Решение № 136179897, 30.04.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/1162/25

Провадження № 2/533/134/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Заворотної К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

30 грудня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» через систему «Електронний суд» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1327123708205 від 28.09.2023 у розмірі 16000 гривень 00 коп.

Також позивач просив стягнути з відповідачки понесені судові витрати, що складаються зі судового збору у сумі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн. Розгляд справи просив здійснювати за відсутності представника позивача та, у випадку неявки в судове засідання відповідача, - ухвалити заочне рішення.

Процесуальні дії/ рішення у справі

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначено судовий розгляд справи на 04 березня 2026 року (а.с. 55-56).

Цією ж ухвалою суду запропоновано позивачу надати суду докази на підтвердження власних позовних вимог, зокрема факту видачі кредиту відповідачці (виписки за банківськими рахунками, меморіальні ордера, платіжні доручення, докази належності банківської картки тощо). Копії доказів направити відповідачці, а докази направлення - надати суду.

20.01.2026 від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду (а.с.63-68), у якій позивач просив суд поновити процесуальний строк для подання клопотання про витребування доказів та витребувати від АТ «Універсал Банк» інформацію.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 04.03.2026 поновлено позивачу строк для подання клопотання про витребування доказів; клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково, витребувано від АТ «Універсал Банк» інформацію; у судовому засіданні оголошено перерву до 30.04.2026 (а.с.73-75).

23.03.2026 від АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана ухвалою суду інформація (а.с. 85-88).

01.04.2026 від АТ «Універсал Банк» повторно надійшла витребувана ухвалою суду інформація (а.с.89-91).

Справу розглянуто 30.04.2026 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 1-5)

28.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (надалі - кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - відповідачка) укладено кредитний договір № 1327123708205 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 4000,00 грн.

22.07.2024 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 22072024, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги за кредитним договором № 1327123708205, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Віва Капітал».

Відповідно до договору факторингу сума боргу перед ТОВ «Діджи Фінанс» є обґрунтованою та документально підтвердженою, та становить 16000,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 грн та заборгованість за відсотками - 12000,00 грн.

При нормативному обґрунтуванні позову позивач посилався на статті 15,16, 204, 205, 207, 512-514, 516, 526, 527, 530, 625, 639, 1048, 1054, 1082, 1084 Цивільного кодексу України, статті 95, 175 ЦПК України, статтю 29 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», статтю 9 Закону України «Про споживче кредитування», статтю 12 Закону України «Про електронну комерцію» та правові висновки Верховного Суду України у справі № 6-979цс15 (постанова від 23 вересня 2015 року), у справі № 561/77/19 (постанова від 16 грудня 2020 року), у справі № 2-383/2010 (постанова від 14 листопада 2018 року), у справі № 911/3142/19 (постанова від 18 березня 2021 року), у справі № 800/547/17 (постанова від 25 квітня 2018 року), у справі № 913/879/17 (постанова від 27 листопада 2019 року), у справі № 10/249-10/19 (постанова від 21 травня 2020 року), у справі № 24/260-23/52-б (постанова від 15 червня 2020 року), у справі № 524/5556/19 (постанова від 12 січня 2021 року.

Позиція відповідача

Відповідачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату та місце судового розгляду справи, про що свідчить роздруківка трекінгу поштового відправлення зі сайту АТ «Укрпошта» (а.с. 95). Відзив на позовну заяву у порядку, встановленому ст. 191 ЦПК України, та у строки, встановлені в ухвалі суду, не надала.

У зв`язку з ненаданням відзиву відповідачкою суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає положенням ч. 7, 8 ст. 178 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

28.09.2023 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву на отримання кредиту, відповідно до якої: сума кредиту - 4000,00 грн; строк кредиту - 120 днів; реквізити банківської карти для зарахування коштів - НОМЕР_1 (а.с. 9).

28.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (кредитодавець) та відповідачкою ОСОБА_1 (позичальник або клієнт) було укладено договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія Старт» № 1327123708205 (надалі - кредитний договір), який було підписано електронним підписом позичальника (відповідачки), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», про що свідчить п. 2.19 -п. 2.21, п. 7.11, р. 8 кредитного договору (а.с.11-17).

У договорі зазначені терміни, які вживаються у такому значенні:

- Електронний договір або даний договір - домовленість між кредитодавцем та клієнтом, де визначені істотні умови, права та обов`язки сторін щодо отримання та повернення кредиту, згенерована інформаційно-комунікаційною системою кредитодавця, оформлена та підписана сторонами в електронній формі в порядку визначеному даним договором;

- Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних клієнтом та пересилаються кредитодавцю;

- Інформаційно-комунікаційна система - сукупність інформаційних та комунікаційних систем кредитодавця, яка працює в форматі сайтів чи мобільних застосунків, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле і використовуються сторонами для укладання електронних договорів відповідно до вимог законодавства, що регулює організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції;

- Кредит- грошові кошти в національній валюті України (гривні), що надаються кредитодавцем клієнту без конкретної споживчої мети на умовах зворотності, строковості та платності.

- Особистий кабінет- сукупність захищених сторінок, що формуються клієнту в момент його реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі (особистий розділ клієнта), за допомогою якого клієнт здійснює повну взаємодію з кредитодавцем. Доступ до особистого кабінету здійснюється клієнтом після авторизації, яка проходить шляхом введення логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п.1.2 кредитного договору сума кредитного ліміту складає: 4000 грн 00 коп. гривень. Тип кредиту - кредитна лінія.

Відповідно до п.1.3 кредитного договору строк дії договору: 120 днів. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 26.01.2024 або достроково.

Тип процентної ставки - фіксована (п.1.4 кредитного договору).

Згідно з п.1.4.1 кредитного договору дисконтна процентна ставка становить 2,25 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом , застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно.

У відповідності до п. 1.4.2 кредитного договору базова процентна ставка складає 2,5 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.

Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі цілі (п.1.5 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору з метою отримання кредиту клієнт самостійно ознайомлюється з діючими правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал», затвердженими протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал», розміщеними на офіційному сайті кредитодавця, створює особистий кабінет, заповнює заявку, вказуючи всі дані, визначені в заявці як обов`язкові.

Згідно з п. 2.4 кредитного договору за результатами заповнення особистого кабінету здійснюється одночасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної картки клієнта відповідно до стандартів відповідних платіжних систем.

Відповідно до п. 2.17 кредитного договору ідентифікація/верифікація здійснюється у спосіб, передбачений постановою НБУ №107 від 28.07.2020 «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації клієнта:

- отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних;

- отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння PHOKПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої KEП власника ідентифікаційного документа;

- отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразовим ідентифікатором (оtр-пароля), надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційними документами, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням KEП печатки уповноваженим працівником товариства та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото.

Згідно з п. 2.19 кредитного договору клієнт, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надає згоду шляхом направлення повідомлення кредитодавцю, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під акцептом, який містить усі істотні умови електронного договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка може стати активною лише після введення одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор генерується кредитодавцем в інформаційно-комунікаційній системі та надсилається клієнтам в смс-повідомленні.

Відповідно до п. 2.20 кредитного договору після підпису електронного повідомлення клієнтом у спосіб, передбачений договором, зазначене повідомлення надходить в інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця та свідчить/повідомляє кредитодавця про те, що клієнт надав згоду (акцептував) на пропозицію (оферту) кредитодавця щодо укладання електронного договору з клієнтом. Після зазначених дій електронний договір (договір) між кредитодавцем та клієнтом (позичальником) вважається укладеним і кредитодавець здійснює дії, передбачені умовами укладеного електронного договору щодо надання кредиту.

Згідно з п. 2.21 кредитного договору вчинення клієнтом вказаних вище дій по зміні даних в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та введення одноразового ідентифікатора є проставленням електронного підпису одноразовим ідентифікатором в електронному договорі його сторонами, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

У п. 2.23 кредитного договору зазначено, що кредит надається шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок клієнта, за реквізитами платіжної картки, вказаної клієнтом у особистому кабінеті, що відбувається до 3 банківських днів з моменту укладення електронного договору. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб та/або з незалежних від кредитодавця обставин (у тому числі але не виключно, обставини форс-мажору), кредитодавець відповідальності не несе.

Відповідно до п. 2.24 кредитного договору сторони підтверджують, що електронний договір та всі додатки до нього мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі.

Згідно з п. 3.1 кредитного договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів кредиту з поточного рахунку кредитодавця на платіжну картку позичальника до дня повернення кредиту протягом дії кредитної лінії. У випадку невиконання зобов`язання по поверненню заборгованості у вказаний в п. 1.3 договору строк проценти нараховуються і за період прострочення, з моменту виникнення такої прострочки.

У відповідності до п. 3.5 кредитного договору розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". До періоду розрахунку процентів включається день надання та не включається день повернення кредиту (крім випадку, фактичного повернення кредиту в дату, яка не відповідає дню повернення кредиту).

Відповідно до п. 3.6 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, з дня видачі кредиту до дати фактичного повного повернення кредиту, протягом строку визначеного договором.

Кредитодавець зобов`язується надати позичальникові в кредит грошові кошти в порядку та сумі, визначених цим договором (п. 4.1.1 кредитного договору).

Кредитодавець має право відступати право вимоги за кредитом фінансовій компанії або іншій компанії відповідно до законодавства (п. 4.2.6 кредитного договору).

Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором (п. 4.3.1 кредитного договору).

Згідно з п. 5.1 кредитного договору кошти кредиту, одержані позичальником за договором, повертаються ним в повному обсязі у валюті кредиту не пізніше дня повернення кредиту (включно), на поточний рахунок кредитодавця, зазначений у розділі 8 договору, шляхом ініціювання переказу коштів з будь-якої платіжної картки позичальника через РОS-термінал в особистому кабінеті.

Відповідно до п. 7.11 кредитного договору цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони кредитодавця в особистий кабінет позичальника для ознайомлення та підписання. Договір набирає чинності з моменту його підписання аналогом власноручного підпису кредитодавця, що відтворений засобами копіювання та накладенням кваліфікованої електронної печатки кредитодавця і електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється позичальнику на номер телефону, повідомлений останнім у заяві на отримання кредиту. Введення позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання, підписом в електронному форматі цього договору вважається направленням кредитодавцю повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

У р. 8 кредитного договору зазначені такі відомості щодо позичальника: ОСОБА_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; тел.: НОМЕР_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ; паспортні дані позичальника; електронна адреса клієнта, на яку відправлений договір: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та електронний підпис одноразовим ідентифікатором W1R5R2.

Графіком платежів, який є додатком № 1 про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1327123708205 від 28.09.2023, який було підписано електронним підписом позичальника (відповідачки), передбачено: дату видачі кредиту/дату платежу, кількість днів у розрахунковому періоді, чисту суму кредиту/сума платежу за розрахунковий період, види платежів за кредитом, реальну процентну ставку, загальну вартість кредиту тощо (а.с.17 на звороті).

З паспорту кредиту до договору про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1327123708205 від 28.09.2023, який містить електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором W1R5R2, вбачаються основні умови кредитування, які є аналогічними тим, що викладені у кредитному договорі. Дата надання інформації - 28.09.2023, інформація зберігає чинність та є актуальною до 28.09.2023 (а.с. 9 (на звороті) -10).

У довідці про ідентифікацію, наданої позивачем, зазначається, що клієнт ОСОБА_1 , (ІПН: НОМЕР_3 ), ідентифікована в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал». Акцепт оферти позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) здійснено для укладення договору № 1327123708205: унікальний ідентифікатор (код підпису): W1R5R2; номер телефону позичальника: НОМЕР_2 ; електрона пошта позичальника: YULIYA87PAZE4KO@GMAIL.COM; дата та час надсилання паролю: 28.09.2023 10:07:31; номер карти/маска карти: НОМЕР_1 (а.с.19).

Відповідно до довідки ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», на виконання умов договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_4 від 18.05.2023, успішно перераховано кошти, а саме: номер транзакції - НОМЕР_5 ; сума - 4000,00 грн; дата прийняття - 28.09.2023 10:09; номер замовлення - 079ee7a8e94d432c8531 0e0c474e14ff; номер картки - НОМЕР_1 ; статус - виконано (а.с. 20).

Згідно з довідкою АТ «Універсал Банк», наданої на виконання ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , емітовано платіжну карту № НОМЕР_6 . Фінансовим номером телефону за карткою № НОМЕР_6 ОСОБА_1 у період з 28.09.2023 по 30.09.2023 був номер НОМЕР_2 (а.с. 85, 89).

З руху коштів по картці, наданого АТ «Універсал Банк», вбачається, що на поточний рахунок ОСОБА_1 28.09.2024 відбулося зарахування переказу на картку у сумі 4000,00 грн (а.с. 86, 90).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №1327123708205 від 28.09.2023, вбачається, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов`язання утворилась заборгованість у розмірі 16000,00 грн, яка складається зі заборгованості за кредитом - 4000,00 грн; за процентами за користування кредитом - 12000,00 грн (а.с. 21-23).

З цього ж розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом відбувалося відповідно до умов договору, а саме за 120 дні кредитування проценти нараховувалися за ставкою 2,50 % у день.

22.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (за договором - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (за договором - фактор) укладено договір факторингу № 22072024 (далі договір факторингу) (а.с. 24-27).

Згідно з п. 1.4 договору факторингу право вимоги - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до п. 2.1 договору факторингу згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

У відповідності до п. 4.1 договору факторингу перехід права вимоги: право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі наведеної в додатку № 1 до цього договору, за умови виконання фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування передбачених розділом 3 договору.

Відповідно до копії платіжної інструкції від 30.07.2024 № 9083 ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило кошти ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» у розмірі 122450,42 грн відповідно до договору до договору факторингу № 22072024 від 22.07.2024 (а.с. 30).

У відповідності до акту приймання-передачі реєстру права вимоги за договором факторингу № 22072024 від 22.07.2024 кредитор передав, а фактор (новий кредитор) прийняв реєстр прав вимог за договором, складений за формою згідно з додатком № 1 до даного договору. Кількість боржників: 891 (а.с. 31).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 22072024 від 22.07.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором від 28.09.2023 № 1327123708205 у загальній сумі 16000,00 грн, з яких: тіло кредиту - 4000,00 гривень; відсотки - 12000,00 грн (а.с. 32).

Застосовані судом норми права та висновки Верховного Суду

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

За ст. 642 ЦКУ відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Відповідно до ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦКУ).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції врегульовано Законом України «Про електронну комерцію».

Так, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 (справа № 404/502/18), від 09.09.2020 (справа № 732/670/19) дійшов такого висновку:

«Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Договір в спрощеній формі шляхом обміну, наприклад, електронними листами та іншими засобами електронної комунікації, або договір, який укладається шляхом приєднання до нього можна підписати з використанням:

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Однак важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Однак важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.»

У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (610 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2023 між ТОВ «Факторингова компанія "Віва Капітал» (первісний кредитор) та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір, за умовами якого відповідачка отримала кредит у сумі 4000,00 грн.

Згідно зі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками такий договір прирівнюється до укладення договору у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідача на вебсайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Факт укладення кредитного договору та факт видачі кредиту належним чином підтверджено доказами, що містяться у матеріалах справи.

Відповідно до умов кредитного договору його сторонами врегульовано основні істотні умови кредитування, у тому числі: загальну суму кредиту; строк, на який надається кредит; порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність внесення платежів, проценти за користування кредитом тощо).

Згідно з умовами кредитного договору відповідачка зобов`язувалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачені договором.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідачка у повному обсязі кредит не повернула.

Доказів проведення повного розрахунку за отриманим кредитом з первісним кредитором чи з позивачем як новим кредитором матеріали справи не містять.

Отже, відповідачка умови кредитного договору порушила та у строк, встановлений умовами кредитного договору, кредитні кошти не повернула.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості за кредитом, арифметичних чи логічних помилок та неузгодженостей не виявив. Заборгованість за процентами нарахована правильно, виходячи з тією процентної ставки, що була узгоджена сторонами у договорів, - 2,5 %. Такі проценти нараховані у межах строку кредитування, встановленого кредитним договором, - за 120 днів правомірного користування кредитом.

Відповідачка наведене у позовній заяві не спростувала, своїм правом на подання до суду контррозрахунку заборгованості не скористалась, доказів сплати заборгованості за кредитним договором первісному кредитору чи позивачеві у повному обсязі, або доказів на спростування отримання кредиту - до суду не надала.

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідачки на підставі договору факторингу, який відповідачкою не оспорювався. Отже, позивач станом на дату розгляду справи в суді є кредитором по відношенню до відповідачки та має законне право вимоги до відповідача, що ґрунтується на договорі.

Ураховуючи викладене, суд уважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, а саме стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 16000,00 грн, у тому числі 4000,00 грн (тіло кредиту), 12000,00 грн (проценти за користування кредитом). Суд уважає такі вимоги обґрунтованими, підставними та доведеними доказами, що містяться у матеріалах справи.

Розподіл судових витрат

Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2422,40 грн (а.с. 1,2).

З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України приходить до висновку про стягнення судових витрат у вигляді судового збору з відповідачки на користь позивача.

Крім того позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн, на підтвердження яких надав відповідні докази.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

У відповідності до ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Зі сторони позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано такі докази (копії):

1) договір про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року № 42649746, укладений між адвокатом Лівак Іванною Миколаївною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (а.с. 34-36) та додаткову угоду № 1327123708205 від 17.11.2025 (а.с.37) відповідно до яких адвокат зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 та за здійснення представництва та захист інтересів клієнта в суді у справі про стягнення кредитної заборгованості та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги, пов`язаних з розглядом даної справи. Відповідно до умов цього договору клієнт виплачує адвокату гонорар у порядку та строки за погодженням сторін. Виплата гонорару здійснюється на умовах попередньої оплати (авансування) та/або, що підтверджується підписаним сторонами відповідним актом про надання професійної правничої допомоги, складеним та підписаним сторонами на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом;

2) акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 17.11.2025 (а.с. 39), відповідно до якого вартість правничої допомоги складає 6000,00 грн та складається зі: правового аналізу обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» - 1,5 години - 2250,00 грн; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи - 3 години - 3000,00 грн; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 1 година - 750 грн;

3) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (а.с. 38).

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Позивачем надано усі необхідні докази на підтвердження розміру понесених ним витрат на правничу допомогу у строки, що передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у тому числі: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, договір про надання правничої допомоги, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги. Такі докази завчасно були направлені відповідачеві.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Такі висновки зробив Верховний Суд у справі № 922/449/21.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу, з боку відповідача заявлено не було.

Оскільки позовна заява позивача підлягає задоволенню, то на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141, 137 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід було б стягнути судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

Разом з тим, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Така правова позиція зроблена Верховним Судом у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 808/1849/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 2040/6747/18.

Схожа правова позиція також висловлена Верховним Судом у справі № 340/4492/22 від 25 липня 2023 року.

Також у справі № 922/445/19 Об`єднана палата Верховного Суду зробила такий висновок:

«Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Водночас у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення».

Здійснюючи розподіл витрат на правничу допомогу у даній справі, враховуючи власну практику розподілу судових витрат на правничу допомогу в аналогічних справах, суд зазначає, що фактично справа розглядалася без участі сторін; така категорія справ є розповсюдженою, а позовні заяви шаблонними; спір є нескладним у правозастосуванні; відповідачка не висловила заперечень проти позовних вимог та є слабшою стороною у правовідносинах з фінансовою установою (позивачем); сума понесених позивачем витрат на правничу допомогу у сукупності зі сумою боргу, що стягується судом у результаті задоволення позову, може бути надмірним фінансовим тягарем для відповідачки, тому суд уважає, що пред`явлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу є дещо завищеним, та суд частково відмовляє позивачеві у відшкодуванні здійснених ним витрат на правову допомогу у сумі 1000,00 грн та, відповідно, стягує з відповідачки на користь позивача 5000,00 грн (6000,00 - 1000,00 = 5000,00) у рахунок понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

На думку суду, судові витрати, понесені позивачем, у такому розмірі відповідають критеріям реальності (їх дійсності та необхідності), розумності та не є явно несправедливими. Решту суми витрат (1000,00 грн) слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 12, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, нормами матеріального права, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 28.09.2023 № 1327123708205 у загальній сумі 16000 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 гривень 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 5000,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (місцезнаходження: вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, місто Київ, 04112; ідентифікаційний код 42649746; адреса електронної пошти: info@dgfinance.com.ua; тел.: 0674280050).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; тел.: НОМЕР_7 ).

Повне рішення складено та підписано суддею 30.04.2026.

Суддя В.П. Козир