Постановление суда № 136156786, 21.04.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/26052/25

Провадження №4-с/523/6/26

У Х В А Л А

"21" квітня 2026 р. м. Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Мурманової І.М.

за участю секретаря судового засідання Сивак К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач: АТ КБ «Приватбанк» про зобов`язання скасувати арешт та заборону відчуження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Пересипського районного суду м. Одеси зі скаргою на бездіяльність Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач: АТ КБ «Приватбанк» про зобов`язання скасувати арешти.

В обґрунтування скарги заявник зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_1 належить земля сільськогосподарського призначення загальною площею 01,05 га для індивідуального садівництва, щ розташована на території Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області. під час оформлення договору, нотаріусом було повідомлено про наявність арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. ВП № 44761985 від 07.11.2024 року та ВП № 45335373 від 07.05.2015 року виданого Першим Суворовським ВДВС Одеського міського управління юстиції, Одеської області, яким накладено арешт на все нерухоме майно.

Заявник зазначає, що підставами для накладення арешту слугувала заборгованість перед АТ «Приватбанк», однак, відповідно до довідки від 07.08.2025 року виданої стягувачем заборгованість відсутня.

Однак, державний виконавець в порушення принципів ЗУ «Про виконавче провадження» не зняв арешти з майна боржника.

З урахуванням викладеного заявник просить: поновити строк на звернення до суду зі скаргою, зобов`язати державного виконавця або іншу посаду особу Пересипського ВДВС скасувати арешт з усього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 накладений на підставі постанови ВП № 44761985 виданий 07.11.2014 року Першим Суворовським ВДВС, номер запису про обтяження:7837605; зобов`язати державного виконавця або іншу посаду особу Пересипського ВДВС скасувати арешт з усього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: 45335373, виданий 07.05.2015 року Першим Суворовським ВДВС В-16/1332, номер запису про обтяження: 9809461.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою суду від 05 грудня 2025 року скаргу прийнято до розгляду.

На адресу суду 23.01.2026 року (вх. №3279) надійшли письмові пояснення у справі за підписом АТ КБ «ПриватБанк» згідно яких зазначено, що в рамках виконавчого провадження ВП № 44761985 за яким скаржник просить скасувати арешт, АТ КБ «ПриватБанк» не є стягувачем, та відповідно в його інтересах не було накладено арешту. Представник зазначив, що АТ КБ «ПриватБанк» є стягувачем за рішенням суду у справі 523/15356/17 ухваленим 26.02.2018 року.

З урахуванням викладеного просить прийняти до уваги вказані обставини (а.с.51-52).

В подальшому, 01.04.2026 року (вх. № 15395) надійшла уточнена скарга на бездіяльність, відповідно до якої заявник зазначила, що відповідно до Інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень 25.06.2014 року Господарським судом Одеської області винесено рішення по справі №916/1778/14 за позовом ТОВ «Маша і Мєдвєдь» до ФОП ОСОБА_2 про захист авторських прав та стягнення компенсації, яким з ФОП ОСОБА_2 стягнуто компенсацію на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (Російська Федерація, 129085, м. Москва, вул. Годовікова, буд. 9, будова 3, ІПН/КПП 7717673901/771701001 в ІФПС №17 СВАО р/р НОМЕР_1 в ПАТ Банк "ОТКРЫТИЕ", м. Москва БІК 044585297, к/р 30101810500000000297) 12180/дванадцять тисяч сто вісімдесят/грн. 00коп. суму компенсації, 1827/одна тисяча вісімсот двадцять сім/грн. 00 коп. судового збору.

Тобто підставою накладення арештів слугувала не заборгованість перед АТ «Приватбанком», а заборгованість перед ТОВ «Маша і Мєдвєдь». Заборгованість погашена, ФОП закрито.

Державний виконавець Пересипського відділу державної виконавчої служби, в порушення приписів Закону України «Про виконавче провадження», після знищення виконавчого провадження не зняв арешти з майна боржника, що порушує мої права. Арешт на все нерухоме майно в рамках виконавчих проваджень безпідставно існує протягом 10 років та до сих пір не було знято, жодних виконавчих проваджень щодо боржника не відкривалось та немає станом на сьогодні.

На підтвердження вказаних обставин заявником надано копію рішення Господарського суду Одеської області від 25.06.2014 року, відомості про закриття/припинення підприємницької діяльності (а.с.74-85).

В судове засіданні призначене на 21 квітня 2026 року сторони до суду не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені.

На адресу суду 21.04.2026 року (вх. №18734) надійшла заява за підписом представника заявника адвоката Боровик А.О. про розгляд справи за відсутності сторони заявника, відповідно до якої зазначила, що скаргу підтримує (а.с.87).

Згідно із статтею 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду скарги за відсутності сторін, які повідомлялись про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Дослідивши матеріали скарги, встановивши факти і відповідні їм правовідносини суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 447-453 ЦПК України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду. Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У разі встановлення обґрунтованості скарги - суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Предметом розгляду даної скарги є доведеність неправомірності дій державного виконавця щодо не зняття арешту з майна належного боржнику ОСОБА_3 , який накладено постановами державної виконавчої служби, який не знято та продовжує діяти протягом 10 років, і продовжує безпідставно існувати.

Відповідно до статті 41 Конституції України, частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Так, матеріали справи встановлено, що 09.03.2026 року заявник/скаржник звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пепеляшкової А.О., яка надала інформаційну довідку з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відповідно до якої в розділі актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень наявна інформація:

Номер запису про обтяження: 7837605 (спеціальний розділ),

Дата та час державної реєстрації: 26.11.2014 року 15:39:44,

Державний реєстратор: Драненко-Рибачок Вікторія Ігорівна, Одеське міське управління юстиції, Одеська обл.

Документи подані для державної реєстрації: постанова, Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 44761985, виданий 07.11.2014, видавник: Дараган Вікторія Олександрівна, Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Одеська обл.

Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17508471 від 26.11.2014 15:40:29, Драненко-Рибачок Вікторія Ігорівна, Одеське міське управління юстиції, Одеська обл.

Вид обтяження: арешт нерухомого майна

Відомості про суб`єктів обтяження: Орган державної влади, Обтяжувач: Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ: 35048879, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 65102, Одеська обл., м.Одеса, вул. 1-а Сортувальна, 36-Г

Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_1 .

Опис предмета обтяження: все нерухоме майно:

Актуальна інформація про об?єкт речових прав

Номер запису про обтяження: 9809461 (спеціальний розділ),

Дата та час державної реєстрації 26.05.2015 року 19:03:46,

Державний реєстратор: Ігнатов Дмитро Володимирович, Одеське міське управління юстиції, Одеська обл.

Документи подані для державної реєстрації: постанова, Постанова про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 45335373, виданий 07.05.2015, видавник: Шашкіна Наталія Ярославівна, Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Одеська обл., В-16/1332

Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21605091 від 26.05.2015 19:04:04, Ігнатов Дмитро Володимирович, Одеське міське управління юстиції, Одеська обл.

Вид обтяження: арешт нерухомого майна, все нерухоме майно:

Відомості про суб`єктів обтяження: Орган державної влади, Обтяжувач: Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ: 35048879, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 65102, Одеська обл., м.Одеса, вул. 1-а Сортувальна, 36-Г

Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , країна громадянства: Україна

Опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Отримала пояснення від Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», згідно якого підставою для стягнення коштів з ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» як стягувача виникли на після винесення 26.02.2018 року Суворовським районним судом м.Одеси по справі №523/15356/17 рішення суду, тобто АТ КБ «ПриватБанк» не міг бути стягувачем в рамках ВП 44761985 та ВП 45335373, які існували в 2014 та 2015 роках відповідно.

Відповідно до інформації - Єдиний державний реєстр судових рішень 25.06.2014 року Господарським судом Одеської області винесено рішення по справі №916/1778/14 за позовом ТОВ «Маша і Мєдвєдь» до ФОП ОСОБА_2 про захист авторських прав та стягнення компенсації, яким з ФОП ОСОБА_2 стягнуто компенсацію на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (Російська Федерація, 129085, м. Москва, вул. Годовікова, буд. 9, будова 3, ІПН/КПП 7717673901/771701001 в ІФПС №17 СВАО р/р НОМЕР_1 в ПАТ Банк "ОТКРЫТИЕ", м. Москва БІК 044585297, к/р 30101810500000000297) 12180/дванадцять тисяч сто вісімдесят/грн. 00коп. суму компенсації, 1827/одна тисяча вісімсот двадцять сім/грн. 00 коп. судового збору.

Тобто підставою накладення арештів слугувала заборгованість перед ТОВ «Маша і Мєдвєдь».

У статті 447-1 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи обов`язки.

Відповідно до частин другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно позиції Верховного Суду у постанові від 14 серпня 2023 року у справі № 927/322/14 1) наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном; 2) не зняття виконавцем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні після закінчення виконавчого провадження є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право скаржника підлягає захисту; 3) закінчення виконавчого провадження у розумінні вимог вказаного Закону України «Про виконавче провадження» передбачає зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення, про що зазначається у постанові про вчинення відповідної дії; 4) застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №2/0301/806/11

Інформація щодо того, що виконавчі провадження були закінчені, відсутня, проте відповідно до розділу XI Правил роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України No1829/5 від 07.06.2017 року, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить З (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Згідно з п.1. розділу Х Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017 № 1829/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2017 р. за № 699/30567, завершені виконавчі провадження та виконавчі провадження, за якими виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання, підлягають передачі до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше 01 серпня поточного року та 01 лютого наступного року, а відповідно до п.1 розділу IX вказаних Правил передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню.

Пунктами 9.9 та 9.11 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року N 2274/5, було передбачено, що відбір виконавчих проваджень для знищення та їх знищення здійснюються один раз на рік, не пізніше 1 березня поточного року.

З врахуванням того, що відповідно до відповіді Пересипського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 07.07.2025 року, за № 124410, матеріали виконавчих проваджень знищені, а відповідно до положень зазначених вище нормативно-правових актів знищуються лише завершені виконавчі провадження, слід дійти до висновку про те, що виконавчі провадження були завершені, а при завершенні виконавчого провадження органом ДВС, в порушення вимог закону, арешт не було скасовано.

За вказаних обставин, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту з майна, накладеного у завершеному виконавчому провадженні, порушує права власника на мирне володіння своїм майном.

Згідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

У відповідності до статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до викладеного, суд дійшов висновку, що задоволення скарги.

Щодо заяви боржника про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із вказаною скаргою суд зазначає наступне.

Так, згідно скарги встановлено, що 10.07.2025 року заявник отримала лист Пересипського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вих. № 124410.

В подальшому, 17.07.2025 року звернулася до Пересипського районного суду м. Одеси з позовною заявою про зняття арешту з нерухомого майна, справа 523/14176/25. Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 23.07.2025 року мою позовну заяву залишено без руху. Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 09.09.2025 року позовну заяву повернуто заявнику. Отримала 10.10.2025 року.

В подальшому, 13.10.2025 року повторно звернулася до Пересипського районного суду м. Одеси, однак 17.10.20225 року суд виніс ухвалу про відмову у відкритті провадження (справа 523/21402/25). Отримала ухвалу суду разом з додатками 28.11.2025 року.

Також, 03.12.2025 року звернулася до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця.

Так, 05.12.2025 року ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси прийнято скаргу до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за скаргою.

В подальшому, 09.03.2026 року заявник отримала інформаційну довідку від нотаріуса, де помилково зазначено моє ім`я ОСОБА_5 замість правильного ОСОБА_6 .

Також, 12.03.2026 року отримала пояснення від Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», згідно яких АТ КБ «ПриватБанк» не є стягувачем по дані скарзі.

13.03.2026 року отримала інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідно до якої 25.06.2014 року Господарським судом Одеської області винесено рішення по справі №916/1778/14 за позовом ТОВ «Маша і Мєдвєдь» до ФОП ОСОБА_2 про захист авторських прав та стягнення компенсації, яким з ФОП ОСОБА_2 стягнуто компенсацію на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" 12180 грн. 00коп. суму компенсації, 1827 грн. 00 коп. судового збору. Заборгованість погашена, ФОП закрила.

У постанові Верховного Суду від 29.09.2022р. (справа №500/1912/22) зазначено, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55,124,129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку на звернення зі скаргою суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 4, 6 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Постанова КЦС ВС від 15.06.2022 у справі № 477/1366/20 містить висновок про те, що Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати зловживань та ухилення від отримання інформації про рух справи.

ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ «Перетяка та Шереметьев проти України», заяви № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У рішенні від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява № 24465/04, ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, необхідно тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛ у справі «Brumarescu v. Romania» (Брумареску проти Румунії) від 28 листопада 1999 року, пункт 61).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі; повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи (рішення ЄСПЛ від 03 грудня 2003 року у справі «Ryabykh v. Russia» (Рябих проти Росії), пункт 52).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).

У справах «Osman v. the United Kingdom» (Осман проти Сполученого королівства) та «Kreuz v. Poland» (Креуз проти Польщі) ЄСПЛ роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

З урахуванням викладеного та відповідно до обставин щодо поновлення строку на звернення зі скаргою, суд дійшов висновку, що заява про поновлення строку на звернення суду зі скаргою підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись, ст. 5, 12, 19, 81, 247, 258-260, 263-265, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду зі скаргою.

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач: АТ КБ «Приватбанк» про зобов`язання скасувати арешт та заборону відчуження задовольнити.

Зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати арешт з усього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 44761985, виданий 07.11.2014 року Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Одеська область, номер запису про обтяження: 7837605.

Зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати арешт з усього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 45335373, виданий 07.05.2015 року Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Одеська область, В-16/1332, номер запису про обтяження: 9809461.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Повна ухвала суду складена 27.04.2026р.

Суддя: