.11.2021 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 були зараховані кредитні кошти в сумі 6000 грн.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5105075 від 22.11.2021 року встановлено, що в період з 22.11.2021 року по 24.02.2022 року станом на 09.02.2023 року розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 15 576 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 6000 грн. та заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 9576 грн.

10 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» було укладено Договір №ФК 10.02/23 , відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «Сіті фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №510575.

07 листопада 2025 року було укладено договір №07-11/25 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5105075. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №5105075.

Таким чином встановлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

За приписом ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст.205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правилами ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу ч.5 ст.18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У силу ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до правил ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наявні в матеріалах справи докази вказують на те, що ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписала цей договір одноразовим ідентифікатором М723280. Відповідач користувався кредитними коштами, які їй надало ТОВ «Авентус Україна», однак допустила прострочення виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору.

Матеріалами справи також підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Факторинг Партнерс» за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем. Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором №5105075, підлягає стягненню на користь ТОВ «Факторинг Партнерс».

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості та процентів за кредитом в строки, передбачені умовами кредитного договору, та з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості, а саме суми заборгованості за основною сумою боргу та суми заборгованості за відсотками обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував.

Відтак, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 5105075 від 22.11.2021 року в розмірі 15576 грн., з яких: 6000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9576 грн. сума заборгованості за відсотками.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2662 грн. 40 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного:

Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 9000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться копія договору про надання правової допомоги від 02.07.2024 №02-07/2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», прас-лист, заявка на надання юридичної допомоги №1882 від 01.01.2026 року, витяг з акту №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року на суму 9000,00 грн.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 223, 141, 247, 264-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м.Київ вул.Ґедройця Єжи,6 офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором №5105075 від 22 листопада 2021 року в сумі 15 576 ( п`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят шість) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) судові витрати в сумі 7662 (сім тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 04 травня 2026 року.

Головуючий Дзерин М.М.