Решение № 136189980, 01.05.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 201/14503/25

Провадження № 2/175/1128/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(Заочне)

"01" травня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Яшиної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віва Капітал» звернулося до суду міста з позовом до ОСОБА_1 у якому просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва Капітал» заборгованість за кредитним договором №1509937073039 у розмірі 20 940, 00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 10 600, 00 грн. та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000, 00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язувався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених кредитним договором.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу кошти в розмірі 5 000, 00 гривень шляхом перерахування на банківську картку, проте відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 20 940, 00 гривень.

Позивач в судове засідання не з`явився. В позовній заяві представник позивача просив проводити розгляд справи за відсутності позивача та його представника, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (поштове відправлення). Заяв не подавав.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Тому суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 09.04.2025 ОСОБА_1 здійснив авторизацію в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Віва Капітал». Товариством було проведено ідентифікацію та верифікацію особи ОСОБА_1 ..

З використанням засобів інформаційно-телекомунікаційної системи ОСОБА_1 подав анкету-заяву, в якій висловив бажання на отримання кредиту у розмірі 5 000 грн 00 коп. шляхом перерахування грошових коштів на зазначений картковий рахунок. Анкета-заява підписана ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора електронного підпису.

На підставі цієї анкети-заяви 09.04.2025 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено договір про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» №1509937073039. Договір підписаний ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора електронного підпису.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору №1509937073039 від 09.04.2025 ТОВ «ФК «Віва Капітал» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у національній валюті на умовах, передбачених договором, а ОСОБА_1 зобов`язався одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

У пунктах 1.2-3.1, 8 кредитного договору №1509937073039 від 09.04.2025 сторонами було погоджено наступні умови кредитування: сума кредиту 5 000 грн 00 коп.; строк кредитування - 120 днів з 09.04.2025 по 07.08.2025, дата повернення кредиту 07.08.2025; фіксована дисконтна процентна ставка у розмірі 0,792% за кожен день користування кредитом, що застосовується протягом перших двадцяти днів строку кредитування; фіксована процентна ставка у розмірі 0,99% за кожен день користування кредитом, що застосовується з двадцять першого дня строку кредитування; спосіб надання кредиту - шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Кредитний договір містить відомості про загальну вартість кредиту та витрати за ним, розмір реальної річної процентної ставки, а також відтворює положення законодавства про захист прав споживачів та споживче кредитування.

Додатками до кредитного договору №1509937073039 від 09.04.2025 є графік платежів та паспорт споживчого кредиту, які містять вичерпну інформацію щодо специфікації кредитного продукту, який надається ОСОБА_1 на підставі кредитного договору, а також щодо порядку повернення кредиту.

Таким чином, судом встановлено, що 09.04.2025 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 виникло кредитне зобов`язання на вищезазначених умовах.

Зі змісту листа ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» № 17429 від 06.11.2025 вбачається, що 09.04.2025 ТОВ «ФК «Віва Капітал» здійснило переказ грошових коштів у сумі 5 000 грн 00 коп. на картковий рахунок № НОМЕР_2 , що був зазначений ОСОБА_1 у кредитному договорі №1509937073039 від 09.04.2025 як спосіб отримання кредитних коштів.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «ФК «Віва Капітал» своє зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином, надавши у розпорядження ОСОБА_1 погоджену суму кредитних коштів.

За результатами дослідження розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «ФК «Віва Капітал», встановлено, що ОСОБА_1 своє зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за його використання не виконала, що призвело до прострочення грошового зобов`язання та виникнення заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1509937073039 від 09.04.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 становить: 20 940, 00 грн, з яких: 5 000, 00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 5 940, 00 грн. заборгованість за відсотками; 10 000, 00 грн. штраф.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, з тих підстав, що вона не виконує свої зобов`язання з повернення коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Згідно ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VІІІ (далі - Закон № 675-VIII), слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно до ч.4 ст.11 Закону № 675-VIII, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону № 675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтю 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (статті 12 Закону № 675-VIII).

Зважаючи на п.6 ч.1 ст.3 Закону № 675-VIII,електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України(положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджений факт укладення кредитного договору з відповідачем, отримання ним грошових коштів та їх не повернення позивачу, тобто неналежне виконання відповідачем умов укладеного договору, що призвело до виникнення заборгованості. Даний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Разом з тим, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, станом на 11.11.2025 року виникла заборгованість, а саме: 5 000, 00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 5 940, 00 грн. заборгованість за відсотками, а всього на загальну суму 10 940, 00 гривень, а тому суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі.

Разом з тим, щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 10 000, 00 гривень, суд зазначає наступне.

Указом Президента України N 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, та діє на сьогоднішній час.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування.

Кредитний договір укладено 09 квітня 2025 року, тобто під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2ст. 625ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, вимога про стягнення неустойки за цим договором не підлягає задоволенню.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2ст. 137 ЦПК).

При цьому суд зобов`язаний врахувати:

-чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

-чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

-поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

-дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст. 141ЦПК).

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу представником позивача суду надані наступні документи: копію договору про надання правової допомоги №1 від 02.01.2025, копію акту виконаних робіт відповідно до договору про надання правової допомоги №1 від 02.01.2025, копію рахунку №27/27-01 від 27.10.2025 року, платіжну інструкцію №LK988/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Згідно частини шостої статті 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така правова позиція узгоджується із постановою ВС від 13.01.2021 по справі № 596/2305/18.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу при розгляді справи в суді, приймаючи до уваги обставини справи та її значення для позивача, умови укладеного договору про надання правової допомоги, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, враховуючи, що відповідачем не було подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 10 600, 00 грн.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги частково та стягує з ОСОБА_1 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» заборгованість за кредитним договором №1509937073039 від 09.04.2025 року у розмірі 10 940, 00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000, 00 грн, заборгованість за відсотками 5 940, 00 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1 265, 57 грн., а витрати на правничу допомогу у розмірі 5 537, 92 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (Черкаська обл., м. Шпола, вул. Таранця, 20, код ЄДРПОУ: 40860735) заборгованість за кредитним договором №1509937073039 від 09.04.2025 року у розмірі 10 940, 00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000, 00 грн, заборгованість за відсотками 5 940, 00 грн.

Стягнути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (Черкаська обл., м. Шпола, вул. Таранця, 20, код ЄДРПОУ: 40860735) судовий збір у розмірі 1 265, 57 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 537, 92 грн.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О. М. Білоусова