Решение № 136163155, 30.04.2026, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/359/26

2/706/581/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року Христинівський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого - судді Орендарчука М.П.,

за участі секретаря судового засідання Пізняк Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за позовом позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №00020108511 від 10.10.2020 р. в розмірі 21 986,50 грн., а також 2 662, 40 судового збору та 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову позивач посилався на такі обставини.

10.10.2020 р. між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» та

ОСОБА_2 укладено договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00020108511 (надалі договір позики). Договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту (далі - оферта), що опублікована на веб- сайті www.forzacredit.com.ua, підписана електронним цифровим підписом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» та акцептована гр. ОСОБА_2 , 10.10.2020 р., шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором) Заяви-формуляра про акцептування оферти №00020108511 від 10.10.2020 р. про прийняття пропозиції ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» укласти договір про надання позики на умовах фінансового кредиту на визначених умовах. Відповідач здійснивши дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів № банківської картки, на який в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 6200.00 грн., № картки НОМЕР_1 вказаний відповідачем при оформленні договору позики (п. 1.6.), що обслуговується в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». На умовах договору позики (п.5) кредитодавець надав відповідачу грошові кошти (кредит) у гривні, на умовах передбачених договором позики № 00020108511, у розмірі 6200.00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених договором позики, з кінцевим терміном погашення (п.5) не пізніше 19.10.2020 р., процентна ставка в день становить 1.11% (п.5 та п.5.3.), та процентною ставкою 2,50% за кожен день, яка застосовується у разі прострочення (користування коштами поза межами строку на який надано кредит) (п.5).Кредитодавець свої зобов`язання за договором позики виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договором позики. Так, відповідач в подальшому проводив повне або часткове погашення нарахованих процентів за користування кредитом, внаслідок чого неодноразово оформляв пролонгацію кредиту, зокрема: - 20.10.2020 року оформив пролонгацію кредиту, що передбачена п. 5 договору позики, та в подальшому продовжив користування коштами в розмірі 6200,00 грн. ще на 10 днів, кінцева дата погашення кредиту 30.10.2020 р., що підтверджено Графіком платежів. В порушення вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не виконав свої зобов`язання: всього здійснив оплат (погашались нараховані відсотки і незначна сума основного (тіла) кредиту) на загальну суму 893,20 грн., сума останнього платежу 50,00 грн., дата останнього платежу 31.10.2020 р., та припинив вносити платежі, передбачені умовами Договору позики, як повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із припиненням здійснення платежів на виконання договору позики у відповідача утворилася заборгованість за договором позики. 30.06.2021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» уклали Договір факторингу №20210630-Ф/2 від 30.06.2021р. Згідно Договору факторингу №20210630-Ф/2 від 30.06.2021р., та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АРТЕМІДА-Ф" набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА», включно і до гр. ОСОБА_2 , порядковий номер згідно реєстру боржників 1845.

В подальшому, після укладення договору позики, ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_3 », що стверджується інформацією виконавчого комітету Христинівської міської ради від 19.03.2026 за № 03-10-12-1584.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надала, про дату, час і місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами повідомлена належним чином.

За таких обставин суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, як передбачено ст. 279 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази та інші письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 10.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК «Форза" та ОСОБА_1 було укладено Договір надання позики на умовах фінансового кредиту № 00020108511.

Згідно розділу 5 "Умови надання позики на умовах кредиту" ОСОБА_1 отримала кредит на суму 6 200 грн, строком на 10 днів з 10.10.2020 року по 19.10.2020 року, зі сплатою процентної ставки 1,11 % в день.

Розділом 5 також погоджено, що сторони погоджуються, що строк дії договору, вказаний в п.п. 9 п. 5 Договору, продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права та виконують свої обов`язки за цим договором та визначається як період від дати видачі кредиту до фактичної дати поверненння кредиту, процентів та інших нарахувань.

За змістом п. 5.3 договору "Розпис сукупної вартості кредиту", відсоткова ставка становить 1,11 % в день, а відповідно загальна (орієнтовна) вартість кредиту становить 6 888,20 грн.

Пунктом 9 договору "Графік платежу" передбачено, що строк користування кредитом становить 10 днів, сума основного боргу становить 6 200 грн, сума процентів 688,20 грн, сума загальна платежу по кредиту становить 6 888,20 грн.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором від q925068r.

До матеріалів справи також долучено паспорт споживчого кредиту, який дублює умови Договору.

20.10.2020 року відповідач оформила пролонгацію кредиту, що передбачена п. 5 договору позики, та в подальшому продовжила користування коштами в розмірі 6200 грн. ще на 10 днів, кінцева дата погашення кредиту 30.10.2020 р., що підтверджено Графіком платежів (Додаток до договору про надання позики на умовах фінансово кредиту №00020108511.1 від 20.10.2020).

Кредитодавець свої зобов`язання за договором позики виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договором позики.

Відповідач не виконала свої зобов`язання: всього здійснила оплат (погашались нараховані відсотки і незначна сума основного (тіла) кредиту) на загальну суму 893,20 грн., сума останнього платежу 50,00 грн., дата останнього платежу 31.10.2020, та припинила вносити платежі, передбачені умовами Договору позики, як повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом.

30 червня 2021 року між ТОВ " Фінансова компанія "ФОРЗА" та ТОВ "АРТЕМІДА Ф" укладено договір факторингу № 20210630-Ф/2, у відповідності до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, визначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором (п. 2.1. договору факторингу).

Згідно Витягом з реєстру прав вимоги № 1 до договору факторингу № 20210630-Ф/2 від 30.06.2021, на користь позивача - ТОВ "АРТЕМІДА-Ф" відступлено право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 00020108511 від 10.10.2020 року у загальному розмірі вимог на суму 6 944 грн.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 10.03.2026 заборгованість в сумі 21 986,50 грн складається з:

Залишок заборгованості за тілом кредиту 6 200 грн;

Залишок заборгованості по процентам за користування кредитом 744 грн;

Залишок заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом поза межами строку дії договору 13 950 грн;

Інфляційне збільшення 1092,50 грн.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

ОСОБА_1 не виконувала належним чином грошове зобов`язання, тому у неї виникла заборгованість.

Доказів того, що відповідач виконала взяті на себе обов`язки та перераховувала кошти на погашення тіла кредиту, сплати процентів за користування ним суду не надано. Тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за тілом кредиту 6 200 грн; заборгованості по процентам за користування кредитом 744 грн.

Не підлягає стягненню залишок заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом поза межами строку дії договору у сумі 13 950 грн, з огляду на таке.

У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 містяться наступні правові висновки: установлений кредитним договором строк кредитування визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати (п. 93); у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (п.103); твердження скаржників про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України (п.116); Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, нарахування та стягнення процентів за користування позикою з відповідача поза визначеним договором строком суперечить вимогам Цивільного Кодексу України та висновкам Верховного Суду.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому з відповідача підлягає стягненню інфляційне збільшення 1092,50 грн, яке розраховано позивачем з листопада 2020 по лютий 2022.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобов`язання за договором позики, то з неї на користь позивача ТОВ «ФК «АРТЕМІДА - Ф» необхідно стягнути заборгованість за договором №00020108511 від 10.10.2020 в розмірі 8 036,50 грн.

Позивач також просив стягнути з відповідача 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу ст. 137 ЦПК України вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу мають стягуватись на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем додано копії договору про надання правової допомоги №207051845 від 06.03.2026, розрахунку суми судових витрат, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі підлягають задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 558,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «АРТЕМІДА - Ф» необхідно стягнути судовий збір в сумі 973,11 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 95, 141, 258, 259, 263-265, 272-273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 87, оф. 54, код ЄДРПОУ 42655697) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , заборгованість за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №00020108511 від 10.10.2020 в розмірі 8 036 (вісім тисяч тридцять шість) грн. 50 коп. на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (реквізити Позивача: Код ЄДРПОУ 42655697, IBAN НОМЕР_3 відкритий в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», МФО банку 380634).

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 558 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 50 коп. на наступні реквізити Код ЄДРПОУ 42655697, IBAN НОМЕР_3 відкритий в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», МФО банку 380634.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» судовий збір у розмірі 973 (дев`ятсот сімдесят три) грн. 11 коп. на наступні реквізити Код ЄДРПОУ 42655697, IBAN НОМЕР_3 відкритий в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», МФО банку 380634.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги.

Суддя Михайло ОРЕНДАРЧУК