Решение № 136181551, 19.03.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/10440/25

Провадження № 2/209/303/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

На обґрунтування позову зазначено, що 28 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем було укладено кредитний договір № 155214 на суму 8000 грн., який був підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 78f828a5, надісланим на номер його мобільного телефону. 06 лютого 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу № 06022025, на виконання якого вони 06 березня 2025 року підписали реєстр прав вимоги № 2, за яким ТОВ "Юніт Капітал" набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у сумі 13184,40 грн., з яких: 8000 грн. заборгованість по тілу кредиту; 4683,40 грн. заборгованість за відсотками; 501 грн. заборгованість за комісією. Таким чином, позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором та просить стягнути заборгованість, що по ньому утворилась.

12 січня 2026 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, просив задовольнити позов, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, відзив не подав, про місце та час розгляду справи, відповідно до ст. 128 ЦПК України, був повідомлений належним чином.

Враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 155214, який був підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 78f828a5, надісланим на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 , та відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у кредит в розмірі 8000 грн. на строк 84 календарні дні, а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти до 21 грудня 2024 року, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 390 % річних, одноразово сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 2000 грн. за ставкою 25 % від загальної суми кредиту за рахунок кредиту та комісію за управління та обслуговування кредиту в розмірі : за зниженим тарифом 1 грн., за стандартним тарифом 100 грн. Грошові кошти в розмірі 6000 грн. було перераховано на картку відповідача 28 вересня 2024 року № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), а 2000 грн. було перераховано ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» в якості сплати комісії за надання кредиту в розмірі 2000 грн. Ці обставини підтверджуються копією договору, паспортом споживчого кредиту, правилами надання коштів, листом АТ КБ «ПриватБанк» та випискою по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) (а.с. 23-45, 69-70).

Внаслідок ухилення відповідача від виконання зобов`язання за договором № 155214 від 28 вересня 2024 року, у нього утворилась заборгованість у розмірі 13184,40 грн., з яких: 8000 грн. заборгованість по тілу кредиту; 4683,40 грн. заборгованість за відсотками; 501 грн. заборгованість за комісією, що підтверджується карткою обліку виконання договору та випискою з особового рахунку (а.с. 18, 20).

06 лютого 2025 року ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ "Юніт Капітал" уклали договір факторингу № 06022025, на виконання якого 06 березня 2025 року вони підписали реєстр прав вимоги № 2 до договору факторингу № 06022025 від 06 лютого 2025 року, за яким ТОВ "Юніт Капітал" набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 155214 від 28 вересня 2024 року в розмірі 13184,40 грн. ТОВ "Юніт Капітал" виконало свої зобов`язання за договором факторингу № 06022025 від 06 лютого 2025 року та перерахувало ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» суму коштів за відступлення прав вимоги. Ці обставини підтверджуються копією договору факторингу з додатками, витягом з реєстру боржників, витягом з реєстру прав вимоги № 2, актом приймання-передачі реєстру № 2, платіжною інструкцією (а.с. 14, 16, 17, 46, 51-55).

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч.2-4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

За змістом ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Аналогічні за змістом висновки, викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема постанові від 12 січня 2021 по справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року по справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 тощо.

Отже, як вбачається з кредитного договору, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що укладений кредитний договір та договір факторингу відповідають вимогам закону, зобов`язання по кредитному договору відповідачем у встановлений строк не виконані, сума заборгованості підтверджена документально, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 258-259, 263-265, 274, 279, 280-284, 288-289 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (ЄДРПОУ 43541163, юридична адреса: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 34, офіс 333) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за договором № 155214 від 28 вересня 2024 року у розмірі 13184 (тринадцять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 40 копійок, з яких: 8000 грн. заборгованість по тілу кредиту; 4683,40 грн. заборгованість за відсотками; 501 грн. заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" судові витрати на плату судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Л. Шендрик