Решение № 136184496, 30.04.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1301/26

Провадження № 2/711/1417/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Півень С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», в особі представника Мєшніка К.І., який діє на підставі довіреності №237-10Д1 від 09.12.2025р., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21.05.2024р. в розмірі 32 908,38 грн. та судові витрати з оплати судового збору в розмірі 3 328 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено про порушення відповідачем умов використання кредитних коштів у вигляді кредитної лінії на банківській картці в частині строків та порядку повернення кредитних коштів.

Від відповідача на адресу суду не надходило письмового відзиву проти позовних вимог.

17.02.2026р. судом відкрито провадження у справі із визначенням здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку. Разом з тим, в позовній заяві представник позивача просить розглянути справу у відсутність представника позивача за наявними у справі доказами, позовні вимоги задовольнити. Також зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився та не повідомив про причини неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся шляхом надсилання судової повістки-повідомлення засобами поштового зв`язку відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК). Згідно рекомендованого повідомлення, судова повістка про виклик до суду на 17.03.2026р. була вручена відповідачу 04.03.2026р. Судові повістки про виклик до суду на 01.04.2026р. та на 28.04.2026р. не були вручені відповідачу з причин відсутності останнього за вказаною адресою, що в контексті положень п. 3, 4 ч. 8 ст. 128, ч. 10 ст. 130 ЦПК суд вважає належним повідомленням. Додатково судом вживались заходи з повідомлення відповідача шляхом доставлення електронного листа (судової повістки) на мобільний номер телефону відповідача у додаток Viber (доставлені 18.02.2026, 17.03.2026р. та 01.04.2026р.), а також шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на веб-сайті суду.

Отже, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, внаслідок чого на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

28.04.2026р. суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

21.05.2024р. ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» із анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг «Monobank» /а.с. 16/., в якій просив відкрити на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному застосунку.

За умовами п.п. 2 Анкети-заяви, у разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних дня, на кредит буде нараховуватись відсоткова ставка на 3,1% місяць з першого дня користування кредитом. Пунктом 3 Анкети-заяви ОСОБА_1 визнав, що умови, передбачені ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені в Договорі та Тарифах. Та беззастережно погодився із тим, що: Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту; про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень на мобільний додаток.

Пунктом 4 Анкети-заяви засвідчено генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем із зазначенням його ідентифікатора.

Умовами Договору та Паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank визначені основні умови користування коштами кредитного ліміту: пільгова процентна ставка 0,00001%; базова процентна ставка 3,1% в місяць (37,2% річних); процентна ставка, яка застосовується у випадку простроченої заборгованості, 6,2% на місяць; порядок повернення кредиту щомісяця до останнього дня місяця, наступного за звітним, у розмірі 4% від заборгованості (не менше 100 грн., але не більше залишку заборгованості); умови, розмір і порядок нарахування штрафів /а.с. 20зв.б.-22, 32-33, 34-36/.

Окрім того, на підставі п. 5.11 п. 5 Розділу II Умов і правил обслуговування і АТ «Універсал Банк», відповідач зобов`язався щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами.

Відповідно до п. 5.16 п. 5 Розділу ІІ Умов, за порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення Клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50% від суми одержаного Клієнтом кредиту.

Відповідно до п. 5.18. п. 5 Розділу ІІ Умов у разі якщо клієнт погасить заборгованість зі сплати обов`язкових платежів, яка виникла до настання істотного порушення клієнтом зобов`язань та сплатить штраф і щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу), вимога банку, зазначена у повідомленні втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування кредитом поновлюються. Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений у абзаці першому цього пункту, але не більше ніж до 210 днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного платежу).

Відповідно п. 5.22 п. 5 Розділу ІІ Умов кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунках клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості.

На підставі анкети-заяви від 21.05.2024р. позивач отримав кредит у розмірі 15 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про розмір встановленого кредиту від 04.01.2026 /а.с. 24/ та довідкою про наявність рахунку від 04.01.2026р. /а.с. 23/.

Відповідач користувався кредитними коштами. Натомість всупереч умов Договору відповідач не своєчасно та не в повному обсязі, а з 01.02.2025р. взагалі не здійснював сплату щомісячних платежів на погашення існуючої кредитної заборгованості, внаслідок чого допустив прострочення виконання грошових зобов`язань і станом на 04.01.2026р. за поточним рахунком на ім`я відповідача обчислюється кредитна заборгованість в розмірі 32 908,38 грн., з яких: загальний залишок за кредитом 20 585,21 грн., заборгованість за пенею 4 985,54 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов`язання 7 337,63 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості /а.с. 10-12/ та відомостями про рух коштів по рахунку відповідача /а.с. 13-15/.

За таких обставин оскільки відповідач в добровільному порядку своєчасно не здійснив погашення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Таким чином, між сторонами існує спір з приводу належності виконання зобов`язань за кредитним договором, який регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК) та положеннями укладеного між сторонами Договору.

Надаючи оцінку доводам сторін в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК).

Статтями 6 та 627 ЦК передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.cт. 1066, 1069 ЦК за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Статтею 525 ЦК передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Укладаючи Договір, сторони погодили умови та порядок повернення відповідачем кредиту шляхом здійснення обов`язкового щомісячного платежу в розмірі 4% від суми заборгованості, але не менше 100 грн. частина такого платежу мала йти на погашення заборгованості по тілу кредиту, а інша частина по відсоткам за користування кредитними коштами.

Статтею 1050 ЦК передбачено, що, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено судом, відповідач належним чином не виконував свого обов`язку із здійснення щомісячних платежів, чим допустив порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення кредиту та сплати відсотків за фактичне користування кредитними коштами.

Станом на 04.01.2026р. розмір заборгованості зафіксований позивачем в загальній сумі 32 908,38 грн. Отже позовні вимоги в межах суми заборгованості в розмірі 32 908,38 грн., з яких: загальний залишок за кредитом 20 585,21 грн., заборгованість за пенею 4 985,54 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов`язання 7 337,63 грн.

Враховуючи ту обставину, що в порушення умов кредитного договору відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку та у строки, передбачені договором, не повернув, то позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 20 585,21 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо стосується вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 985,54 грн. та заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 7 337,63 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф і пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Статтею 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виконання (договір чи діалект). Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.

У той же час істотними умовами кредитного договору, що вказані у паспорті споживчого кредиту Чорна картка monobank зазначено, що пеня не передбачена. Натомість передбачений штраф, розмір якого залежить від кількості днів прострочення. У відомостях про рух коштів зазначено про нарахування штрафів, а у розрахунку заборгованості чітко вказано про наявність заборгованості саме за пенею, про стягнення якої і просить у своєму позові позивач. Разом з тим, із матеріалів справи вбачається що сторони узгодили відсутність пені.

Заявляючи вимогу про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання позивач посилається на п. 5-15-15.19 розділу 2 Умов та зазначає, що відповідно до п. 8.20 п. 8 Розділу І Умов з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України сторони погодили, що за несвоєчасне виконання клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, клієнт несе відповідальність за порушення грошового зобов`язання шляхом сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також 74,4 (69,6 процентів - для держателів платіжних карток MONOBANK PLATINUM або IRON BANK) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Разом з тим, п. 5.16 Розділу ІІ Умов визначено, що у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з тарифами, але не більше 50% від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних. У вказаному паспорті кредиту передбачено санкції за порушення зобов`язань за кредитом у виді штрафів та порядок і розмір їх нарахування.

Натомість надані позивачем Умови у Розділі І не містять пп. 8.20 пункту 8, на який позивач посилається та цитує у своєму позові, як і пункту 8 взагалі.

Крім того, згідно з п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В Україні воєнний стан, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. № 2102-ХІ, введений із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та неодноразово продовжено, станом на даний час воєнний стан триває.

Враховуючи викладене, а також той факт, що кредитний договір укладено 21.05.2024р., у суду відсутні підстави для стягнення заборгованості за пенею в сумі 4 985,54 грн. та заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 7 337,63 грн., а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволення.

За таких підстав, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21.05.2024р. у розмірі 20 585,21 грн., що включає розмір заборгованості за тілом кредиту.

При цьому, варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються із судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 3 328 грн. /а.с. 48/.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення часткового, то на підставі ч.ч 1, 2 ст. 141 ЦПК України до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2 081,66 коп. (пропорційно до задоволених позовних вимог із розрахунку: 3 328 грн. /сума плаченого судового збору/ х 62,55% /відсоток на який задоволено позовні вимоги/ = 2 081,66 коп.).

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст.7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 21133352, місцезнаходження за адресою: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04114) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» б/н від 21.05.2024 року в загальній сумі 20 585,21 грн. та судовий збір у розмірі 2 081,66 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 30 квітня 2026 року.

Головуючий: В.М. Скляренко