Решение № 136155589, 01.05.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2420/26

Провадження № 2/750/1898/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді - Косенка О.Д.,

секретаря Суконнової В.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири,

треті особи: Комунальне підприємство «Деснянське» Чернігівської міської ради,

в с т а н о в и в:

у березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить відшкодувати матеріальну шкоду, завдану внаслідок затоплення квартири, в розмірі 101 361 грн. та моральну шкоду в розмірі 30000 грн. грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . 24 лютого 2025 в квартирі, яка належить йому на праві власності трапилось залиття водою з системи теплопостачання вище розташованої кв. АДРЕСА_2 . Причиною залиття було протікання до його квартири з квартири АДРЕСА_3 , власником якої є відповідач в справі, про що комісією із працівників КП «Деснянське» складений акт №4 від 28.02.2025. Залиття, що трапилось на системі ЦО було наслідком пошкодження (розриву) внутрішньоквартирного трубопроводу теплопостачання перед приладом опалення. У відповідності до вказаного акту, у квартирі АДРЕСА_3 виявлено самовільне переобладнання системи теплопостачання. Візуально квартира АДРЕСА_3 мала всі ознаки проведення ремонтних робіт. Також в акті були визначені та описані пошкодження квартири позивача, які виникли після затоплення: пошкодження оздоблення та вологість стін, стель, підлоги у кімнатах, кухні, ванній, коридорі.

Згідно із висновком експертного дослідження вартість матеріальної шкоди становить 101361 грн. Одночасно позивач зазначає, що залиттям квартири йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в 30000 грн. Проте, відповідач у добровільному порядку відмовився відшкодувати шкоду, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

27 березня 2026 року через канцелярію суду представник третьої особи подав заяву про розгляд справи без його участі, при ухвалені рішення покладається на розсуд суду.

У зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 30.04.2026

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, надав пояснення аналогічні змісту позову. Крім того, пояснив суду, що намагався поспілкуватися з відповідачем та його близькими родичами для врегулювання питання про відшкодування шкоди внаслідок залиттям квартири, однак зусилля виявилося безрезультатними. Завдана позивачу моральна шкода полягає в перенесених ним душевними стражданнями унаслідок істотного пошкодження квартири, а також меблів, техніки, необхідності значних затрат на їх відновлення. До цього часу у квартирі грибок, який неможливо вивести. Також на рівень моральних страждань вплинула поведінка відповідача та його родичів, які відмовилися від будь-якого спілкування з питань відшкодування позивачу спричиненої шкоди. Також зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує. При дослідженні письмових доказів позивач звернув увагу на понесені витрати із ремонту газового котла, пошкодженого унаслідок затоплення, які згідно з дослідженим судом договором із ФОП ОСОБА_3 про технічне обслуговування обладнання та переліком регламентних робіт при технічному обслуговуванні обладнання від 26.02.2026 склали 4 200 грн та були оплачені майстру готівкою без видачі відповідної квитанції.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті сповіщався завчасно та належним чином. Судова повістка відповідачу надсилалася за адресою його місця проживання, зареєстрованою в установленому законом порядку.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі 496/4633/18,від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено із матеріалів справи позивач є власником квартири АДРЕСА_1 .

24 лютого 2025 року за адресою: АДРЕСА_4 сталося залиття квартири АДРЕСА_5 , яке відбулось із квартири, яка розташована на поверх вище, а саме з квартири АДРЕСА_3 у цьому ж будинку.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №?76, передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт.

Відповідно до акту про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), у квартирі АДРЕСА_5 спостерігається пошкодження оздоблення стін та стель у ванній, коридорі та кухні. Причиною залиття є самовільне переобладнання системи теплопостачання. Візуально квартира АДРЕСА_3 має всі ознаки проведення ремонтних робіт (а.с. 14).

Відповідно до висновку експерта № С-25013 від 25.05.2025 розмір матеріальної шкоди завданої внутрішньому оздобленню квартири АДРЕСА_1 внаслідок її залиття становить 73763 грн, що також підтверджується розрахунком (додаток 1) до висновку (а.с.15-18,19-22).

Згідно з висновком експерта № С-25013 від 09 вересня 2025 року розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття меблевих виробів, побутової та офісної техніки, що розташовані у квартирі АДРЕСА_1 становить 27598 грн (а.с. 35-39).

Як зазначено в позовній заяві, після затоплення квартири, позивач втратив спокій, сон, постійно перебуває в нервовому напружені, внаслідок чого у нього з`явився головний біль. Для позивача це значні переживання та душевні страждання, він переніс сильний шок коли з ним взагалі відмовилися розмовляти з приводу добровільного відшкодування шкоди, що викликало психилогічний стрес. Його моральні страждання мають значний характер, вони порушили звичний спосіб його життя та йому спричинена психоемоційна травма, яку оцінює в розмірі 30 000 грн.

Частиною першою статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно статті 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Відповідно до статті 150 Житлового кодексу УРСР вказується, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Водночас, частинами першою та другою статті 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Частинами четвертою та п`ятою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Абзацом 5 пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №?572, передбачено, що власник зобов`язаний використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

Судом встановлено, що 24.02.2025 сталось залиття квартири позивача внаслідок пошкодження трубопроводу внутрішньо квартирної системи гарячого водопостачання у квартирі АДРЕСА_2 . У результаті даної події вода потрапила на стелю, стіни, підлогу, що призвело до заподіяння позивачу істотної майнової шкоди.

Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі визначено в якості однієї із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

За приписами частин 1-3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (частина 3 статті 386 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 12, частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Натомість, відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав та не надано жодних доказів на спростування доводів позивача.

Враховуючи вимоги закону, диспозитивність цивільного судочинства, обставини справи та зібрані докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 101361 грн.

Також, згідно з положеннями статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивач зазначає, що неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди внаслідок пошкодження його майна та небажання відповідача на компенсацію шкоди в позасудовому порядку.

Позивач вказує, що внаслідок пошкодження майна фактично втратив спокій, сон та перебуває у нервовому напруженні, внаслідок чого з`явився головний біль. Моральну шкоду позивач оцінив у 30000 грн.

Проте, з огляду на характер правопорушення, глибину та тривалість страждань, тривалість відновлення порушеного права, достатньою грошовою компенсацією завданої позивачеві моральної шкоди суд вважає суму в 5000 грн.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат.

Так, право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачу правничу допомогу надавала адвокат Шолох Ольга Володимирівна на підставі договору про надання правничої допомоги від 15 січня 2026 року (а.с. 8).

Згідно із акту-розрахунку передачі-приймання наданої правничої допомоги від 15 січня 2026 року вартість послуг, наданих адвокатом Шолох О.В. позивачу становить 5000 грн. (а.с. 11).

Нормами частини другої статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем документально підтверджено понесення витрат на сплату судового збору в сумі 1331 грн. 20 коп. та витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Таким чином, враховуючи, що вимоги позивача задоволено частково (80,97%), а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно до задоволених вимог, а саме: витрати по сплаті судового збору в сумі 1077 грн 97 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 4048 грн 50 коп.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 352-354 ЦПК України, суд-

ухвалив :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ; реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_7 ; реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_2 ) 101 361 (сто одна тисяча триста шістдесят одна) гривня у відшкодування матеріальної шкоди та 5000 (п`ять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди, а всього 106 361 (сто шість тисяч триста шістдесят одна) гривня.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1077 грн. 97 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 4048 грн. 50 коп. у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення проголошено 01.05.2026.

Суддя