Постановление суда № 136164011, 30.04.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5999/26

Провадження №: 2/755/6538/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 , через представника - адвоката Куліша Бориса Михайловича, з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

За змістом ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено відповідні запити.

Згідно отриманої судом інформації, місце проживання відповідача ОСОБА_4 до 17 січня 2024 року було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , інформація про зареєстроване місце проживання вказаного відповідача в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутня. Місце проживання відповідача ОСОБА_3 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , що не відноситься до адміністративної території Дніпровського району м. Києва.

Позивач ОСОБА_1 перебуває в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1 (місцезнаходження: м. Київ, проспект Червоної Калини, буд. 28-В), який розташований на адміністративної території Деснянського району м. Києва.

Отже, за правилами загальної та альтернативної підсудності, передбаченими ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ЦПК України, вимоги позивача до відповідачів територіально не підсудні Дніпровському районному суду міста Києва.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги отримані судом відомості про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_3 та відсутність інформації про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_2 , а також відомості про місце перебування позивача, суд приходить до висновку про передачу вказаної цивільної справи за підсудністю на розгляд до Деснянського районного суду міста Києва.

На підставі викладеного та керуючись статями 4, 27, 28, 31, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - передати за підсудністю на розгляд до Деснянського районного суду міста Києва (02225, м. Київ, проспект Червоної Калини, 5-В).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: