Постановление суда № 136194894, 27.04.2026, Південний міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Южний міський суд Одеської області)

Справа № 522/7945/22

Провадження № 1-кп/519/15/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 22.11.2019 за № 42019162030000070 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 14.11.2025 по даному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.

Від захисника обвинуваченого надійшли клопотання про повернення обвинувального акту прокурору та визначення підсудності.

Клопотання про повернення обвинувального акту прокурору вмотивовано тим, що обвинувачення є неконкретизованим, не містить виклад фактичних обставин, не вказані докази, якими підтверджуються викладені обставини, органом досудового слідства невірно залучені в якості потерпілих по кримінальному провадженню Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) та Одеська філія ДП «Адміністрація морських портів України».

Клопотання про визначення підслідності вмотивовано тим, що робоче місце обвинуваченого ОСОБА_5 під час інкримінованих йому подій визначено за адресою: Одеська область, Лиманський район, МТП «Южний», ЮФ ДП «АМПУ», навантажувальний район №1, корпус №601, що територіально відноситься до Доброславського районного суду Одеської області.

Обвинувачений підтримав подані захисником клопотання, прокурор та представник потерпілого просили у задоволенні клопотань відмовити за їх безпідставністю.

Суд, вислухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно зі ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим уст. 291 цього Кодексу.

При цьому, суд може повернути обвинувальний акт прокурору виключно з підстав невідповідності вимогам ст.291 КПК України. Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України.

В п.3 ч.3 ст.314 КПК України мова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам КПК України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то для повернення обвинувального акту підставою не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України.

Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.

Суд враховує, що за змістом п.5 ч.2 ст.291 КПК України визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються в обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість спів ставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

До цього ж, як прямо передбачено законом, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому обсязі, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.

Частиною 1 статті 337 КПК України встановлено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Отже, при складенні обвинувального акту прокурор має право викласти в ньому ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які він вважає встановленими та на підставі цього на свій розсуд здійснити кваліфікацію кримінального правопорушення із посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність.

Зазначена обставина, відповідно до положень ст. 291 КПК України, не може бути підставою для висновку суду про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту в зазначеному кримінальному провадженні при викладені фактичних обставин справи та формулюванні обвинувачення стосовно ОСОБА_5 прокурором зазначено ті обставини вчинення злочину, які він вважає встановленими; обвинувальний акт містить формулювання обвинувачення.

Аналізуючи зміст ч. 2 ст. 291 КПК України слід зазначити, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення») та формулювання обвинувачення.

В доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

При цьому, важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Отже, фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

За таких обставин, визнати обґрунтованими наведені мотиви захисника про те, що обвинувачення є неконкретизованим, не вказані докази, якими підтверджуються викладені обставини суд не може, оскільки встановлення відповідності зазначених в обвинувальному акті відомостей, в тому числі щодо періоду, обставин вчинення кримінального правопорушення та оцінка доказів не належить до повноважень суду під час підготовчого судового засідання та, в розумінні вимог ст. 291 КПК України, не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків.

В будь-якому випадку зазначене формулювання наперед не має значення для суду, оскільки вказані обставини в обвинувальному акті, мають бути доведені прокурором під час розгляду провадження по суті, а прокурор має право змінювати обвинувачення під час судового розгляду, що передбачено положеннями ч.2 ст.337 КПК України, які надають можливість прокурору під час судового розгляду змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.

Підсумовуючи вище викладене, з огляду на виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, суд доходить висновку, що в клопотанні захисника не наведено такої невідповідності обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42019162030000070 від 22.11.2019 вимогам КПК України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду. Також такої невідповідності судом не встановлено під час розгляду цього клопотання.

Щодо твердження захисника обвинуваченого про те, що органом досудового слідства невірно залучені в якості потерпілих по кримінальному провадженню Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) та Одеська філія ДП «Адміністрація морських портів України».

Відповідно до ч.1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Відповідно до ч.3 ст.55 КПК України потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок (ч. 7 ст. 55 КПК України).

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що органом досудового розслідування потерпілою особою у кримінальному провадженні визнано Державну екологічну інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) та Одеську філію ДП «Адміністрація морських портів України».

Виключний перелік питань, які суд вирішує під час підготовки до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні визначено ч.2 ст.315 КПК України.

При цьому суд, розглядаючи обвинувачення по суті, наділений повноваженнями встановлювати і досліджувати всі обставини, які викладені в обвинувальному акті.

Так, КПК не надає суду повноважень до ухвалення вироку оцінювати рішення слідчого, прокурора, слідчого судді, оскільки з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні суд не досліджує докази (зокрема, документи, що підтверджують заподіяння шкоди, вину, тощо), оскільки метою цієї стадії є лише організаційне забезпечення розгляду справи, перевірка обвинувального акту та вирішення клопотань. Дослідження матеріалів справи по суті відбувається виключно на наступному етапі - судовому розгляді.

Враховуючи викладене, оцінка доводів захисника щодо правомірного залучення потерпілих та про розміри заподіяння майнової шкоди у кримінальному провадженні повинна надаватись під час судового розгляду кримінального провадження по суті, після дослідження відповідних доказів та документів.

За таких обставин, підстави для повернення обвинувального акту прокурору з вказаних підстав відсутні.

Що стосується клопотання про визначенні підсудності, то суд наголошує, що встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).

Правила про підсудність ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також засадах організації судової влади. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та згідно із п.6 ч.2 ст.412 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

Частиною 2 статті 34 КПК України передбачено, що питання про направлення кримінального провадження до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого.

При цьому, питання територіальної підсудності по даному кримінальному провадженні вирішено ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.05.2023, в якій зазначено, що «обвинувачений ОСОБА_5 , будучи начальником відділу контрою (нагляду) за безпекою судноплавства на морському та річковому транспорті в морському порту - «Южний» виконував свої службові обов`язки за фактичним місцем знаходження Морського порту «Южний» за адресою: Одеська область, м.Южне, вул. Берегова, 13.

Капітан морського порту керує службою капітана морського порту, яка входить до складу Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація, відповідно до чинного на час вчинення злочину наказу Міністерства інфраструктури України 27.03.2013 №190).

Згідно Наказу Міністерства інфраструктури №621 від 17.11.2021 (у тексті Положення слова «Морська адміністрація» змінено словами «Адміністрація судноплавства»), відповідно до якого капітан морського порту є посадовою особою, яка відповідно до закону здійснює державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях.

Капітан порту як службова особа та очільник Служби капітана морського порту не відноситься до ДП «Морський торгівельний порт «Южний», яке є державним підприємством суб`єктом господарської діяльності, а відноситься до структури управління Адміністрації судноплавства, що є органом державної влади.

Служба капітана морського порту «Южний» здійснює свою діяльність за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, 13, що відноситься до територіальної підсудності Южного міського суду Одеської області.

Відповідно до листа Доброславської окружної прокуратури від 15.05. 2023 року за вих. №58 1728 вих. 23, встановлено, що обвинувальні акти по кримінальним правопорушенням, які вчиненні на території ДП «Морський торгівельний порт «Южний» та Капітанії порту «Южний», що знаходяться за юридичною адресою: вул. Берегова, 13 у м. Южному скеровуються для судового розгляду до Южного міського суду Одеської області.

Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , вчинено за місцем знаходження Морського порту «Южний» за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, 13, то, виходячи з приписів ст.32 КПК України, дане кримінальне провадження має розглядатись у межах територіальної юрисдикції вчинення кримінального правопорушення, тобто в Южному міському суді Одеської області, як правильно зазначено в поданні Комінтернівського районного суду Одеської області.»

Беручи до уваги викладене, суд доходить висновку, що в задоволенні клопотання про визначення підсудності необхідно відмовити, оскільки Одеським апеляційним судом визначено підсудність даного кримінального провадження за Південним (Южним) міським судом Одеської області, а тому суд не вбачає підстав для направлення подання до апеляційного суду для визначення підсудності.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам, встановленим ст. 291 КПК України, обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду справи, а також для прийняття рішень передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено.

За таких обставин, суд вважає за можливе призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні від учасників клопотань, щодо надання доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь для отримання інформації, що характеризує ОСОБА_5 , не надходило. В зв`язку з чим, враховуючи обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, суд доходить висновку, що інтереси національної безпеки, економічного добробуту та права людини в разі відсутності досудової доповіді не будуть порушені.

Керуючись ст. 314-316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору та визначення підсудності.

Призначити проведення судового розгляду у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, суддею одноособово у відкритому судовому засіданні на 16 год. 35 хв. 27 квітня 2026 року в приміщенні Південного міського суду Одеської області.

Доручення представнику персоналу органу пробації не надавати.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Дата складання повного тексту ухвали та її оголошення 01.05.2026 о 15.30 год.

Суддя ОСОБА_7