Постановление суда № 136186465, 01.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/31934/25 Провадження №4-с/760/19/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«01» травня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Тесленко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Верганівського Б.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на дії / бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2025 року до Солом`янського районного суду міста Києва звернувся адвокат Тандир Дмитро Віталійович, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , зі скаргою на дії / бездіяльність органу примусового виконання.

17 листопада 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 23 грудня 2025 року, скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

26 грудня 2025 року від представника заявника надійшла заява про усунення недоліків.

В період з 24 грудня 2025 року по 09 січня 2026 року суддя перебувала у відпустці, тому в зазначений період питання про призначення скарги до розгляду суддею не вирішувалось.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 14 січня 2026 року, відкрито провадження за скаргою та призначено судове засідання для розгляду скарги.

01 травня 2026 року від представника скаржника надійшла заява, в якій повідомив про поновлення провадження у виконавчому провадженні, в якому оскаржувались дії державного виконавця, у зв`язку з чим подану раніше скаргу просив не розглядати та повернути. Заяву просив розглянути у його відсутність.

01 травня 2026 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Гнатюк Т.В., надійшла заява в якій просила суд прийняти рішення щодо клопотання - на розсуд суду. Крім того, зазначала що ОСОБА_2 , буде подана заява про стягнення витрат.

01 травня 2026 року від головного державного виконавця Солом`янського ВДВС у місті Києві Цапенко С.М., надійшла заява, в якій просила справу розглядати без її участі.

Учасники судового розгляду у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути подану скаржником заяву за відсутності учасників судового розгляду, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду поданої заяви.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 - 1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 638/3792/20 роз`яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору.

Так, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

У поданій скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світлани Миколаївни від 04.08.2025 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та зобов`язати поновити зазначене виконавче провадження.

Разом із тим, як вбачається із заяви представника скаржника від 01 травня 2026 року, виконавче провадження № НОМЕР_1 на даний час вже поновлено, що фактично свідчить про усунення обставин, які стали підставою для звернення до суду зі скаргою.

Отже, на момент розгляду справи відпала необхідність у судовому захисті порушеного права, оскільки спірне питання було врегульовано поза межами судового розгляду, а саме шляхом поновлення виконавчого провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами відсутній неврегульований спір щодо прав та обов`язків у межах даних правовідносин, а відтак відсутній і предмет спору як об`єкт судового захисту.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що оскільки наразі відсутній предмет спору, відтак провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Керуючись статтями 2, 255, 447 - 1 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії / бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя І. О. Тесленко