Постановление суда № 136185255, 27.04.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/695/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 квітня 2026 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

В прохальній частині позову, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь 8000 гривень. Стягнути всі фактичні збитки нараховані у зв`язку з використанням кредитних коштів до моменту повного повернення боргу. Стягнути судові витрати та моральні збитки.

Вказана позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивач, з-поміж іншого просить стягнути фактичні збитки (відсотки, комісії, штрафи), проте не вказує їх розмір, також до позовної заяви не додано розрахунку заборгованості, в якому повинно бути зазначено, період нарахування відсотків, суму тіла позики, на які нараховані відсотки, а також штрафні санкції.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Так, частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328 грн. 00 коп.

Згідно з п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог пп. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач просить стягнути також моральні збитки.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Слід зазначити, що від змісту та обгрунтування позивачем позовної заяви залежать дії суду щодо вирішення питання проведення подальших процесуальних дій по розгляду справи по суті, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, визначення суб`єктного складу спірних правовідносин, дослідження доказів тощо.

Від змісту позовних вимог залежить і позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, для реалізації якого має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

З огляду на зазначене, позивач, який ініціює судове провадження, зобов`язаний виконувати вимоги щодо дотримання процесуального порядку змісту позовної заяви в частині, зокрема, обгрунтування позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру, що узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 28.11.2018 року по справі №761/11472/15-ц.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Отже, при зверненні до суду із позовними вимогами майнового характеру позивачу належить сплатити судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 1331,20 грн, а при поданні в електронній формі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 1064,96 грн.

Відтак, при зверненні до суду з позовною заявою майнового характеру підлягає сплаті судовий збір, визначений з урахуванням ціни позову, за ставкою судового збору у розмірі 1 відсоток від ціни позову із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ст. 5 ЦПК України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Разом з тим, позивач не зазначила всі обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких вона звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто, бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію. У разі порушення цивільного права чи інтересу у особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

У змісті позовної заяви відсутня правова підстава позову, а саме посилання на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовні вимоги щодо стягнення боргу за договором позики.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно зазначити зміст позовних вимог, тобто спосіб захисту прав передбачений законом, а саме максимально чітко і зрозуміло сформувати спосіб захисту порушеного права у прохальній частині позовної заяви та зазначити правові підстави позову, а саме посилання на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовні вимоги щодо стягнення боргу.

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі

№ 235/5555/16-ц (провадження № 61-28858св18).

Отже, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування ст. ст. 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Позивачем до матеріалів справи не додано боргової розписки, або ж договір позики, а зазначений доказ має важливе значення для винесення обґрунтованого та законного рішення.

Крім того, позивачем порушено також вимоги п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

В порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві відсутнє підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити: розрахунок заборгованості, в якому повинно бути зазначено, період нарахування відсотків, суму тіла позики, на які нараховані відсотки, а також штрафні санкції, відповідно подати позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України та надати квитанцію про сплату судового збору за дві вимоги майнового характеру з розрахунку ціни позову, що буде відповідати розрахунку заборгованості та розміру моральної шкоди; надати суду оригінал боргової розписки, або договору позики, та докази направлення копії виправленої позовної заяви та додатків до неї на адресу відповідача.

Судовий збір слід сплатити за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Черк.обл./тг

смт Чорноб/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37930566; банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача - UA738999980313161206000023761; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має

10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Чорнобаївський районний суд Черкаської області (назва суду, де розглядається справа).

У разі наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до положень ст. 5 Закону «Про судовий збір» - надати суду документи, які підтверджують такі пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків який не може перевищувати 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В. В. Левченко