Постановление суда № 136154627, 28.04.2026, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/444/26

Провадження №1-кс/471/111/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2026 р. с-ще Братське

Слідчий суддя Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в с-ще Братське клопотання про арешт майна, внесене в рамках кримінального провадження № 12026152170000069 від 22.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Братського районного суду Миколаївської області надійшло клопотання начальника Братського відділу Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області про арешт майна в рамках кримінального № 12026152170000069 від 22.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що 22.04.2026 до ЄРДР за №12026152170000069 було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 2 п. 12 ст. 115 КК України.

В ході досудового розслідування було проведено невідкладений обшук автомобіля марки Range Rover білого кольору р/н НОМЕР_1 користувачем якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вище вказаний транспортний засіб вилучено та направлено до спеціального майданчику ВП №1 Вознесенського РУП.

Наразі інтереси досудового розслідування вимагають накладення арешту на вказаний автомобіль.

Відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив задовольнити. Суду зазначив, що вилучений автомобіль постановою слідчого визнано речовим доказом, наразі вирішується питання щодо встановлення можливості використання даного автомобіля під час вчинення злочину, а тому в інтересах досудового розслідування слід накласти арешт на вилучений автомобіль.

Власник майна ОСОБА_4 під час судового засідання заперечувала щодо накладення арешту, зазначила, що вказаний автомобіль використовувався лише нею у власних потребах, ОСОБА_6 автомобілем не користувався, а тому відсутні підстави для його арешту.

Адвокат ОСОБА_5 просила суд відмовити у задоволенні клопотання з огляду на те, що під час обшуку вказаного автомобіля не вилучалося ніяких речей та предметів, які б вказували на використання вказаного автомобіля під час злочину. Автомобіль є власністю ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ніколи їм не користувався. ОСОБА_4 проживала разом з ОСОБА_6 менше року, у шлюбі не перебували, та проживає у м. Бобринець де відсутній громадський транспорт, а тому, у разі арешту майна, вона буде позбавлена можливості приїздити на роботу та у інших справах.

Повно та всебічно дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2. ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майном є майно, відносно якого є достатні підстави вважати, що воно одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди.

Відповідно до ч. 2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вилучені предмети в ході проведення огляду визнано речовим доказами постановою слідчого від 23.04.2026 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт на майно допускається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.16 КПК України - позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що зокрема потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні прокурора (п.1 ч.3 ст.132 КПК України);

Відповідно до ч.1, 2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Враховуючи те, що під час проведення обшуку вказаного транспортного засобу слідчим не було виявлено речей та предметів, які б вказували на використання автомобіля у злочинній діяльності, а позбавлення права користування є порушенням права на вільне володіння майном його власником, слідчий суддя вваж є за можливе повернути автомобіль власнику під відповідальне зберігання. Даний вид заходу забезпечення у повній мірі буде відповідати інтересам досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173 КПК України,суд

УХВАЛИВ:

Клопотання про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки Range Rover білого кольору р/н НОМЕР_1 ,власником якого є ОСОБА_4 , шляхом заборони його відчуження.

Передати автомобіль марки Range Rover білого кольору р/н НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 01.05.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1