Решение № 136160927, 28.04.2026, Оржицький районний суд Полтавської області

543/163/26

2/543/276/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Попадюка С.С., за участю секретаря судового засідання Михалець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Король В.А. 03.03.2026 звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами № 8940310 в розмірі 72054,72 грн, № 9153575 в розмірі 60000, грн., № 71252581 в розмірі 44135,00 грн (в загальному розмірі 176189,72 грн) та понесені судові витрати.

У позовній заяві вказано, що 09.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8940310, підписаний електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. 24.12.2025 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»уклали Договір факторингу №24122025/3, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 72054,72 грн, з яких: 26220,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30834,72, грн - сума заборгованості за відсотками; 15000,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.

08.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9153575, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». 18.09.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»укладено Договір факторингу №18092025, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 60000,00 грн, з яких: 25000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 0,00 грн сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 28000,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 7000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

06.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №71252581, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». 27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»укладено Договір факторингу №27/03/25, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 44135,00 грн, з яких: 26000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 1755,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 12480,00 сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею; 3900,00 грн. комісія за надання кредиту.

Всупереч умовам кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

За викладених обставин позивач вимушений звернутись до суду з даною позовною заявою за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою від 05.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 13 год. 15 хв. 02.04.2026 у приміщенні суду.

30.03.2026 від представника відповідача адвоката Маковійчука П.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначив, що відповідач визнає позовні вимоги на загальну суму 105195,00 грн. Позицію відповідача обґрунтовує наступним. В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) та страхування. Таким чином, вимоги щодо сплати послуг за розрахунково-касове обслуговування та послуги страхування є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Щодо нарахування неустойки (пені, штрафу), процентів за понадстрокове користування кредитом, зазначає, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Тому в стягненні нарахованих сум пені, штрафу та процентів за понадстрокове користування кредитом (фактично застосовано ст.625 ЦК України) позивачу слід відмовити. Вказує, що відповідач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 13500 грн. З урахуванням викладеного, представник відповідача просить позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість: за кредитним договором № 8940310 в розмірі 52440, грн.. з яких: 26220,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26220,00 грн - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №9153575 в розмірі 25000,00 грн, з яких: 25000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; за кредитним договором №71252581 в розмірі 27755,00 грн, з яких: 26000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 1755,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Всього стягнути суму заборгованості 105195,00 грн, в решті позивних вимог відмовити. Також представник відповідача просить стягнути з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 13500,00 грн.

31.03.2026 представник відповідача Зіморой Д.М. за допомогою підсистеми «Електронний суд» надав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що вважає відзив відповідача безпідставним та необґрунтованим, з огляду на наступне. Позивачем доведено факт укладання кредитних договорів Відповідачем в електронній формі, тому позовні вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, а Відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань. Не спростування Відповідачем презумпції правомірності Кредитного договору - всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення кредитного договору, підлягають виконанню. Зазначає, що Відповідачем не заперечується факт укладення вищевказаних договору позики належними доказами. Відповідач не надав Первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Для припинення нарахування штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом Відповідач зобов`язаний був звернутись до відділення відповідної фінансової установи, надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом і як наслідок отримати документ, що підтверджує призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом. Також представник позивача звертає увагу суду, що судові витрати на професійну правничу допомогу є не співмірними зі складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру. Позивач не погоджується з таким розміром правової допомоги, адже їх розмір встановлений на власний розсуд та належним чином необґрунтований. Розмір судових витрат Відповідача на вартість правничої допомоги є недоведеною належним чином, і з огляду на малозначність справи та складність написання відзиву є неспівмірним. Враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається Відповідач у Відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими, що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги. Також вказав, що у зв`язку з великою кількістю судових засідань та перебуванням представників в м. Бровари Київської області, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не має можливості направити представника на розгляд вищевказаної справи, тому просить суд судові засідання проводити за відсутності представника Позивача.

Ухвалою суду від 02.04.2026 розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 15 год. 00 хв. 28.04.2026.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в прохальній частині позовної заяви та у відповіді на відзив просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, ознайомившись із аргументами, викладеними сторонами у заявах по суті справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

09.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8940310 про надання споживчого кредиту, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 30000,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Даний договір та паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора А2415 та Н6938 відповідно (а.с.9-21).

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту виконало, та надало споживачу грошові кошти в розмірі 30000,00 грн шляхом їх перерахування на картку НОМЕР_2 (а.с.22).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, відповідно до наданого розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за договором №8940310 від 09.04.2025, станом на 23.12.2025 становить 72054,72 грн, яка складається з: 26220,00 грн основний борг; 7523,72 грн відсотки за зниженою процентною ставкою, 27531,00 відсотки за стандартною процентною ставкою; 15000,00 грн штраф; сплачено позичальником на погашення основного боргу 3780,00 грн, на погашення процентів 4320,00 грн (а.с.23-25 та на звор.).

24.12.2025 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»(клієнт), було укладено Договір факторингу № 24122025/3. За цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошову вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору. Відповідно до витягу з реєстру боржників №1 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №8940310 в розмірі 72054,72 грн, з яких: 26220,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30834,72 грн - сума заборгованості за відсотками; 15000,00 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами (а.с.26-30).

08.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №9153575 (індивідуальна частина), в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в сумі 25000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 345 днів з 08.03.2025 (дата надання кредиту). Денна процентна ставка 0,93%. Орієнтована реальна річна процентна ставка дорівнює 2227,51 відсотків річних. Комісія за надання кредиту: 3125,00 грн, яка нараховується за ставкою 12,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 77000,00 грн, що нараховується за ставкою 14,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крій останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 . У разі прострочення Позивальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платтів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів. Відповідач підписав даний договір та паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором 705447 та 841914 відповідно (а.с.36-47).

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту виконало, та надало споживачу грошові кошти в розмірі 25000,00 грн шляхом їх перерахування на картку НОМЕР_3 (а.с.48).

Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором 9153575, сформованого ТОВ «МІЛОАН», кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 25000,00 грн та здійснював нарахування процентів, комісій, штрафу (а.с.50).

18.09.2025 між ТОВ «ФК«ЄАПБ» (фактор) та ТОВ ««МІЛОАН» (клієнт) укладено Договір факторингу №28072025, у відповідності до умов якого фактор зобов`язуються передати грошові кошти розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги до боржників. Згідно з витягом з Реєстру боржників від 18.09.2025 до ТОВ «ФК«ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №9153575 від 08.03.2025 в розмірі 60000,00 грн, з яких: 25000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 28000,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 7000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а.с.52-57).

06.05.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71252581, за яким кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі кредит), на погоджений умовами договору строк, шляхом перерахування їх на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту. Параметри та умови кредиту: сума кредиту - 26000,00 грн, строк кредитування/строк договору 30 днів, процентна ставка/день (фіксована) 0,225%, комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 3900,00 грн), дата надання кредиту 06.05.2025, дата повернення кредиту 04.06.2025; проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) 4,00% в день, пеня 4,00% грн/день, орієнтовна загальна вартість кредиту 31655,50 грн;. Договір кредиту підписаний сторонами за допомогою електронних цифрових підписів за допомогою одноразового ідентифікатора. (а.с.64-73).

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало взяті на себе зобов`язання за Договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71252581 від 06.05.2025, надало споживачу грошові кошти в розмірі 26000,00 грн шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_4 (а.с.74).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, відповідно до наданого представником позивача розрахунку, сформованого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», заборгованість ОСОБА_1 за договором №71252581 від 06.05.2025 станом на 24.12.2025 становить 44135,00 грн (а.с.81-82).

27.03.2025 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт) укладено Договір факторингу №27/03/25, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується Прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти у розпорядження Клієнта за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб. 24.09.2025 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено Додаткову угоду №9 до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025. Згідно витягу з Реєстру боржників №16 від 24.09.2025 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшлоправо грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №71252581 від 06.05.2025 в сумі 44135,00 грн, з яких: 26000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 1755,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 12480,00 сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею; 3900,00 грн. комісія за надання кредиту (75-80).

Даних про погашення відповідачем заборгованості за кредитними договорами матеріали справи не містять.

Укладення вказаних договорів та отримання кредитних коштів відповідачем не заперечується.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Висновки стосовно правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, зокрема, Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.

З досліджених доказів по справі судом встановлено, що позивач правомірно набув права вимоги за кредитними договорами № 8940310 від 09.04.2025, № 9153575 від 08.03.2025 та № 71252581 від 06.05.2025, боржником за якими є відповідач.

На підставі вищенаведених положень законодавства та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, беручи до уваги часткове визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що вимоги позову у частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 8940310у розмірі 57054,72 грн, з яких: 26220,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30834,72, грн - сума заборгованості за відсотками, за кредитним договором № 9153575 у розмірі 25000,00 грн, з яких: 25000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням та за кредитним договором № 71252581 в розмірі 27755,00 грн, з яких: 26000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 1755,00 грн - сума заборгованості за відсотками, що в загальному розмірі становить 109809 грн 72 коп., є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу, що визнаючи заборгованість за відсотками за кредитним договором № 8940310 в сумі 26220,00 грн., представник відповідача не надає власного розрахунку вказаної заборгованості, не наводить доводів на спростування правомірності нарахування позивачем заборгованості за відсотками у розмірі 30834,72 грн, не обґрунтовує жодним чином невідповідність такого розрахунку суми заборгованості за відсотками умовам, визначеним у п.1.5.1-1.9.2 договору № 8940310 від 09.04.2025, чи нарахування відсотків поза межами строку дії договору.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, суд зазначає таке.

Відповідно до прохальної частини позову, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути з відповідача також заборгованість по процентам за понадстрокове користування кредитом за кредитним договором №71252581 у розмірі 12480,00 грн.

Як вбачається із договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71252581 від 06.05.2025 сторони врегулювали у договорі відносини щодо сплати процентів за користування кредитом, відповідно до 2.2.3 договору, у розмірі 0,225 % (фіксована).

Сторонами було погоджено строк кредитування/строк договору, відповідно до п. 2.2.2 договору - 30 днів (до 04.06.2025).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №71252581, проведеного первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»» вбачається, що ОСОБА_1 починаючи з 05.06.2025р. нараховувалися відсотки за понадстрокове користування кредитом у розмірі 1040,00 грн до 16.06.2025р включно, на загальну суму 12480,00 грн.

У той же час, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений Договором, чи законом.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому можливість пролонгації і відповідно нарахування відсотків протягом довшого строку, ніж 30 днів з дня укладення договору позики і до 04.06.2025 включно.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відтак, суд вважає неправомірною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та погодженим сторонами умовам договору вимогу позивача про стягнення із відповідача на його користь відсотків за понадстрокове користування кредитом за кредитним договором № 71252581 у розмірі 12480,00 грн., а отже, вказана вимога не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, суд зазначає таке.

Відповідно до прохальної частини позову, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути з відповідача також заборгованість по комісії за обслуговування кредиту кредитним договором №9153575 у розмірі 28000,00 грн.

Відповідно до п.п.1.5.2. п.1. Договору про споживчий кредит № 9153575 від 08.03.2025 комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування): 77000,00 грн, що нараховується за ставкою 14,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору.

Згідно правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі №755/11648/15-ц, якщо договір, у тому числі кредитний, укладений на задоволення особистих потреб фізичної особи і не пов`язаний з підприємницькою діяльністю такої фізичної особи чи виконанням ним обов`язків як найманим працівником, такий договір є споживчим і наявність судового спору щодо цього договору не впливає на його характер як споживчого, відтак, і сам спір у будь-якому випадку стосується прав сторони договору як споживача, а вирішення такого спору, незалежно від його ініціатора, має ґрунтуватися та враховувати і вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі, комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

Разом з тим, відповідно до частин першої-другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Згідно з частиною 6 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Як вбачається з матеріалів справи, первісним кредитором у договорі про споживчий кредит № 9153575 від 08.03.2025 визначена комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) у загальному розмірі 77000,00 грн.

Суд звертає увагу, що у вступній частині договору про споживчий кредит № 9153575 від 08.03.2025, який містить терміни та визначення, зазначається, що Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - встановлена п. 1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговуванням кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання Позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті Позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий безкоштовний для Позичальника переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання Позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього Договору службами підтримки Кредитодавця, тощо, яка нараховується Кредитодавцем та сплачується Позичальником за кожний визначений Графіком платежі розрахунковий період (крім останнього).

З аналізу вказаного положення вбачається, що до переліку послуг внесено також внесено доступ до інформації, яка відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, має надаватися безоплатно, зокрема про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум.

З матеріалів справи вбачається, що кредитор не повідомив позичальника, які саме послуги за вказану плату йому надаються.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що частина заборгованості, яка є предметом спору та нарахована на підставі умов договору, які є нікчемними, а саме нарахована позивачем комісія за обслуговування кредиту за кредитним договором № 9153575 від 08.03.2025 на суму 28000,00 грн не підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за надання кредиту, суд зазначає таке.

Відповідно до прохальної частини позову, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути з відповідача також і заборгованість по комісії за надання кредиту за кредитним договором №71252581 у розмірі 3900,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5,7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов Договору про про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71252581 від 06.05.2025 свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 3900,00 грн, встановлена в п. 2.2.4. Договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договорів не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за надання кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Оскільки положення Договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71252581 від 06.05.2025 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту (15,00%) в розмірі 3900,00 грн. суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, суд погоджується з доводами представника відповідача і вважає, що підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з комісії за надання кредиту за вказаним Договором №71252581 у розмірі 3900,00 грн, - відсутні.

Також суд доходить висновку про безпідставність вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за неустойкою (штрафом, пенею), з огляду на таке.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, який триває донині.

Позивачем (первісними кредиторами) нарахована неустойка (штраф, пеня) за кредитним договором №8940310 в розмірі 15000,00 грн та за кредитним договором №9153575 у розмірі 7000,00 грн, що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені) в загальному розмірі 22000 грн 00 коп. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог на 62,33 %, виходячи із змісту вище зазначеної норми, з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2074 грн 34 коп.

Щодо вимог представника відповідача про стягнення з позивача суми витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відзиві на позовну заяву представником відповідача було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13500 грн.

За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та адвокатом Маковійчуком П.В. 12.03.2026 укладено договір про надання правничої допомоги (а.с.107). На підтвердження понесених витрат на надання правової допомоги, представником відповідача надано суду Акт виконаних робіт від 23.03.2026, квитанцію на підтвердження проведеної оплати за надання правової допомоги, на підставі яких вартість надання правової допомоги склала 13500 грн (а.с.126-127).

У матеріалах справи міститься копія договору про надання правничої допомоги, укладеного 12.03.2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Маковійчуком П.В. (а.с.107), квитанція б/н від 23 березня 2026 про оплату адвокату за надання правової допомоги суми 13500,00 грн.(а.с.126).

Згідно Акту виконаних робіт від 23.03.2026, відповідно до договору про надання правової допомоги від 12.03.2026, адвокатом було надані наступні послуги: надання консультацій, аналіз норм законодавства та судової практики - 4500,00 грн, ознайомлення із матеріалами справи 3000,00 грн, підготовка процесуальних документів (відзив на позовну заяву, клопотань тощо) 6000 грн, а всього 13500 грн (а.с.127).

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 року у справі № 910/9714/22).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 (справа №275/1150/22) вказав наступне.

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Суд погоджується із доводами представника позивача Зімороя Д.М. про те, що заявлена сума відшкодування судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, є неспівмірною зі складністю даної справи. При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитними договорами. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. Окрім того, відповідач фактично визнав позовні вимоги на суму 105195,00 грн, що відрізняється від суми заявлених до нього позовних на 70994,72 грн (176189,72-105195,00), а практика судів щодо стягнення неустойки, нарахованої за кредитними договорами у період дії воєнного стану в Україні, є усталеною.

З огляду на вказане, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих послуг адвокатом, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13500,00 грн є завищеними.

Враховуючи принципи співмірності, а також враховуючи невеликий обсяг матеріалів у даній справі та кількість підготовлених представником відповідача процесуальних документів, які не є великої складності, тривалість розгляду справи судом, наявність заперечень представника позивача щодо заявленого представником відповідача розміру судових витрат, оцінивши подані представником відповідача докази на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, про необхідність зменшення їх розміру до 5000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Можливість суду за власною ініціативою здійснювати розподіл судових витрат із врахуванням зазначених вище та інших критеріїв підтверджується судовою практикою суду касаційної інстанції, що випливає, зокрема, із постанов Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц, від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20, від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц, від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20.

З урахуванням того, що позовні вимоги задоволені на 62,33%, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 1883 грн 50 коп. (5000,00 грн х 37,67%).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 137, 139, 141, 247, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості: за кредитним договором № 8940310 в розмірі 57054,72 грн, з яких: 26220,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30834,72,00 грн - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №9153575 в розмірі 25000,00 грн, з яких: 25000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; за кредитним договором №71252581 в розмірі 27755,00 грн, з яких: 26000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1755,00 грн - сума заборгованості за відсотками, що в загальному розмірі становить 109809 грн 72 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2074 грн 34 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 1883 грн 50 коп.

За ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ЄДРПОУ 35625014;

- відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 28.04.2026 року.

Суддя Попадюк С.С.