№ 136156707, 30.04.2026, Приморський районний суд м. Одеси

№522/5654/26, 3/522/2565/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Гаєва Л.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції у Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, у якого встановлена 2 група інвалідності пожиттєво (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

23.03.2026 року приблизно о 13 годині 58 хвилині ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Kia Ceed», д/н НОМЕР_2 , по вулиці Посмітного, у м. Одесі, рухаючись по другорядній дорозі на перехресті нерівнозначних доріг, не надав переваги у русі автомобілю «Audi Q7», д/н НОМЕР_3 , який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого відбулось зіткнення.

В результаті порушення ОСОБА_1 п.16.11 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. №1306, указані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_1 у судовому засіданні не визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, так як згідно до п.16.4 Правил дорожнього руху Україниколи він виїхав на головну дорогу транспортний засіб «Audi Q7», д/н НОМЕР_3 , який рухався по цій головній дорозі повинен був надати йому перевагу у русі, та пропустити автомобіль під його керуванням для проїзду вище указаного перехрестя.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №623891 від 23.03.2026 року, та схемою з місця ДТП від 23.03.2026 р.

Згідно до п.16.11 ПДР України водій на другорядній дорозі зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, які наближаються по головній дорозі, незалежно від напрямку їхнього подальшого руху. Це правило забезпечує пріоритет для руху по головній магістралі

У матеріалах адміністративної справи зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 п.16.11 Правил дорожнього руху України, а саме 23.03.2026 року приблизно о 13 годині 58 хвилині він керуючи транспортним засобом «Kia Ceed», д/н НОМЕР_2 , по вулиці Посмітного, у м. Одесі, рухаючись по другорядній дорозі на перехресті нерівнозначних доріг, не надав переваги у русі автомобілю «Audi Q7», д/н НОМЕР_3 , який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого відбулось зіткнення, та в процесі судового розгляду даний факт нічим не спростовано.

Суд не приймає до уваги доводи водія ОСОБА_1 про те, що,згідно до вимог п.16.4 ПДР України, водій ОСОБА_2 керуючи своїм транспортним засобом повинна була надати йому перевагу у русі, та пропустити автомобіль під його керуванням для проїзду вище указаного перехрестя, посилаючись на наступне.

Відповідно до п.16.4 ПДР України водієві забороняється виїжджати на будь-яке перехрестя (навіть на зелений сигнал світлофора), якщо утворився затор, який змусить його зупинитися на перехресті, створюючи перешкоди для руху інших транспортних засобів та пішоходів.

У даному випадку, пояснення ОСОБА_1 про те, що він не порушував п.16.11 ПДР, означає лише те, що указаний водій неправильно оцінив дорожню обстановку, та прийняв неправильне рішення щодо безпечності свого маневру, а саме указаний водій рухаючись на другорядній дорозі був зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, які наближаються по головній дорозі, незалежно від напрямку їхнього подальшого руху, внаслідок чого скоїв зіткнення із автомобілем, під керуванням водія ОСОБА_2 .

Крім того, суд встановлює винність водія ОСОБА_1 , який відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №623891 від 23.03.2026 року притягується до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, а саме за порушення п.16.11 Правил дорожнього руху України, тому вище указані доводи не мають значення для розгляду вище зазначеної адміністративної справи.

Суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обставини, що пом`якшують відповідальність, суд враховує те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався, є особою пенсійного віку, у якого встановлена 2 група інвалідності пожиттєво (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 ).

Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , згідно ст.35 КУпАП, відсутні.

Враховуючи характер адміністративного правопорушення, особу правопорушника, а саме те, що ОСОБА_1 раніше не притягався до адміністративної відповідальності, є особою пенсійного віку, у якого встановлена 2 група інвалідності пожиттєво (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 ), ступінь вини, інші обставини адміністративної справи, суд вважає за необхідне та достатнє призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно до наданого ОСОБА_1 пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , зазначена група інвалідності друга.

На підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.40-1,221, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. на користь держави України.

На підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, тобто не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Гаєва Л.В.