Постановление суда № 136190448, 27.04.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1540/26

провадження № 1-кс/405/974/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2026 м. Кропивницький

Слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , представників власника майна адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 23.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 72023110100000011 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про арешт майна,-

встановив:

23.03.2026 до Подільського районного суду міста Кропивницького від старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 , за допомогою засобів поштового зв`язку, надійшло клопотання про арешт майна, яке 19.03.2026 тимчасово вилучено під час обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3220882600:04:007:1541, за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон марки «Iphone», чорного кольору, ІMEI: НОМЕР_1 , в якому розміщена сім картка НОМЕР_2 , ен: НОМЕР_3 .

Клопотання про арешт майна слідчий обґрунтовує тим, що речі, які 19.03.2026 тимчасово вилучено під час обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3220882600:04:007:1541, за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мають ознаки речових доказів, а тому з метою забезпечення збереження вилученого майно як речового доказу, просить накласти на них арешт.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити за підстав, які у ньому викладені та додала, що у кримінальному провадженні призначено експертизи відносно вилученого мобільного телефону та ноутбуку.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 заперечив відносно задоволення клопотання слідчого про арешт тимчасового вилученого за місцем проживання ОСОБА_7 , майна, за такого:

1.Клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам КПК України;

2.Мобільний телефон, який слідчий просить піддати арешту, добровільно виданий ОСОБА_7 під час обшуку і надано доступ до інформації, яка в ньому міститься;

3.Слідчим призначено експертизу відносно вилученого мобільного телефону, але ця експертиза навіть не почата, орієнтовні строки проведення експертизи ІІІ квартал 2026 року;

4.Сторона обвинувачення не отримала інформацію з телефону, хоча мала до нього доступ;

5.Ризики знищення та пошкодження майна відсутні;

6.Слідчим не надано доказів того, що вилучений мобільний телефон є доказом у кримінальному провадженні;

7.Доказом у кримінальному провадженні є інформація, яка міститься в цьому мобільному телефоні, а не сам носій, однак на даний час інформація так і не вилучена, що є недоліком слідства

8.З моменту звернення слідчого з клопотання арешт майна минуло 72 години, тому відсутні, на думку представника, підстави для подальшого утримання цього майна та накладення на нього арешту, а тому це майно підлягає поверненню власнику.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив. Перебував в судовому засіданні, яке відбулось 14.04.2026, однак ним заявлено лише клопотання про відкладення розгляду клопотання слідчого про арешт майна з підстав перебування його підзахисного на лікарняному. Пояснення, заперечення представника власника майна у матеріалах справи відсутні.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, із заявою/клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. Пояснення, заперечення представника власника майна у матеріалах справи відсутні.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання слідчого про арешт майна, дослідивши матеріали, які надані слідчим в обґрунтування клопотання про арешт майна, врахувавши доводи слідчого, пояснення представників власника майна, дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 23.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 72023110100000011 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 16.03.2026 надано дозвіл на обшук домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий номер: 3220882600:04:007:1541), яке на праві власності належить, за місцем проживання ОСОБА_7 з метою відшукання: мобільних терміналів, якими користується ОСОБА_7 , жорстких дисків, флеш накопичувачів, чорнових записів, бухгалтерської документації, що стосуються договору № 308/21 від 19.01.2021 р. між суб`єктами господарської діяльності ПП «ЛІДЕР» та ТОВ «ВІЛАРС ГРУП», ТОВ «ГРАНДБУД ЛІДЕР».

19.03.2026 слідчим на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 16.03.2026 проведено обшук домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий номер: 3220882600:04:007:1541), яке на праві власності належить, за місцем проживання ОСОБА_7 , в ході якого вилучено назване в клопотанні майно, яке постановою слідчого від 20.03.2026 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, що саме по собі не є вирішальним, однак у сукупності з іншими встановленими обставинами підтверджує наявність підстав вважати, що зазначене майно відповідає критеріям статті 98 КПК України.

Метою арешту тимчасово вилученого майна слідчим визначено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) (п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України).

Так, за версією органу досудового розслідування співзасновники ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР» ОСОБА_9 ( НОМЕР_4 ) та ОСОБА_7 ( НОМЕР_5 ) є засновниками ПП «ЛІДЕР» (31563452) та ТОВ «ЛІС ТРАНС» (37824090). В свою чергу, ПП «ЛІДЕР» (31563452) та ТОВ «ЛІС ТРАНС» (37824090) використовують при веденні фінансово-господарської діяльності спільні IP-адреси (95.67.111.194; 212.42.77.73;212.42.77.154; НОМЕР_6 ; 212.42.77.73) з наступними суб`єктами-контрагентами ТОВ «ВІЛАРС ГРУП» (44028177), ТОВ «ДОРБУД СЕРВІС» (40593676), ТОВ «РОАД-ЛАЙН» (39272818). Також, у ТОВ «РОАД-ЛАЙН» (39272818) бухгалтером значиться ОСОБА_10 , який також є бухгалтером ТОВ «ТНУ» (42958761) та ТОВ «ІНФОДОРЕКСПЕРТ» (42952581), засновником яких є директор та співзасновник ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР» ОСОБА_6 (3138319818).

Крім цього, ОСОБА_7 перебуваючи співзасновником ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР» за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «ВІЛАРС ГРУП», ТОВ «Дорбуд Сервіс» (код ЄДРПОУ 40593676), ПП «Лiдер» (код ЄДРПОУ 31563452), ТОВ «Роад-Лайн» (код ЄДРПОУ 39272818), ТОВ «Ліс Транс» (код ЄДРПОУ 37824090), ТОВ «Лівайн торг» (код ЄДРПОУ 41449359) та низки інших підприємств з ознаками фіктивності та ризиковості, в порушення вимог статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», нівелюючи принципами максимальної економії та ефективності, шляхом внесення до звітних форм недостовірних даних щодо виконання робіт, вартості витратних матеріалів та зловживання службовим становищем, розтратили за період 20.01.2021 12.09.2023, бюджетні кошти на суму 40 697 964,22 грн.

Слідчим також наголошується на тому, що під час досудового розслідування проводились негласні слідчі (розшукові) дії, якими встановлено, що свої злочинні наміри ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_7 , обговорювали використовуючи мобільні термінали.

З огляду на характер кримінального правопорушення, яке розслідується, а також на те, що за версією сторони обвинувачення ОСОБА_7 являється співзасновником ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР», тому вилучений мобільний телефон із сім карткою, можуть містити в собі інформацію, яка має значення для кримінального провадження.

Крім того, з урахуванням доводів слідчого про використання учасниками ймовірного протиправного механізму, мобільних терміналів для обговорення обставин вчинення кримінального правопорушення, на вилученому мобільному телефоні можуть міститися відомості про листування, дзвінки, електронні повідомлення, передані файли, а також видалені дані, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Також слідчим суддею враховується і те, що постановою слідчого від 30.03.2026 призначено комп`ютерно-технічні експертизу відносно мобільного телефону марки мобільний телефон марки «Iphone», чорного кольору, ІMEI: НОМЕР_1 , в якому розміщена сім картка НОМЕР_2 , ен: НОМЕР_3 .

Вирішуючи клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя дійшов до висновку, що вилучений в ході обшуку мобільний телефон, мають значення для кримінального провадження як докази, оскільки за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_7 може бути причетною до вчинення злочину; вилучений мобільний телефон необхідний для проведення призначеної у кримінальному провадженні експертизи; за наведеного слідчим суддею встановлено про наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно має значення для кримінального провадження та можливість його використання в якості речового доказу та відповідність його критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Водночас, слідчий суддя відхиляє наведені у судовому засіданні пояснення представників власника майна, щодо підстав для відмови у задоволенні клопотання за таких обставин:

1.Ухвалою слідчого судді від 16.03.2026, якою надано дозвіл на обшук у житлі за місцем проживання ОСОБА_7 зазначалось, що органом досудового розслідування здобути докази, які можуть свідчити про причетність до вчинення злочину саме ОСОБА_7 , тому, слідчим обґрунтовано зазначено про існування ризиків приховування, знищення та інших протиправних дій з боку власника майна, у разі повернення тимчасово вилучених речей та документів. Крім цього, названою ухвалою також надано дозвіл на відшукання мобільних терміналів, якими користується ОСОБА_7 . Огляд слідчим мобільного телефону та не встановлення під час попереднього огляду інформації та документів в них, які слідчий планував відшукати, не є вирішальним, тобто таким, що остаточно свідчить про відсутність на них цих відомостей та інформації. З метою установленнях усіх даних, які містять в цих речах, слідчим постановою від 30.03.2026 призначено комп`ютерно-технічну експертизу;

2.Доводи представників власника майна щодо спливу сімдесяти двох годин слідчий суддя враховує, однак не вважає їх безумовною підставою для відмови у накладенні арешту.

Так, 23.03.2026 до Подільського районного суду міста Кропивницького від старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 , за допомогою засобів поштового зв`язку, надійшло клопотання про арешт майна, яке 19.03.2026 тимчасово вилучено під час обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3220882600:04:007:1541, за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно відомостей по трекінгу поштового відправлення 2500601210355 з офіційного веб сайту Укрпошти (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html), вказане поштове відправлення було подано 20.03.2026, тобто у строк, передбачений ч. 5 ст.171 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 173 КПК України ухвала про арешт тимчасово вилученого майна постановлюється слідчим суддею не пізніше сімдесяти двох годин із дня надходження до суду клопотання, інакше відповідне майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Дійсно, клопотання слідчого про арешт майна розглянуто понад строки, тобто 27.04.2026, які визначені ч. 1 ст. 172 КПК України, однак це зумовлено виключно поведінкою учасників справи, оскільки саме на підставі клопотання слідчого розгляд справи, який був призначено на 25.03.2026 не відбувся, 04.03.2026 у розгляді клопотання оголошено перерву через затяжну повітряну тривогу та забезпечення безпеки як складу суду так і учасників справи, 06.04.2026 розгляд справи не відбувся, оскільки представником власника майна заявлено відвід слідчому судді, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 08.04.2026, судове засідання, яке призначено на 14.04.2026 відкладено за клопотанням представника власника майна адвоката ОСОБА_4 . Однак, це не свідчить, що на таке майно не може бути накладено арешт, тим більше коли вирішується доля арешту майна в якості речового доказу. Незважаючи на пропущення строків, значення такого майна як доказу для встановлення суттєвих обставин кримінального провадження не втрачається, а тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту.

Так, з одного боку порушення передбаченого частиною 6 статті 173 КПК строку, є юридичним фактом, з яким закон пов`язує припинення режиму тимчасового вилучення майна (пункт 3 частини 1 статті 169 КПК «Припинення тимчасового вилучення майна»), встановлює обов`язок негайно повернути майно особі, в якої воно було тимчасово вилучене, а з іншого - не є підставою для відмови в арешті майна.

Правові інститути тимчасово вилученого майна (глава 16 КПК) та арешту майна (глава 17 КПК) є пов`язаними, але відносно самостійними, з різними цілями та правовими наслідками. Отже, вирішення питання щодо арешту майна залежить від того, чи має воно значення в кримінальному провадженні, а не від процесуального строку розгляду відповідного клопотання. У протилежному випадку вирішення питання щодо арешту майна (арешт майна чи відмова в арешті майна) залежно від строків розгляду клопотання матиме формальне значення та суперечитиме суті та призначенню правового інституту арешту майна.

Водночас, на переконання слідчого судді, саме по собі порушення строку розгляду клопотання слідчого про арешт майна не може бути підставою для відмови у його задоволенні або для відмови від розгляду такого клопотання. Законодавець чітко визначив випадки, за яких слідчий суддя має відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, зокрема у ч. 3 ст. 132 КПК України та ч. 1 ст. 173 КПК України, і серед таких підстав відсутня така, як розгляд клопотання після спливу встановленого строку.

При вирішенні цього питання слідчий суддя враховує, що вилучене майно постановою слідчого вже визнано речовими доказами, а щодо мобільного телефону призначено комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої об`єктивно потребує збереження самого мобільного телефону.

Отже, незалежно від дотримання строку, передбаченого ч. 6 ст. 173 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний перевірити, чи існують на момент розгляду клопотання достатні правові підстави для арешту майна.

За результатами такої перевірки встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України, а його арешт є необхідним для забезпечення збереження доказів та проведення призначених експертних досліджень.

Тому сам по собі пропуск строку розгляду клопотання не є безумовною підставою для відмови у його задоволенні;

3.Згідно із ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Повноваження слідчого передбачені ч. 2 ст. 40 КПК України.

Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Постановами слідчого від 30.03.2026 призначено комп`ютерно-технічні експертизу відносно вилученого мобільного телефону.

Відповідно до п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів.

У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

Тобто, слідчий не має повноважень визначити строки проведення відповідної експертизи, а лише погоджується зі слідчим. Тому твердження представника власника майна, щодо затягування строків проведення експертизи саме слідчим, є безпідставним.

Так, законодавцем встановлено стислі строки звернення з клопотання про арешт майна, яке тимчасово вилучено на підставі ухвали слідчого судді під час обшуку. В даному випадку, це є наступним днем після обшуку, який проведено 19.03.2026, а клопотання слідчим подано 20.03.2026. Частиною 2 ст. 171 КПК України зобов`язано слідчого, прокурора навести у клопотанні про арешт майна відомості, які вимагає вказане положення закону. Також зазначено, що до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Отже, на момент подачі клопотання про арешт майна, підготовка якого також вимагало певного часу, слідчим дотримано вимоги процесуального закону.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 172 КПК України під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.

В даному випадку, з метою встановлення інформації, в тому числі видаленої, на вилученому мобільному телефоні, слідчим постановою від 30.03.2026 призначено комп`ютерно-технічну експертизу.

Отже, в даному випадку, слідчим, з метою встановлення усіх обставин кримінального провадження, реалізовано право проведення такої слідчої дії, як призначення експертизи, а саме комп`ютерно-технічної, а не копіювання інформації з вилученого мобільного телефону. Копіювання інформації з вилученого телефону є правом, а не обов`язком слідчого. Тому, з метою досягнення цілей кримінального провадження, слідчий має отримати висновок експерта відносно вилученого мобільного телефону, враховуючи, що слідчим поставлено перед експертом питання щодо копіювання усієї, в тому числі і вилученої інформації.

З огляду на це, слідчий суддя вважає, що наразі у контексті потреб досудового розслідування існує необхідність у проведенні детального огляду вмісту вилученого мобільного телефону, в тому числі шляхом проведення експертного дослідження, яке дозволить у повному обсязі скопіювати наявні на них файли та перевірити на предмет наявності видалених.

У такому випадку суттєвим для отримання такої інформації є наявність самого пристрою, який становитиме предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).

Тому, враховуючи обставини вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень, механізму їх вчинення та дії ймовірно причетних осіб, слідчий суддя доходить висновку, що відомості, які можуть бути виявлені на вилученому мобільному телефоні, можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відповідно мобільні телефони, як матеріальні носії цих відомостей, також мають ознаки речового доказу і можуть бути використані сторонами кримінального провадження як таке процесуальне джерело доказів.

Слідчий суддя враховує, що розгляд клопотання відбувся не одразу після вилучення майна, що зумовлено об`єктивними обставинами, зокрема відкладенням судових засідань, оголошенням перерв, заявленням відводу слідчому судді, а також необхідністю забезпечення безпеки учасників провадження під час повітряних тривог. Разом з тим, зазначені обставини не впливають на збереження доказового значення вилученого майна та не усувають необхідності його арешту.

Сам по собі факт того, що під час проведення обшуку слідчим не було здійснено копіювання інформації з вилучених електронних пристроїв, не свідчить про незаконність їх вилучення, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України вилучення таких пристроїв допускається у разі необхідності проведення експертного дослідження.

У даному випадку постановами слідчого призначено комп`ютерно-технічні експертизи, що об`єктивно потребує дослідження саме оригінальних носіїв інформації;

4. Добровільне надання ОСОБА_7 доступу до мобільного телефону шляхом повідомлення паролів доступу саме по собі не виключає можливості вилучення цих пристроїв, якщо вони можуть містити відомості, що мають значення для кримінального провадження, та є необхідними для проведення експертного дослідження;

Такий підхід узгоджується з практикою Касаційний кримінальний суд Верховного Суду, відповідно до якої огляд інформації, що міститься у мобільному телефоні, за умови його добровільного надання, не є негласною слідчою (розшуковою) дією та не потребує отримання дозволу слідчого судді, а добровільне розкриття доступу до інформації не впливає на допустимість отриманих доказів та не виключає можливості подальшого вилучення пристрою і проведення його експертного дослідження.

5.Доводи представника власника майна про те, що під час обшуку слідчим не було здійснено копіювання інформації, яка міститься на вилученому мобільному телефоні, самі по собі не спростовують наявності підстав для накладення арешту на це майно.

Відповідно до положень ч.2 ст.168 КПК України, у випадку коли надання електронного пристрою разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, вилучення такого пристрою допускається.

Як встановлено слідчим суддею, постановою слідчого від 30.03.2026 призначено комп`ютерно-технічну експертизу щодо нього, а тому наявність у розпорядженні органу досудового розслідування саме оригінальних носіїв інформації є необхідною для досягнення мети такого дослідження.

Сам по собі факт нездійснення копіювання інформації під час обшуку не свідчить про відсутність у вилученого майна ознак речового доказу та не усуває необхідності його збереження шляхом накладення арешту.

У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

Інші доводи представника власника майна були предметом перевірки слідчого судді, однак не спростовують встановлених підстав для накладення арешту на майно та не впливають на висновки суду.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.

Слідчий суддя перевірив можливість досягнення мети досудового розслідування менш обмежувальними заходами, зокрема шляхом копіювання інформації, однак дійшов висновку, що у даному випадку це не забезпечить повноти дослідження, зокрема з урахуванням необхідності перевірки наявності видалених даних, їх можливого відновлення, а також проведення повноцінного експертного дослідження.

Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні кримінальних правопорушень проти власності.

Слідчий суддя дійшов висновку, що втручання у право мирного володіння майном у цьому випадку є тимчасовим, переслідує легітимну мету забезпечення збереження речових доказів та проведення необхідних експертних досліджень, а тому є необхідним, розумним та співмірним меті забезпечення збереження речових доказів і належного проведення досудового розслідування.

Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя також вважає необхідним заборонити користування та розпорядження вилученим мобільним телефоном із сім картками, оскільки їх повернення у володіння чи надання можливості власнику вільно ними користуватися або розпоряджатися до завершення необхідних слідчих дій та експертного дослідження може призвести до зміни, видалення, перезапису, пошкодження, приховування чи відчуження відповідного майна. Щодо електронних носіїв (мобільного телефону) така заборона обумовлена ризиком втрати інформації, у тому числі видалених файлів, метаданих, історії листування та інших цифрових слідів, що може перешкодити встановленню обставин кримінального провадження та досягненню мети арешту майна.

За наведених підстав клопотання слідчого про арешт майна є таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 170-173, 369-372 КПК України,-

постановив:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке 19.03.2026 тимчасово вилучено під час обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3220882600:04:007:1541, за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон марки «Iphone», чорного кольору, ІMEI: НОМЕР_1 , в якому розміщена сім картка НОМЕР_2 , ен: НОМЕР_3 .

Заборонити користування та розпорядження усім переліченим майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що арешт майна може бути скасований в порядку, визначеному статтею 174 КПК України.

Копію ухвали, негайно після її постановлення вручити учасникам справи.

Ухвала може бути оскарження безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_14