Постановление суда № 136182747, 01.05.2026, Славутицький міський суд Київської області

У х в а л а

Справа №377/375/26

Провадження №2/377/429/26

01 травня 2026 року суддя Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженої відповідальністю «Юніт Капітал» через підсистему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №164245 від 17.12.2024 у розмірі 23 020,46 грн, яка складається із 21412,77 грн заборгованості за тілом, 7,69 грн заборгованості за відсотками та 1 600,00 грн заборгованості за комісією, а також судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 662,40 грн та на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 05.10.1990 по теперішній час, що підтверджується інформацією Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області №15-08/728, яка надійшла до суду 01 травня 2026 року на запит в порядку частини шостої статті 187 ЦПК України.

Справа підсудна цьому суду, проте позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Пунктами 5, 8 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до частини п`ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено у частині другій цієї статті, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частині другій та третій статті 83 ЦПК України.

Так, у позовній заяві та направлених до суду до відкриття провадження у справі додаткових поясненнях від 27.04.2026, позивач зазначає, що 17.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту №164245, за умовами якого сума (загальний розмір) кредиту становить 29 412,00 грн, яка надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 24 990,18 грн для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №154082 від 19.09.2024, укладеним з кредитодавцем ; у розмірі 10, 02 грн картку позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 4411,80 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно з п.2.5 індивідуальної частини (відповідно до п. 2.2.1.).

Позивач зазначає, що із наданої відповідачу суми кредиту 24 990,18 грн зараховано для погашення заборгованості за раніше укладеним кредитним договором, враховуючи наведені умови кредитного договору, дані кошти фактично не перераховувались відповідачу, але не вказує якими саме доказами підтверджуються ці обставини, зокрема: наявність укладеного договору про споживчий кредит №154082 від 19.09.2024 та наявність заборгованості по ньому і факт зарахування коштів на погашення заборгованості по ньому у зазначеному у позовній заяві розмірі 24 990,18 грн, які входять до складової заборгованості за позовом, в межах якого позивач просить стягнути цю суму з відповідача як заборгованість за кредитним договором №164245 від 17.12.2024. Про неможливість подання до суду таких доказів (доказу) та про необхідність їх витребування у позовній заяві не зазначено.

За таких обставин позовна заява не відповідає вимогам пунктів 5,8 частини 3 статті 175 ЦПК України та частини 5 статті 177 ЦПК України.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява серед іншого, повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Надання детального обґрунтованого розрахунку заборгованості є обов`язком позивача, оскільки суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення кредитором розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких розрахунок ґрунтується, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 02 жовтня 2020 року у справі №911/19/19.

У постанові від 22 квітня 2024 року у справі № 559/1622/19 Верховний Суд зазначив, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 42 розділу III Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

На необхідність дослідження саме первинних документів в справах щодо стягнення кредитної заборгованості зазначено в постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15-ц.

Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Як зазначено у частині другій цієї статті, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням наведеного, позивачу необхідно усунути вказані недоліки шляхом надання до суду позовної заяви в уточненій редакції із зазначенням відомостей про докази, якими підтверджується факт укладення договору про споживчий кредит №154082 від 19.09.2024 та наявність заборгованості по ньому, факт зарахування коштів на погашення заборгованості по ньому у зазначеному у позовній заяві розмірі 24 990,18 грн, яка входить до складової заборгованості за позовом, в межах якого позивач просить стягнути цю суму з відповідача як заборгованість за кредитним договором №164245 від 17.12.2024, а також надання детального обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються відповідно до укладеного сторонами договору.

Виходячи із засад диспозитивності цивільного процесу, вирішення питання про те, які саме докази подавати для підтвердження своїх вимог, належить у зазначеній категорії цивільних справ до прав позивача. Разом з тим, суддя, не здійснюючи, до стадії ухвалення рішення у справі, оцінку доказів на предмет належності, допустимості, достовірності чи достатності кожного доказу зокрема або у сукупності, звертає увагу на відсутність доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів за договором, відсутність належного арифметичного розрахунку заборгованості позовних вимог, пред`явлених до стягнення з відповідача.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 260, 261 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И Л А :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху та надати позивачу строк сім днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

Попередити позивача, якщо недоліки будуть усунуті в установлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підписана 01 травня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич