Решение № 136173287, 01.05.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/821/25

Провадження № 2/0182/4494/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

01.05.2026 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулось до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 14.02.2022 року укладено Договір кредитної лінії №990375458 у формі електронного документа із кредитним лімітом на суму 13 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до умов договору, умови якого відповідачем не виконувались.

28.11.2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено Договір факторингу №28/1118-01 (із укладенням додаткових угод щодо продовження дії строку договору до 31.12.2024 року), згідно якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №990375458 від 14.02.2022 року, заборгованість якої на день відступлення становила 13 596,70 грн.

У подальшому, згідно Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 року ТОВ «Таліон Плюс» також відступив право вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №990375458 від 14.02.2022 року на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

У свою чергу, згідно Договору факторингу №4909/24 від 04.09.2024 року ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги до відповідача за згаданим вище договором. Відповідач в добровільному порядку не сплатила заборгованість жодному з кредиторів, а тому станом на 07.01.2025 року має заборгованість в сумі 15 096,90 грн., з яких: 13 000,00 грн. - прострочене тіло кредиту, 2 096,90 грн. - прострочені відсотки.

У зв`язку з вищевикладеним позивач був вимушений звернутися до суду з даними позовними вимогами, та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 15 096,90 грн. та відшкодувати судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.

Ухвалою про відкриття провадження від 12.03.2025 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що відповідає вимогам ст. 279 ЦПК України. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання нею такої ухвали, на подачу відзиву на позовну заяву (а.с.87-88).

Вказана ухвала була направлена за зареєстрованим місцем реєстрації відповідача, про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду, як не вручений, у зв`язку з закінченням строку зберігання (а.с.92). Ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважається доставленою. Крім того, в матеріалах справи наявні докази відправлення відповідачу копії позову з додатками, номер відправлення (ШКІ) 0505233089553 (а.с.36). Своїм правом на подання відзиву не скористалась.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У прохальній частині позову представник позивача просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.14).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, та у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 14.02.2022 року укладено Договір кредитної лінії №990375458 у формі електронного документа із кредитним лімітом на суму 13 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до умов договору (а.с.37-41). Строк повернення кредиту до 16.03.2022 року, процентна ставка фіксована, 0,36% на день від суми кредиту. Договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «MNV867ZX», який був відправлений на зазначений відповідачем номер телефону - НОМЕР_1 .

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання виконало, перерахувавши 14.02.2022 року о 17:11:00 год. на зазначену відповідачем картку 4149-39хх-хххх-1812 кошти в сумі 13 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.02.2022 року (а.с.56).

Відповідач порушила умови договору, не сплачувала кредитні кошти, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, суд вважає, що відбулось укладення Договору кредитної лінії №990375458 від 14.02.2022 року, що узгоджується зі ст.ст.626,627 ЦК України та ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

28.11.2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу №28/1118-01 (із укладенням додаткових угод щодо продовження дії строку договору до 31.12.2024 року), згідно якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №990375458 від 14.02.2022 року (а.с.59-60).

8 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладена додаткова угода № 19 , згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року . 31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року , згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2021 року . 31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року , згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року . 31 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 31 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року , згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року . 31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 32 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року , згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року.

Згідно Витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на суму 13 596,70 грн. (а.с.69-70). Таким чином, відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулося відповідно до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, який фактично укладено після підписання договору кредитної лінії .

У подальшому, згідно Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 року ТОВ «Таліон Плюс» відступив право вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №990375458 від 14.02.2022 року на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (а.с.71-72).

Згідно Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 23 лютого 2024 року договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача у сумі 15 096,90 грн. ( а.с. 74-75).

У свою чергу, згідно Договору факторингу №4909/24 від 04.09.2024 року ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги до відповідача за згаданим вище договором (а.с.76-79).

Відповідно до Реєстру боржників до Договором факторингу №№4909/24 від 04.09.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15 096,90 грн. ( а.с. 20-21).

Сума заборгованості підтверджується наданим розрахунком (а.с.23,24,25).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Первісний кредитор свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, позивачем доведено в судовому порядку законність права вимоги до відповідача за згаданим вище кредитним договором.

Позичальник умови кредитного договору не виконав, заборгованість по кредитному договору не сплатив.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачем отриманих коштів зі сплатою процентів за користування кредитом, а тому позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал», до якого перейшло право вимоги за Договором кредитної лінії №990375458 від 14.02.2022 року, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 8.ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» 09.09.2024 року було укладено Договір про надання правничої допомоги №09/09/24-2 (а.с.26-27). До Договору долучено адвокатське свідоцтво, довіреність, Додаткову угоду №2 до Договору про надання правничої допомоги №09/09/24-2, Акт прийому-передачі наданих послуг від 09.09.2024 року з детальним описом виконаних робіт, згідно якого вартість послуг склала 6 000,00 грн.(а.с.28-32).

Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року (справа № 554/2586/16-ц) констатує, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Суд вважає, що склад та розмір витрат на правову допомогу є обґрунтованим та підтвердженим у розмірі 6 000,00 грн., відповідає критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, ціною позову, значенням справи для сторони. Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило. Суд, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Відповідно до ст. 141 ЦПК із відповідача мають бути стягнуті документально підтверджені судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 11, 15, 207, 526, 626, 628, 633-634, 638 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за Кредитним договором № 990375458 від 14.02.2022 року у розмірі 15 096,90 (п`ятнадцять тисяч дев`яносто шість грн. 90 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 (шість тисяч грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.

Суддя: О. В. Рунчева