Решение № 136154643, 24.03.2026, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1267/25

Провадження №2/472/150/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Чорної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у с-щі Веселинове Миколаївської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2025 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк» або Банк) подало до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який обґрунтовувало наступним.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав Анкету-заяву б/н від 26.04.2013 року та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг. 24.11.2021 року відповідач ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту.

Також 24.11.2021 року відповідач підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив отримання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту до 50 000 гривень, нарахування процентів в розмірі 40,8 %.

Зазначає, що заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

Зазначає, що на підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитні картки: номер - НОМЕР_1 , строк дії 02/17, тип - Універсальна, 4149625813435094, строк дії - 05/19, тип - Універсальна, 5168742234322620, строк дії - 03/23, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору станом на 22.09.2025 року утворилася загальна заборгованість за кредитним договором в розмірі 44 753 гривня 79 копійок, з яких: 35 703,13 гривень - заборгованість за тілом кредита, 9 050,66 гривень - заборгованість за простроченими процентами.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 44 753 гривня 79 копійок та судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надійшло при надходженні позову клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача та надання згоди на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 12.02.2026 року та 24.03.2026 року не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини неявки в судові засідання, відзиву на позовну заяву не подав, та те, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав Анкету-заяву б/н від 26.04.2013 року та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг. 24.11.2021 року відповідач ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту.

Також 24.11.2021 року відповідач підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив отримання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту до 50 000 гривень, нарахуванням процентів в розмірі 40,8 %.

Вказане підтверджується копіями вказаних документів, які підписані відповідачем.

Таким чином, згідно з умовами вказаного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача.

На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитні картки: номер - НОМЕР_1 , строк дії 02/17, тип - Універсальна, 4149625813435094, строк дії - 05/19, тип - Універсальна, 5168742234322620, строк дії - 03/23, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку.

Згідно з умовами виписки з особового рахунку відповідача вбачається, що усього витрат по рахунку - 208 116,76 гривень.

З моменту отримання первісної картки відповідач користувався кредитними коштами та здійснював погашення заборгованості, останнє погашення коштів було здійснено 04.05.2025 року в розмірі 3 000 гривень, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача перед АТ КБ «ПриватБанк» станом на 22.09.2025 року становить 44 753 гривня 79 копійок, з яких: 35 703,13 гривень - заборгованість за тілом кредита, 9 050,66 гривень - заборгованість за простроченими процентами.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, з досліджених доказів встановлено, що з відповідачем ОСОБА_1 було погоджено всі істотні умови кредитного договору.

З виписки по рахунку відповідача вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, але вчасно їх не повернув.

Відповідно до довідки від 24.09.2025 року відповідачу було встановлено кредитний ліміт, який неодноразово збільшувався, остання зміна кредитного ліміту відбулась 26.11.2024 року - до 41 670 гривень.

Станом на 22 вересня 2025 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 44 753 гривня 79 копійок, з яких: 35 703,13 гривень - заборгованість за тілом кредита, 9 050,66 гривень - заборгованість за простроченими процентами, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку відповідача, що не спростовано відповідачем.

Таким чином, підписавши вказану заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Відповідач розмір наявної у нього заборгованості по тілу кредиту та по відсотках жодним чином не спростовував. Будь-яких заперечень щодо факту отримання від банку кредитних карток, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, суду не надав.

Отже, враховуючи те, що є доведеним факт отримання відповідачем кредиту, який відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку не повертає, то право позивача є порушеним і підлягає судовому захисту. Тому, суд дійшов висновку, що позов Банку підлягає задоволенню, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в розмірі 44 753 гривня 79 копійок, з яких: 35 703,13 гривень - заборгованість за тілом кредита, 9 050,66 гривень - заборгованість за простроченими процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь судовий збір, враховуючи, що позов задоволено повністю, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 2422,40 гривень судового збору, розмір якого підтверджується платіжною інструкцією.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 223, 259, 263-265, 280, 282, 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 а про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 26.04.2013 року станом на 22.09.2025 року в розмірі 44 753 (сорок чотири тисячі сімсот п`ятдесят три) гривні 79 (сімдесят дев`ять) копійок, з яких: 35 703,13 гривень - заборгованість за тілом кредита, 9 050,66 гривень - заборгованість за простроченими процентами; та стягнути судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (або з дати складення повного тексту заочного рішення суду).

Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення (або в день складення повного заочного рішення суду), має право на поновлення пропущеного строку, на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення, а в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко