Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
27 квітня 2026 року Справа 160/8730/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління ПФУ в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 08.04.2026 року звернулася через систему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, яка була передана 09.04.2026 року, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 08.04.2026 року № 262740003002 про відмову в проведенні перерахунку її пенсії;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в м.Києві щодо не проведення перерахунку її пенсії у спосіб збільшення показника середньої зарплати за 2017 - 2019 роки в розмірі 7 763,17 грн який застосовується для обчислення її пенсії, з 01.03.2022 року додатково на коефіцієнт 1,14, з 01.03.2023 року додатково на коефіцієнт 1,197, з 01.03.2024 року додатково коефіцієнт 1,0796, а з 01.03.2025 року замінивши показник середньої заробітної плати на належний - за 2017 - 2019 роки в розмірі 7 763,17 із збереженням щодо нього коефіцієнтів збільшення 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 та щодо невиплати їй пенсії у відповідному розмірі;
- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок її пенсії у спосіб збільшення показника середньої зарплати за 2017 - 2019 роки в розмірі 7 763,17 грн який застосовується для обчислення її пенсії, з 01.03.2022 року додатково на коефіцієнт 1,14, з 01.03.2023 року додатково на коефіцієнт 1,197, з 01.03.2024 року додатково коефіцієнт 1,0796, а з 01.03.2025 року замінивши показник середньої заробітної плати на належний, тобто за 2017 - 2019 роки в розмірі 7763,17 із збереженням щодо нього коефіцієнтів збільшення 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115, а Головне управління ПФУ в м.Києві зобов`язати у зв`язку з проведеним таким перерахунком пенсію їй виплачувати.
Ухвалою суду від 15.04.2026 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у десятиденний строк надати до суду: заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів, що підтверджують причини такого пропуску за період з 01.03.2022 року по 07.10.2026 року.
09.03.2026 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що починаючи з 2021 року позивач відстоює своє право на проведення належної індексації своєї пенсії в суді у справі № 640/34827/21 розгляд якої (не рахуючи виконання рішення) закінчився в травні 2025 року висновком суду про те, що саме є базою для індексації пенсії (показник середньої зарплати, який фактично застосовується для обчислення її пенсії). Розраховуючи на преюдиційність рішення суду та на дію принципу належного урядування вона правомірно розраховувала що з вирішенням справи № 640/34827/21 пенсійний орган приведе свою поведінку відповідно до висновків суду, які в ньому зроблені. Відтак вона не бачила необхідності кожного року починаючи з 2022 року звертатися до суду з тими ж вимогами, що і у справі № 640/34827/21 до її вирішення. На підставі викладеного, просила поновити строк звернення до адміністративного суду та відкрити провадження у справі.
Перевіривши позовну заяву разом з заявою про усунення недоліків на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС, суд доходить висновку, що її подано з порушенням вимог закону.
Згідно із ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI.
Відповідно до ст.3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору визначено ст.4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Абзацом 4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" визначено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року становить 3 328 грн.
Згідно із тим, розмір судового збору за подання цього позову, з урахуванням коефіцієнту 0,8, становить 1 064,96 грн.
Як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до позову не додано документу про сплату судового збору у вказаному розмірі за подання позову в порушення вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.
Крім того, ч.6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В силу частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
В практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії.
Так, у згаданому рішенні зазначено наступне.
"1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 р. у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.".
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без руху уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління ПФУ в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України, зобов`язання вчинити певні дії.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів, що підтверджують причини такого пропуску;
- докази доплати судового збору у розмірі 1 064,96 грн, сплаченого за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);
Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма
Судебное решение № 136166868, Дніпропетровський окружний адміністративний суд было принято 27.04.2026. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 160/8730/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: