Постановление суда № 136159704, 27.04.2026, Тетіївський районний суд Київської області

27.04.2026 Справа № 940/159/26

Провадження по справі № 1-кс/940/75/26

У Х В А Л А

Іменем України

27 квітня 2026 року слідчий суддя Тетіївського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора у кримінальному провадженні - начальника Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , поданого в межах кримінального провадження №12026111300000027 від 27.01.2026, про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Кощіївка Фастівського району Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

встановив:

Прокурору кримінальному провадженні - начальник Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області з клопотанням, в якому просить продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділенням ВП №3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026111300000027, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Так, згідно з ст. 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (далі - Перелік), тобто і PVP, включений до списку 2 таблиці 1 зазначеного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

Зокрема, Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» допускає наступні випадки законного обігу психотропних речовин включених до таблиці 1 Переліку: використання наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності; діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії; діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів у ветеринарній медицині.

ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став та знов підозрюється у вчиненні нового кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України за наступних обставин.

Так, в порушення вищевказаних вимог законодавства, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_6 , дотримуючись спільного з ОСОБА_4 умислу, спрямованого на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини «PVP», з метою подальшого збуту, ОСОБА_6 незаконно придбав 70 поліетиленових пакетиків, обмотаних ізоляційною стрічкою чорного, синього та червоного кольорів, з особливо небезпечною психотропною речовиною PVP в особливо великих розмірах, яку ОСОБА_6 почав зберігати при собі з метою подальшого збуту.

Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_6 прибули до м. Тетієва Київської області з метою залишення згортків з психотропною речовиною - PVP в публічно доступних місцях, з подальшим їх фотографуванням, визначенням ваги та геолокації місця. Таким чином, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_6 здійснили перевезення придбаної психотропної речовини з метою подальшого збуту, після чого попрямували по вулицях міста для здійснення «закладок».

Однак, 27.01.2026, близько 14 години 10 хвилин, на зупинці громадського транспорту по вул. Гоголя у м. Тетіїв Київської області поблизу домоволодіння № 62, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_4 були затримані за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. В подальшому у ході проведення огляду місця події вище зазначеної зупинки виявлено рюкзак синього кольору, який належить ОСОБА_6 , при огляді якого виявлено та вилучено 69 згортків обмотаних ізолентою чорного, синього та червоного кольорів, з особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP, масою 206,281 г, та на зупинці громадського транспорту вилучено згорток ізоленти чорного кольору з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - «РУР» масою 0,368 г, які ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зберігали з метою подальшого збуту.

Крім цього в ході проведення оглядів місцевості, а саме зупинки громадського транспорту по вул. Михайла Грушевського в м. Тетіїв Білоцерківського району Київської області виявлено та вилучено згорток ізоленти чорного кольору з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - «PVР» масою 0,345 г, поблизу складського приміщення по вул. Різдв`яна в м. Тетіїв Білоцерківського району Київської області поблизу аеродрому, виявлено та вилучено згорток ізоленти чорного кольору з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - «РУР» масою 0,707 г та номеру № 11 готелю «Стадіон», що розташований за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 33, виявлено та вилучено згорток ізоленти чорного кольору з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - «РУР» масою 0,545 г, яку ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зберігали з метою подальшого збуту.

Загальна маса вилученої особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVР» 208,246 г, яку ОСОБА_6 та ОСОБА_4 незаконно придбали, зберігали та перевезли з метою подальшого збуту, що відповідно до таблиці 1 зазначеного Переліку становить особливо великі розміри.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, тобто незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних речовин, вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, за попередньо змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

27.01.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

28.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

21.03.2026 керівником Білоцерківської окружної прокуратури винесено постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 28.04.2026.

Ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду від 29.01.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів,а саме до 27.03.2026.

З урахуванням обґрунтованої підозри та враховуючи наявність встановлених ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати, прокурор просить продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, вказуючи, що натепер ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.

Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання про продовження йому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію ОСОБА_4 .

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, встановлено, що слідчим відділенням ВП № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026111300000027, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

У межах цього кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 29.01.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме до 14 год 20 хв. 27.03.2026, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі триста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998400 гривень.

Постановою керівника Білоцерківської окружної прокуратури від 21.03.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026111300000027 від 27.01.2026 продовжено до трьох місяців, а саме до 28.04.2026.

Ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 24.03.2026 продовжено підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 28 квітня 2026 року, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі триста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998400 гривень.

Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Так, у ході судового розгляду клопотання знайшли своє підтвердження обставини продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, продовжує існувати ризик ймовірності переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що відповідно до приписів кримінального законодавства України є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Отже, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі.

Відтак, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.

Водночас слідчий суддя вважає переконливими доводи прокурора про продовження існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час не встановлено усі обставини вчинення кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді продовжує існувати і ризик незаконного впливу на іншого підозрюваного ОСОБА_6 кримінального провадження, оскільки вони є жителями одного населеного пункту та до вчинення кримінального правопорушення спілкувалися між собою, мали спільні інтереси, тому з метою створення алібі або спотворення картини вчинення кримінального правопорушення, умовлянням, підкупом чи погрозами підозрюваний ОСОБА_4 може примушувати його змінити свідчення, виправдовуючи тим самим його дії.

Водночас необхідно зазначити, що ризик незаконного впливу залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.Тобто, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від підозрюваного ОСОБА_6 , свідків та дослідження їх судом. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Разом з тим, слідчий суддя вважає переконливими доводи прокурора про продовження існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, який обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, а тому за винагороду здатен до вчинення протиправних дій, вчинив кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, в той час як в Україні тривають військові дії, пов`язані зі збройною агресією рф, що свідчить про низькі моральні цінності останнього та байдужість до вчиненого. Крім того, ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

Отже, з урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, які не зменшились та продовжують існувати, на цьому етапі кримінального провадження продовження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Одночасно слідчий суддя бере до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні за ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про особу підозрюваного, який раніше судимий, не має міцних соціальних зв`язків, не працевлаштований.

Слідчий суддя також бере до уваги вік та стан здоров`я підозрюваного, щодо якого в розпорядженні слідчого судді відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.

Поряд з наведеним, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про неможливість застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, оскільки, зважаючи на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, інші запобіжні заходи не здатні забезпечити дієвість кримінального провадження та запобігти ризикам, передбаченими пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, будь-яких обставин, які би свідчили про те, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного слідчим суддею не встановлено та не доведено підозрюваним.

Більш того, будь-яких обставин, які б унеможливлювали подальше утримування ОСОБА_4 під вартою, слідчому судді не надано, скарг та заперечень щодо перебування саме під цим запобіжним заходом від підозрюваного не надходило.

Отже, з огляду на викладене та доведеність прокурором наявності підстав вважати, що на час розгляду клопотання наявні ризики вчинення дій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою частково строком на 30 днів, а саме до 26.05.2026.

Окрім того, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ст. 12 КК України особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відтак, враховуючи у сукупності обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та існуючі ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави в межах трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998400,00 (3328,00 грн х 300) гривень, який належним чином гарантуватиме та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків у випадку внесення застави.

Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193-194, 196, 199, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , поданого в межах кримінального провадження №12026111300000027 від 27.01.2026, про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Кощіївка Фастівського району Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на тридцять днів, а саме до 26 травня 2026 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу, що становить триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у сумі 998400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: отримувач коштів ТУ ДСА України в Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268119; банк отримувача: ДКС України, м. Київ; номер рахунку: UA768201720355259001000018661; код банку отримувача (МФО) 820172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до частини п`ятої статті 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із м. Фастова Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- не спілкуватися із підозрюваним та свідками зазначеного кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, які необхідно здати до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Визначити строк дії ухвали - до 26 травня 2026 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді буде виготовлено та оголошено о 12 год 20 хв. 29 квітня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_7