№ 136153099, 29.04.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2125/26

провадження №: 3/398/508/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"29" квітня 2026 р. м. Олександрія

Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Шинкаренко Ірина Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Кіровоградській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 622917 від 23 березня 2026 року, цього дня о 12год. 05 хв. в Кіровоградській області, м. Олександрії, на перехресті вул. Знам`янська та вул. Гетьмана Мазепи, водій керував автомобілем Opel, державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортним засобом відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року, ОСОБА_1 притягувався до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП 31.12.2025 року постановою ЕНА 6442077.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, свою вину у вчиненому правопорушенні визнав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

В своєму рішенні від 29 червня 2007 року по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'HalloranandFrancisv. theUnitedKingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, ч. 3 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, а ч. 4 - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 622917від 24 березня 2026 року,який складено відповідно до вимог ст. 256КУпАП та в якому розкрито суть адміністративного правопорушення;

- довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 піддавався адміністративній відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП згідно з постановою серії ЕНА № 6442077від 31.12.2025 року;

- постановою серії ЕНА № 6442077 від 31 грудня 2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;

- довідкою, згідно з якою ОСОБА_1 за даними Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» посвідчення водія не отримуваа;

- відеозаписами із технічних пристроївпатрульних поліції, що є додаткомдо протоколу.

Враховуючи зазначене, суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 5 ст. 126КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, враховуючи характер правопорушення, особу правопорушника, суддя вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадянз позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Суддя не вбачає підстав для застосування стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про наявність у ОСОБА_1 уприватній власності транспортного засобу.

Разом з тим, застосовуючи до ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує позицію Верховного Суду, сформовану у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 про те, що слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», вважаю за необхідне стягнути з порушникасудовий збір в сумі 665 грн 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, ч. 5 ст. 126,283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 5 ст. 126КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати штрафу: назва платежу: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; номер рахунку UA658999980313000149000011001; отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300; призначення платежу *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф.

Реквізити для сплати судового збору: назва платежу: Надходження від стягнення судового збору на користь держави; номер рахунку UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців.

Суддя Ірина Петрівна Шинкаренко