Решение № 136160972, 28.04.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/5951/25

Провадження № 2/545/689/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: Цибізової С.А.,

за участю секретаря: Делії Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 14.10.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №156959 відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит у сумі 13 334,00 грн. На підставі договору факторингу №16042025 від 16.04.2025 укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №156959. Проте відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 18 116,70 грн.

Просив тягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №156959 від 14.10.2024 у розмірі 18 116,70 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 11 810,76 грн; заборгованості за відсотками 5 805,94 грн; заборгованості за комісією 500,00 грн; судовий збір у сумі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, попередньо надавши клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, щодо винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

За змістом ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, за згодою представника позивача, проводиться заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Предметом спору у даній справі є повернення позичальником грошових коштів за кредитним договором, сплата відсотків та комісії.

Предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 18 116,70 грн.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Встановлено, що 14.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит №156959 (а.с.40-43).

Договір про споживчий кредит №156959 від 14.10.2024 підписаний ОСОБА_1 в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 73df2f1c містить його податковий номер, адресу та номер телефону (а.с.40-43).

Отже, вищезазначений договір про споживчий кредит №156959 від 14.10.2024 укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Таким чином, факт укладення договору про споживчий кредит №156959 від 14.10.2024 між сторонами є доведеним.

Згідно з п.2.1 договору про споживчий кредит №156959 від 14.10.2024 кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.2.6 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6 договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п.2.2. договору про споживчий кредит №156959 від 14.10.2024 кредит надається за метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит.

Згідно з п.п.2.2.1 договору про споживчий кредит №156959 від 14.10.2024 сума (загальний розмір) кредиту становить 13 334,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 10 000,50 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті; у розмірі 3 333,50 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Відповідно до п.2.3. договору про споживчий кредит №156959 від 14.10.2024 проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390,00% річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п.2.6 цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Пунктом 2.6. договору про споживчий кредит №156959 від 14.10.2024 визначено, що загальний строк кредитування за цим договором складає 84 дні з 14.10.2024 (дата надання кредиту) до 06.01.2025.

Згідно з повідомленням АТ «ПУМБ» №КНО-07.8.5/4174БТ від 17.03.2026, наданого на виконання вимог ухвали суду від 26.02.2026, вбачається, що в установі на ім`я ОСОБА_1 випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_2 , та 14.10.2024 зараховано кошти в сумі 10 000,50 грн (а.с.104).

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» свої зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит.

З матеріалів справи вбачається, що позичальником умови договору позики належним чином не виконувались внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №156959 від 14.10.2024 за відповідачем рахується заборгованість станом на 01.11.2025 складає 18 116,70 грн, з яких: 11 810,76 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 5 805,94 грн прострочена заборгованість за процентами; 500,00 грн прострочена заборгованість за комісією (а.с.56).

Щодо відступлення права вимоги за кредитом позивачу.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (фактор) 16.04.2025 укладений договір факторингу №16042025 у відповідності до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.4.1, 4.2 договору факторингу №16042025 від 16.04.2025 право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог та акту приймання-передачі реєстру, по формі встановленій у відповідних додатках. Всі суми, що наводяться в реєстрі прав вимог, зазначаються в Національній валюті України гривні, станом на дату підписання сторонами такого реєстру прав вимоги (а.с.8-12).

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру прав вимог №1 до договору факторингу №1604025 від 16.04.2025, згідно з вимогами п.4.1 договору факторингу №16042025 від 16.04.2025, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта від 16.04.2025, складений за формою згідно із додатком №1 до договору та документи підтверджуючі право вимоги клієнта. Кількість боржників: 791. Загальна сума заборгованості: 11 771 854,00 грн. Сума фінансування, що підлягає сплаті 985 041,27 грн (а.с.60).

Згідно з витягом з додатку №1 до договору факторингу №16042025 від 16.04.2025 реєстр прав вимог №1, на умовах договору клієнт відступає фактору наступні права вимоги до боржників, а саме: боржник: ОСОБА_1 , номер кредитного договору: 156959, дата кредитного договору: 14.10.2024, заборгованість по основному боргу тіло кредиту: 11 81,76 грн, заборгованість по відсоткам: 5 805,94 грн, заборгованість по комісії: 500,00 грн, заборгованість по штрафах: 0,00 грн, загальна заборгованість: 18 116,70 грн, сума фінансування: 1 476,35 грн (а.с.61).

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Таким чином, матеріалами справи підтверджуються обставини щодо переходу прав вимоги від первісного кредитора до позивача.

Отже, у позивача виникло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмір 5 805,94 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки за договором в сумі 5 805,94 грн нараховані в період з 14.10.2024 по 06.01.2025 включно.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12 дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Таким чином, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Відповідно до п.2.6. договору про споживчий кредит №156959 від 14.10.2024 загальний строк кредитування за цим договором складає 84 дні з 14.10.2024 (дата надання кредиту) до 06.01.2025.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що проценти в розмірі 5 805,94 грн позикодавцем нараховані в межах строку кредитування та є обґрунтованими.

У матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості. Розрахунок заборгованості не спростовано.

Щодо стягнення з відповідача комісії в сумі 500,00 грн, суд дійшов таких висновків.

Закон України «Про споживче кредитування» набув чинності 10.06.2017, у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові ВП ВС від 12 вересня 2023 року у справі №204/224/21 зазначено, що з урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства

Аналогічна позиція викладена в постановв Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 31)).

У постанові Верховного Суду від 06.11.2023 у справі №204/224/21 висловлено позицію про те, що у разі відсутності у кредитному договорі переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), не зазначення та недоведення банком наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Договором про споживчий кредит №156959 від 14.10.2024 визначено комісію за надання кредиту та комісію за управління та обслуговування кредиту. Комісія за надання кредиту одноразова винагорода, що сплачується позичальником за підготовку, організацію та надання кредитодавцем фінансової послуги (кредиту), та встановлена в п.2.5 цього договору. Комісія за управління та обслуговування кредиту комісія, яку позичальник сплачує на користь кредитодавця, що нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно графіку платежів (розрахунковий період) за зниженим тарифом. Якщо позичальник порушив (прострочив) строки сплати чергового платежу згідно графіку платежів, комісія у наступному розрахунковому періоді нараховується за стандартним (базовим) тарифом.

Згідно з п.2.4 договору про споживчий кредит №156959 від 14.10.2024 знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Відповідно до п.2.5 договору про споживчий кредит №156959 від 14.10.2024 комісія за надання кредиту складає 3 333,50 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1 цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту може бути змінено.

При цьому, у заяві від 25.01.2026 представник позивача зазначила, що 11.11.2024, 25.11.2024, 09.12.2024, 23.12.2024 та 06.01.2025 нараховано стандартну комісію за управління та обслуговування кредиту - 100,00 грн, що у загальному розмірі становить 500,00 грн. відповідно до п.2.4 кредитного договору (а.с.79-82).

Таким чином, позикодавцем нараховано комісію у розмірі 500,00 грн за управління та обслуговування кредитом.

Разом з тим, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні зазначеного кредитного договору, то умови щодо щомісячного нарахування комісії є нікчемними та комісія нараховувалася відповідачу всупереч вимогам законодавства.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення комісії в сумі 500,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за договором про споживчий кредит №156959 від 14.10.2024, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 616,70 грн, з яких: 11 810,76 грн заборгованість за тілом кредиту; 5 805,94 грн заборгованість за відсотками, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до задоволення.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що 10.09.2025 між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» укладений договір про надання правничої допомоги №10/06/25-02 (а.с.54-55).

Відповідно до п.3.1, 3.3 договору про надання правничої допомоги від 10.09.2025 №10/09/25-02 отримання винагороди Адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару, який складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг по договору (додаток №1 до договору) (а.с.54-55).

Згідно з додатковою угодою №25770869752 до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 ТОВ «Юніт Капітал» доручає, а Адвокатське бюро «Соломко та партнери» приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами в т.ч. за кредитним договором №156959 від 14.10.2024 укладеним з ОСОБА_1 (а.с.53).

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 25.11.2025 Адвокатське об`єднання «Соломко і партнери» надало, а ТОВ «Юніт Капітал» отримав такі послуги: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №156959 від 14.10.2024 2 год, вартість послуг: 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором №156959 від 14.10.2024 2 год, вартість послуг: 1000,00 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №156959 від 14.10.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 1 год, вартість послуг: 500,00 грн; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №156959 від 14.10.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 1 год, вартість послуг: 500,00 грн; послуги надано на загальну суму 7 000,00 грн (а.с.52).

Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 по справі № 159/5837/19 зазначив, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №690/408/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, акт прийому-передачі наданих послуг, відповідність правової винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи та вважає за необхідне, стягнути витрати відповідача на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором позики сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (а.с.2).

Так, позивач звернувся з позовом на загальну суму 18 116,70 грн; позов задоволений на суму 17 616,70 грн, тобто на 97,24%.

Отже, на користь позивача підлягають стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, в сумі 2 355,54 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1944,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, м. Київ, 01133) заборгованість за кредитним договором №156959 від 14.10.2024 у розмірі 17 616 (сімнадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 70 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, м. Київ, 01133) судовий збір у розмірі 2 355 (дві тисячі триста п`ятдесят п`ять) грн. 54 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, м. Київ, 01133) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 944 (одна тисяча дев`ятсот сорок чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: С. А. Цибізова