Решение № 136183412, 01.05.2026, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження № 2/557/300/2026

Справа № 557/2107/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді Тишкуна П.В.

за участі секретаря судового засідання Гуменюк Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гоща в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.

ТзОВ «ФК «Віва Капітал» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачки на його користь заборгованості за кредитним договором №1508672721161 від 28.03.2025 у розмірі 14602,50 грн. та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28.03.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1508672721161, за умовами якого відповідачка отримала на споживчі цілі кредит у розмірі 7500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом (тип процентної ставки фіксована, денна процентна ставка становить 0,99912%, орієнтована реальна річна процентна ставка 2735,23% ) строком на 120 днів з 28.03.2025 по 26.07.2025.

Відповідно до умов до п. 1.3.1 Договору відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, своєчасно кредитодавцю не повернув.

Станом на 12.12.2025 загальна сума заборгованості по кредиту за договором №1508672721161 від 28.03.2025 становить 14602,50 грн, з яких: заборгованість за кредитом -7500 грн, заборгованість за відсотками 2227,50 грн, штраф 4875,00 грн.

Просить стягнути з відповідача,на його користь вказану суму заборгованості також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн, та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 10600 грн.

25.02.2026 від представника відповідача - адвоката Фінкевича В.Г. надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позов до його довірительки є безпідставним з огляду на те, що за період з 28.03.2025 по 25.06.2025 ОСОБА_1 сплатила на користь позивача кошти в сумі 9307,60 грн. Проте, позивач безпідставно та недобросовісно нараховував їй штрафи, на погашення яких зарахував кошти, що мали б піти на погашення тіла кредиту. Також зазначає, що встановлений позивачем розмір відсотків -1% у день є несправедливим, порушує вимоги законів України. Вимога позивача порушує принципи співрозмірності, добросовісності і перетворює їх на каральну санкцію, а не компенсаційну виплату. Крім того, просив врахувати, що розмір витрат понесених позивачем на правову допомогу є завищеним та не відповідає критеріям розумності. У відзиві також зазначив, що докази понесених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу будуть ним подані згодом, орієнтовна їх вартість складає 5000 грн.

18.04.2026 від представника відповідача -адвоката Фінкевича В.Г. надійшли до суду додаткові пояснення справі, до яких представник додав докази витрат, що понесла відповідачка на праву допомогу.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Гощанського районного суду від 16.12.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Протокольними ухвалами 04.02.2026, 18.03.2026 судові засідання відкладено.

Згідно з ч. 1 ст.244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Відтак, суд 23.04.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення.

Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) з повідомленням сторін.

Представник позивача ТзОВ «ФК «Віва Капітал»» в судове засідання не з`явився, письмово просив суд провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася.

Представник відповідача -адвокат Фінкевич В.Г. в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити повністю за безпідставністю.

Суд, заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України, прийшов до наступних висновків.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1.ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1.ст.13 ЦПК України).

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що 28.03.2025 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 в було укладено кредитний договір № 1508672721161, відповідно до умов якого ОСОБА_1 у безготівковій формі, шляхом перерахування на реквізити платіжної карти, надано кредит у розмірі 7500 грн., а остання зобов`язалася одержати та повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним та виконати інші обов`язки визначені договором. (п. 1.1 договору).

Кредит надається строком на 120 днів, з 26.03.2025 по 26.07.2025 року (п. 1.3 договору).

Позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати зазначену в графіку платежів, протягом дії кредиту. Тип процентної ставки фіксована. Дисконтна процентна ставка становить 0,99% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно. Базова процентна ставка становить 0,99% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом. Загальні витрати за кредитом 8992,08 грн. (п.п.1.3.1-1.4.2, п.1.5 договору).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідач підписав графік платежів, який є додатком № 1 договору, згоду на взаємодію з третіми особами при врегулюванні проблемної заборгованості .

Кредит надається шляхом здійснення переказу коштів у сумі 7500 грн. на банківський рахунок позичальника № НОМЕР_1 (п. 2.23 договору).

У разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим договором позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу (п. 6.4 договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту до договору №1508672721161 від 28.03.2025. який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором.

Факт перерахування коштів підтверджується інформаційною довідкою від 24.11.2025 за №18040, наданою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» про успішність проведеної операції на платіжну картку НОМЕР_2 , 28.03.2025, в сумі 7500,00 грн. та довідкою про ідентифікацію виданої ТОВ «ФК «Віва Капітал». ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» здійснює перекази коштів з використанням реєстру виплат на користь отримувачів, відповідно до договору № М1805/1 від 18.05.2023 про надання послуг з приймання та переказу платежів, укладеного з ТОВ «ФК «Віва Капітал».

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1508672721161 від 28.03.2025 вбачається, щозаборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Віва Капітал» станом на 12.12.2025 становить 14602,50 грн, з яких: заборгованість за кредитом -7500 грн, заборгованість за відсотками 2227,50 грн, штраф 4875,00 грн.

Суд враховує, що представник відповідача у відзиві не заперечує факту укладення кредитного договору його довірителькою, його електронної форми, отримання кредитних коштів, а також не заявляє вимог про визнання договору недійсним або нікчемним, що узгоджується з презумпцією правомірності правочину, встановленою статтею 204 Цивільного кодексу України.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за договором №1508672721161 від 28.03.2025, в результаті чого виникла заборгованість, розмір якої за розрахунком позивача становить 14602,50 грн.: заборгованість за кредитом -7500 грн, заборгованість за відсотками 2227,50 грн, штраф 4875,00 грн.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

В силу ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 зазначено, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що між позивачем ТОВ «ФК «Віва Капітал» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора D1R112, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 7500 грн, який вона зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користування ним на визначених у договорі умовах/

Презумпція правомірності правочину, передбачена ст. 204 ЦК України, відповідачем не спростована, кредитний договір є чинним та недійсним у судовому порядку не визнавався.

Відповідачу кредитні кошти в були перераховані шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти. Відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними.

Як зазначив представник відповідача на погашення заборгованості за кредитним договором № 1508672721161 від 28.03.2025, ОСОБА_1 було сплачено позивачу кошти у загальному розмірі 9307 грн. Зазначене підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 1508672721161 від 28.03.2025, який позивач надав суду.

Так, з детального розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 було внесено на погашення кредиту:

16.04.2025 кошти в сумі 1485,00 грн. (нараховані проценти за договором станом на цю дату);

07.05.2025 кошти в сумі 1559,25 грн. (з них 1485,00 грн. нараховані проценти за договором станом на цю дату та 74,25 грн. тіло кредиту);

28.05.2025 кошти в сумі 1559,25 грн. (з них 1485,00 грн. нараховані проценти за договором станом на цю дату та 74,25 грн. тіло кредиту);

25.06.2025 кошти в сумі 4704,00 грн. (з них 1485,00 грн. нараховані проценти за договором станом на цю дату та 3219 грн. тіло кредиту).

Суд зазначає, що зарахування позивачем внесених ОСОБА_1 на сплату заборгованості коштів, як сплату нарахованої ним суми штрафу суперечить п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Таким чином відповідачем було сплачено ТОВ «ФК «Віва капітал»» кошти за кредитним договором № 1508672721161 від 28.03.2025 у загальному розмірі 9307,50 грн., з яких: 3367,50 грн. тіло кредиту та 5940 грн. проценти. З огляду на умови кредитного договору, якими передбачено, що тіло кредиту складає 7500 грн., а загальні витрати за ним 8992,00 грн., з урахуванням сплачених відповідачем коштів, розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами, який підлягає до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Віва капітал»» складає 7 184,58 грн., з яких 1560 грн. заборгованість за процентами та 5624,58 грн. заборгованість за тілом кредиту.

Стосовно нарахування позивачем штрафу відповідно до п.6.4 договору та його вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 4875,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який діє до цього часу.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 згідно з законом звільняється від обов`язку сплати на користь позивача неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором №1508672721161 від 28.03.2025,оскільки штраф у розмірі 4875,00 грн нарахований позивачем з 24.02.2022 та підлягає списанню кредитодавцем. У зв`язку з наведеним, позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4875,00 грн задоволенню не підлягає.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов ТОВ «ФК «Віва капітал» задоволено на 49,20 % ( 7 184,58 х100: 14602,50), а тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1191,85 грн. (2422,40 грн х 49,20 %:100).

Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник позивача Грушевий Ю.В., на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, долучив до позовної заяви: копію ордеру серії СА № 1137028 від 30.09.2025, копію договору № 1 про надання правової допомоги, укладеного 02.01.2025 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та адвокатським бюро «Грушевий Ю.В.»; копію акта виконаних робіт відповідно до договору про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2025; від 09.12.2025, копію платіжної інструкції LK1071/2 09/12/2025 відповідно до якої ТОВ «ФК «Віва Капітал» здійснило оплату на рахунок адвокатського бюро «Грушевий Ю.В.» 10600 грн.

Представник відповідача зазначив про неспівмірність розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу.

У постанові від 12.02.2020 року у справі №648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі (надання консультації, складення частково тотожних за змістом документів, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження), враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин,а також того, що позов задоволено частково (на 49,20 %), суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Що стосується заяви представника відповідачки про стягнення на користь його довірительки 5000 грн. витрат понесених на праву допомог згідно договору правничої допомоги від 25.02.2026 та додаткової угоди №1, то суд враховує положення частини дев`ятої статті 141 ЦПК України, відповідно до яких у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що спір у даній справі виник унаслідок неналежного невиконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором і саме дії відповідачки, стали причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

За таких обставин суд дійшов висновку, що понесення відповідачкою витрат на професійну правничу допомогу є наслідком її власної поведінки та не може бути перекладене на позивача. При цьому суд бере до уваги, що позовні вимоги були задоволені частково, а дії позивача не містили ознак зловживання процесуальними правами чи недобросовісної процесуальної поведінки.

З огляду на викладене, суд вважає у клопотанні представника відповідачки слід відмовити .

Керуючись ст. 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» заборгованість за договором про надання кредиту № 1508672721161 від 28 березня 2025 року в розмірі 7 184 (сім тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 58 коп., 1191,85 (одна тисяча сто дев`яносто одна) грн. 85 судового збору та 2000 (дві тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Віва Капітал» (ЄДРПОУ 40860735 місцезнаходження юридичної особи: 20603, м. Шпола, вул. Таранця, 20, Черкаська область, Звенигородський район).

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя Тишкун П.В.