Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 712/10355/25
Провадження № 2/539/1035/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2026 Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Гуменюк Г.М.
за участю секретаря судового засідання Коновал Т.Г.
у відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» звернулося до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №485310980 від 24.11.2021 року, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 29535,03 грн., обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що: 24.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір №485310980, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 10800 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору право вимоги, зазначені у Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №485310980 від 24.11.2021 року.
04 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №485310980 від 24.11.2021 року.
Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом.
Посилаючись на право правонаступника вимагати стягнення заборгованості, ТОВ «Юніт Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 лютого 2026 року справу прийнято до розгляду та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
10.04.2026 року представником відповідача надано пояснення по справі у якому сторона відповідача частково визнає позовні вимоги, а саме факт укладання кредитного договору та отримання відповідно до умов договору кредитних коштів у розмірі 10800грн. Однак відповідач не погоджується з розміром нарахованих відсотків та вважає, що вони були нараховані поза межами строку дії договору. Крім того, сторона відповідача не погоджується з розміром витрат позивача на правничу допомогу та вважає їх не співмірними та не пропорційними до предмету спору.
15.04.2026 року представником позивача подано додаткові пояснення по справі у якому сторона позивача стверджує, що первісним кредитором здійснювалося нарахування процентів відповідно до умов договору, а після відступлення прав вимоги за кредитним договором, подальше нарахування не здійснювалось.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, подано заяву про розгляд справи у їх відсутності.
У зв`язку з неявкою учасників справи, з підстав передбачених ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 24.11.2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №485310980 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV74VK4.
Первісний кредитор свої зобов`язання виконав, надавши кредитні кошти відповідачу, що підтверджується платіжним дорученням №7а00924b-837c-4ed9-829e-7ea85baaee8 від 24.11.2021 року та визнано стороною відповідача у поясненнях від 10.04.2026 року.
Відповідно до п.1.7 Договору №485310980 від 24.11.2021 року кредитна лінія надається строком на 24 дні від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 18.12.2021 року. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до першого траншу за договором.
Згідно п.1.8 Договору строк дисконтного періоду відповідно строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень необмежена.
Відповідно до Розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» первісним кредитором нарахування відсотків здійснювалось по 22.02.2022 року, однак відповідно до п.1.7 строк кредиту становить 24 дні, відтак суд приходить до висновку, що первісним кредитором було здійснено нарахування процентів понад строк, встановлений п.1.7 Договору. Доказів того, що відповідачем виконані всі умови для продовження строку вказаного в п.1.7 Договору, а саме в особистому кабінеті чи іншим способом активовано функцію продовження строку позивачем не надано, тому нарахування відсотків після 18.12.2021 року первісним кредитором здійснювалось безпідставно. Крім, того із наданого суду розрахунку заборгованості вбачається, що 20.12.2021 року відповідачем було сплачено 0,88 грн. тіла кредиту та 4605,12 грн. процентів, 30.01.2022 року 35 грн. процентів. За період з 24.11.2021 по 18.12.2021 рік сума нарахованих відсотків становить 4250,88грн., в цілому відповідачем було сплачено 4640,12грн., переплата відповідача за процентами становить 389,24 грн., яку слід зарахувати у суму погашення тіла кредиту.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло, зокрема, право вимоги до відповідача за Кредитним договором №485310980 від 24.11.2021, що підтверджується Витягом з реєстру передачі прав вимоги №174 від 22.02.2022 року
28.11.2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору №28/1118-01 продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата та номер у залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» за плату належні його права вимоги, до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №174 від 22.02.2022 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором №485310980 від 24.11.2021 року на загальну суму 29074,98 грн.
04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №485310980 від 24.11.2021 року.
Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором №485310980 від 24.11.2021 року на загальну суму 29535,03 грн.
Таким чином ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №485310980 від 24.11.2021 року.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.
Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права нового кредитора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти його вимог.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15 та постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №681/44/15-ц.
За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів за договором кредиту в установлені договором строки, ТОВ «Юніт Капітал»отримало право вимоги за договором факторингу, тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №485310980 від 24.11.2021 року в сумі 10409,88 грн., що є заборгованістю по неповернутому тілу кредиту. (10799,12 грн. сума неповернутого тіла кредиту 389,24 грн. сума переплати за процентами = 10409,88 грн.).
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 гривень, який підлягає відшкодуванню відповідачем з урахуванням приписів ст.141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді, суд враховує те, що дана цивільна справа є малозначною, всі обставини по цій справі були встановленні в судовому порядку.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг правничої допомоги та на підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, що укладений між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал», а також Додаткова Угода №25770498150 від 05.06.2025. Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 вартість послуг з отримання правничих послуг склали 7000 грн., з яких 5000грн. складання позовної заяви, 1000грн. вивчення матеріалів, 500грн. підготовка адвокатського запиту та 500грн. підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів.
Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши докази надані позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що види робіт зазначені у Акті прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 мають не обґрунтовано завищену вартість, з огляду на складність справи та фактично виконаній адвокатом роботі (наданих послуг), часові, витраченому на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000грн. не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи, сталою правовою позицією і безумовно є завищеними, сторона відповідача просить зменшити витрати на оплату послуг адвоката до 2000грн. З огляду на зазначене, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу можуть бути зменшені до розміру 3000 грн., при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з вимог ч.4 ст. 137 ЦПК України.
Стороною відповідача на підтвердження витрат на правничу допомогу надано Договір про представництво та надання правничої допомоги №52/25/2 від 28.11.2025 року, ордер на надання правничої допомоги від 02.03.2026 року, рахунок-фактуру №52/25/2 від 28.11.2025 року на загальну суму 2000грн. та квитанцію №1.610912111.1 від 09.04.2026 року про переказ 2000грн. за оплату за договором про надання правничої допомоги 52/25/1 від 28.11.25 року. Розмір витрат суд визнає обґрунтованим та таким, що відповідає критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи.
Згідно з пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Як було зазначено вище, позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме 35,24% від суми заявлених вимог. Ураховуючи вищевикладене, а також норми пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, відповідно до якої у разі часткового задоволення позову, витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.
З відповідача на користь позивача пропорційно сумі задоволених вимог слід стягнути 1057,38 грн. витрат на правничу допомогу (що розраховується: 3000 грн. (сума витрат на правничу допомогу)* 35,24% (відсотки задоволених позовних вимог) / 100 %).
З позивача на користь відповідача пропорційно сумі задоволених вимог слід стягнути 704,92 грн. витрат на правничу допомогу (що розраховується: 2000 грн. (сума підтверджених витрат на правничу допомогу)* 35,24% (відсотки задоволених позовних вимог) / 100 %).
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором №485310980 від 24.11.2021 року в розмірі 10409 (десять тисяч чотириста дев`ять) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 853 (вісімсот п`ятдесят три) гривні 80 (вісімдесят) копійок, а також та витрати на правничу допомогу у розмірі 1057 (одна тисяча п`ятдесят сім) гривень 38 (тридцять вісім) копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 92 (дев`яносто дві) копійки.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Л.Українки, 34 офіс 333.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуюча суддя Г.М. Гуменюк
Судебное решение № 136160681, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області было принято 28.04.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные данные.
то решение относится к делу № 712/10355/25. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: