№ 136144166, 01.05.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2855/26

Провадження №3/442/595/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 травня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Павлів З.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Львівській області про притягнення до відповідальності

ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановила:

16.04.2026 в провадження суду надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №011288 від 06.04.2026, старшим державним інспектором ГУ ДПС у Львівській області Яськів С.В. при проведені планової виїзної документальної перевірки КП «Комунальник» ДМР ЄДРПОУ32300117, виявлено порушення, а саме: не сплачено ( не перераховано) бюджету податок на доходи з фізичних осіб з виплати доходів на користь працівників підприємства в розмірі 437778,20 грн., чим порушено п.п.14.1.75, п.14.1. ст.14, п.п.16.1.4, п.16.1. ст.16, ст.167, п.п.168.1.1., п.168.1. ст.168, п.171.1. ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнала.

Дослідивши матеріали справи, прихожу до наступного висновку.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У частині 1 статті 163-4 КУпАП регламентовано адміністративну відповідальність за Неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

До матеріалів справи долучено Витяг з Акту про результати планової виїзної документальної перевірки №14419/13-01-24-10/32300011 від 06.04.2026.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Враховуючи вищенаведене, вбачаю в діях ОСОБА_1 ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП України.

При визначенні адміністративного стягнення, враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан, а також враховуючи обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, приходжу до висновку про необхідність застосувати до неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Крім того, відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн., який також підлягає стягненню з порушника на користь держави.

Керуючись ч.1 ст.163-4, ст.ст.283, 284 КУпАП,

постановила:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. в дохід держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Павлів З.С.