Постановление суда № 136157300, 29.04.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа №165/3217/22

Провадження № 4-с/165/7/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Василюка А.В,

за участю секретаря Навроцької М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Нововолинську, заяву про відвід судді у розгляді скарги адвоката Моісеєнко Олени Миколаївни, як представника ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Васенько Вікторії Ростиславівни у виконавчому провадженні №75659313 щодо невжиття заходів за наслідками розгляду заяви №5 про застосування заходів примусового виконання, у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду від 13 серпня 2024 року

встановив:

23 березня 2026 року адвокат Моісеєнко О.М., як представник ОСОБА_1 , звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Васенько В.Р. у виконавчому провадженні №75659313 щодо невжиття заходів за наслідками розгляду заяви №5 про застосування заходів примусового виконання, у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду від 13 серпня 2024 року.

29 квітня 2026 року адвокат Моісеєнко О.М., як представник ОСОБА_1 , подала до суду письмову заяву про відвід судді Василюка А.В. У поданій заяві зазначає, що у межах цієї ж справи №165/3217/22, суддею Василюком А.В. було розглянуто інше, тісно пов`язане провадження №4-с/165/9/26, за результатами якого, 06 квітня 2026 року постановлено ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Із змісту ухвали стало зрозуміло, що суд уже не лише ознайомився з частиною матеріалів виконавчого провадження, а здійснив їх змістовну оцінку, визначив їх доказове значення, перевірив та відхилив правову логіку скаржника, а також визнав належним порядок реагування органу державної виконавчої служби у межах ВП №75659313. Отже, у межах попереднього провадження судом сформована та змістовно виражена правова позиція щодо належності, правомірності та достатності дій державного виконавця у межах виконавчого провадження №75659313. Предметом провадження №4-с/165/7/26 є аналогічним з правовою природою та доказовою базою, оскільки стосується тієї ж сторони виконавчого провадження, тим самим порядком виконання судового рішення та тим самим комплексом дій державного виконавця, який уже був предметом судового аналізу в межах провадження №4-с/165/9/26. Таким чином, у новому провадженні суд фактично має повторно звернутися до оцінки належності та характеру дій посадової особи органу державної виконавчої служби, стосовно яких цим самим суддею вже висловлено правову позицію. За таких обставин, об`єктивно, на думку представника скаржника, виникає ризик того, що розгляд справи відбуватиметься крізь призму раніше сформованого висновку про належність поведінки державного виконавця.

Скаржник ОСОБА_1 та його представник адвокат Моісеєнко О.М. у судове засідання не з`явилися, від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд заяви про відвід у їх відсутності.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи та заяви про відвід повідомлялися належним чином.

Дослідивши заяву про відвід, матеріали цивільної справи в їх сукупності, суд приходить до висновку що заява про відвід судді підлягає задоволенню.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод у статті шостій визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.8, ч.11 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, з метою розгляду скарги в розумні строки належним та неупередженим складом суду, оскільки представник скаржника висловлює свою недовіру головуючому у справі, у неї та скаржника виникає сумнів в неупередженості та об`єктивності судді Василюка А.В., враховуючи, що судом у іншому провадженні досліджено ряд доказів, які додані до скарги у цьому провадженні та суд вже надав правову оцінку зазначеним доказам, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді Василюка А.В. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.33, ст.36 ЦПК України, суд

постановив:

Задоволити заяву про відвід судді Василюка Андрія Васильовича у розгляді скарги адвоката Моісеєнко Олени Миколаївни, як представника ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Васенько Вікторії Ростиславівни у виконавчому провадженні №75659313 щодо невжиття заходів за наслідками розгляду заяви №5 про застосування заходів примусового виконання, у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду від 13 серпня 2024 року та відвести суддю Василюка Андрія Васильовича у розгляді зазначеної скарги.

Справу за №165/3217/22 (провадження №4-с/165/7/26) передати для повторного автоматизованого розподілу, в порядку статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий суддя підпис А.В. Василюк