Постановление суда № 136143983, 29.04.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/2845/26

Провадження №1-кс/333/1593/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, клопотання слідчоговідділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню №12026082190000059, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29.04.2026 року до суду надійшло клопотання про накладення арешту на майно.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 займаючи посаду лікаря психіатра, яка входить до складу військово-лікарської комісії КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР, будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, направлений на одержання неправомірної вигоди, з метою особистого незаконного збагачення, діючи умисно та протиправно, вимагає неправомірну вигоду у значному розмірі від ОСОБА_6 за вчинення нею в його інтересах дій спрямованих на отримання висновку ВЛК про тимчасово непридатність до проходження військової служби через хворобу під час воєнного стану на території України, за наступних обставин:

В середині січня 2026 року, більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлено, громадянин України, військовозобов`язаний ОСОБА_6 , внаслідок збройної агресії російської федерації почав погано себе відчувати за станом здоров`я, а саме з`явився розлад сну та відчуття безпідставної тривоги. Про це він повідомив своєму знайомому ОСОБА_7 , який в свою чергу будучи знайомим з лікарем психіатром КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР ОСОБА_5 , порекомендував йому звернутись до неї за отриманням медичної консультації та за необхідністю медичної допомоги.

05.02.2026 р. ОСОБА_6 зустрівся з лікарем психіатром ОСОБА_5 у будівлі КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 6. Під час зустрічі ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 , про стан свого здоров`я, який погіршився в результаті постійного стресу на фоні частих сигналів повітряних тривог на території України внаслідок військового стану, постійної небезпеки від атак безпілотних летальних апаратів, а також страху, що його зможуть призвати на військову службу за мобілізацією.

У ОСОБА_5 , яка почувши про страх ОСОБА_6 бути мобілізованим до проходження військової служби під час військового стану на території України, виник злочинний умисел направлений на отримання неправомірної вигоди від останнього та з цією метою запропонувала йому допомогу у вирішенні питання, під час проходження медичного обстеження на стан здоров`я та допомоги у проходженні військово-лікарської комісії за результатом якої його буде визнано тимчасово непридатним у зв`язку з хворобою та в подальшому придатним до служби у частинах забезпечення, ТЦК, ВВНЗ, навчальних центрах. У подальшому ОСОБА_6 , діючи за вказівкою ОСОБА_5 записався на прийом до лікаря психіатра КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР на 06.02.2026 р..

В подальшому 06.02.2026 р. та 09.02.2026 р. ОСОБА_6 прибував до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР на прийом до лікаря психіатра за результатами яких 18.02.2026 йому було надано відповідну медичну довідку від 11.02.2026 року № 642-дпв з діагнозом: «розлад адаптації, тривожно-депресивна реакція».

Далі, ОСОБА_6 повідомив про отриману довідку з діагнозом своєму знайому ОСОБА_7 та попрохав дізнатись про подальші його дії у ОСОБА_5

23.02.2026 р. під час зустрічі ОСОБА_6 зі своїм знайомим ОСОБА_7 дізнався від останнього, що приблизно 20.02.2026 р. він зустрівся з ОСОБА_5 в будівлі КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щаслива/Дудикіна 1/6, яка реалізуючи свій злочинний умисел направлений на отримання неправомірної вигоди для себе за вчинення нею дій з використанням наданого їй службового становища, повідомила, що для того щоб отримати зазначений у довідці діагноз за результатами проходження військово-лікарської комісії, який надасть можливість бути придатним до служби лише в РТЦК та СП, необхідно надати останній неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США, та повідомила, що вона є членом військово-лікарської комісії як лікар-психіатр, та їй достовірно відомо, що однієї довідки для вказаного висновку недостатньо, тому необхідно пройти стаціонарне обстеження в КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР, не менше 2-3 разів, при цьому кожне обстеження буде тривати 21 день та за вказану послугу потрібно надати ще 500 доларів США за кожне обстеження в якості неправомірної вигоди. Крім того ОСОБА_5 завірила ОСОБА_7 в тому, що в неї є знайомі серед медичних працівників КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР, які за її проханням поставлять необхідний діагноз, відповідно до якого ОСОБА_6 отримає документи щодо тимчасової непридатності до військової служби за хворобою та в цей час знову повинен госпіталізуватись до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР, при цьому запевнила ОСОБА_7 в тому, що без виконання зазначених умов ОСОБА_6 в тому числи надані ним зазначених коштів, останній буде визнаний придатним до військової служби за мобілізацією, чим вчинила вимагання в наданні неправомірної вигоди, за результатами чого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до органів Національної поліції України із заявою про вчинення відносно ОСОБА_6 кримінального правопорушення (злочину).

Крім того, 20.02.2026 р. ОСОБА_5 під час зустрічі з ОСОБА_7 у будівлі КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул.Щаслива/Дудикіна 1/6, повідомила останньому про необхідність ОСОБА_6 сформувати направлення на проходження ВЛК у застосунку «Резерв+».

28.02.2026 р. ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_5 сформував направлення на проходження ВЛК у застосунку «Резерв+», за результатами якого місцем проведення ВЛК було визначено у КНП «Міська лікарня № 8» ЗМР та направлення було отримано останнім 01.03.2026 р..

03.03.2026 року приблизно о 10 годині 10 хвилині ОСОБА_6 виконуючи вказівки ОСОБА_5 , прибув для проходження ВЛК до КНП «Міська лікарня №9» ЗМР за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щаслива/Дудикіна 1/6. У подальшому ОСОБА_6 отримав картку обстеження та медичного огляду за вказівкою ОСОБА_5 , яка будучи обізнаною про проходження (згідно направлення) ВЛК у КНП «Міська лікарня № 8» ЗМР, повідомила ОСОБА_6 про необхідність проходження ВЛК саме у неї.

За результатами проходження лікарем хірургом було зроблено висновок про придатність ОСОБА_6 зі статусом «придатний до служби у частинах забезпечення, ТЦК, ВВНЗ, навчальних центрах», з діагнозом 57б.

Після цього ОСОБА_6 передав картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_5 , яка з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди з метою власного збагачення, повідомила, що він ( ОСОБА_6 ) має діагноз за яким є придатним до проходження військової служби, та для того, щоб надати йому висновок про тимчасову непридатність до військової служби за хворобою, йому необхідно пройти стаціонарне обстеження за її направленням у КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР, яке буде коштувати приблизно 1000 доларів США, та зателефонувала невстановленій в ході досудового розслідування особі з числа медичних працівників КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР та попрохала допомогти ОСОБА_6 у проходження стаціонарного лікування. Після закінчення розмови з невстановленою в ході досудового розслідування особою, ОСОБА_5 видала ОСОБА_6 направлення на стаціонарне лікування до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР та повідомила, що йому необхідно там з`явитись саме 09.03.2026 р. після 16:00 годин. При цьому, ОСОБА_5 надала роз`яснення ОСОБА_6 про те, як треба поводитись та на що саме скаржитись лікарю з метою отримання необхідного медичного висновку, тобто розповіла відповідні характерні симптоми для певного діагнозу.

У подальшому, виконуючи вказівки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 09.03.2026 р. прибув до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР за адресою: м. Запоріжжя, вул.Оріхівське Шосе 10, де був оформлений на стаціонарне лікування, за результатами якого 20.03.2026 отримав виписний епікриз КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР згідно якого має діагноз: розлад адаптації, короткочасна депресивна реакція (код по МКХ-10 F43.2).

Крім того, 13.03.2026 року, приблизно о 12:00 годині, ОСОБА_6 , перебуваючи в кабінеті ОСОБА_5 , розташованому у приміщенні КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щаслива/Дудикіна 1/6, в дізнався від останньої про необхідність надання їй неправомірної вигоди у розмірі від 6000 до 8000 доларів США за отримання від неї, як члена військово-лікарської комісії КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР, висновку про тимчасову непридатність за хворобою після закінчення стаціонарного лікування у КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР.

24.03.2026 року приблизно о 11:41 годині ОСОБА_6 за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 прибув до кабінету № 12 КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щаслива/Дудикіна 1/6 в якому здійснює свою службову діяльність лікар-психіатор та член військово-лікарської комісії КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР ОСОБА_5 , в якому передав останній неправомірну вигоду у розмірі 6000 доларів США за отримання висновку військово-лікарської комісії щодо тимчасової непридатності до проходження військової служби за хворобою.

24.03.2026 року о 11:50 годині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України безпосередньо на місці вчинення злочину, а саме в службовому кабінеті № 12 КНП «Міська лікарня №9» ЗМР, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щаслива/Дудикіна 1/6 як особу, яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

25.03.2026 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі, а так само прохання надати таку вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднане з вимаганням, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Відповідно до наявної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 2015 рік у власності підозрюваної ОСОБА_5 перебувала квартира АДРЕСА_1 .

Крім того, станом на дату повідомлення про підозру ОСОБА_5 у її власності перебував транспортний засіб автомобіль марки DAIHATSU TERIOS з д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .

25.03.2026 року слідчим суддею Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.05.2026 року включно із правом внесення застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 332 800 гривень.

26.03.2026 року за ОСОБА_5 було внесено заставу на депозитний рахунок суду громадянами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у загальній сумі 332 800 гривень, у зв`язку з чим ОСОБА_5 було звільнено з під варти.

В свою чергу, ОСОБА_5 достовірно розуміючи тяжкість інкримінованого їй злочину, санкція за яке передбачає окрім основного покарання, ще й додаткове у вигляді конфіскації майна, з метою уникнення застосування щодо неї зазначеного додаткового покарання здійснила перереєстрацію прав власності на своє майно, а саме:

-відповідно до договору дарування квартири від 02.04.2026 року ОСОБА_5 передала у власність своїй рідній доньці ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 квартиру АДРЕСА_1 .

-відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу на підставі договору дарування №НКК025188 від 02.04.2026 року ОСОБА_5 передала у власність своїй рідній доньці ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 транспортний засіб автомобіль марки DAIHATSU TERIOS з д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .

На теперішній час з метою забезпечення можливості виконання додаткового покарання передбаченого санкцією ч. 3 ст. 368 КК України, яка на стадії досудового розслідування інкримінована ОСОБА_5 виникла необхідність у накладені арешту на вищезазначене майно, яке з метою уникнення цього покарання було перереєстроване на близького родича, а саме рідну доньку.

Спираючись на те, що згідно абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Крім того, ризики абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України підтвердженні тим, що ОСОБА_5 вже здійснила передачу прав власності на своє майно третій особі, як тільки отримала фізичну можливість на здійснення цих правочинів.

Крім того, досудовим розслідуванням було встановлено, що згідно актового запису про шлюб № 645 від 26 жовтня 2001 року ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 одружилась з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до наявної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_8 має у свої власності земельну ділянку за кадастровим номером 2322188400:04:002:0490 площею 0.0573 (га) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЗП №113851, виданий 03.10.2006 р., а також приміщення квартири АДРЕСА_2 .

Крім того, ОСОБА_8 має у своїй власності згідно реєстраційних карток на транспортні засоби 2 (два) автомобіля PEUGEOT 807 д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 на підставі договору КП укладеного в ТСЦ №2341/2019/1808607 від 05.12.2019 року та FIAT 220L д.н.з. НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 на підставі договору КП укладеного в ТСЦ №2341/2017/764976 від 27.12.2017 року.

Таким чином, зазначене майно яке фактично перебуває у власності ОСОБА_8 було набуто під час шлюбу з ОСОБА_5 та відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК). Такий же підхід до питання належності особам, які є подружжям, на праві власності майна, набутого ними за час шлюбу, передбачають ч. ч. 3, 4 ст. 368 ЦК.

Як вбачається з ч.ч. 1, 3 ст. 368 ЦК спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 61 СК об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Усі найважливіші питання життя сім`ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Вважається, що дії одного з подружжя стосовно життя сім`ї вчинені за згодою другого з подружжя (ч. 2 та 3 ст. 54 СК).

За приписами ч. 2 ст. 370 ЦК у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 69 СК).

У відповідності до ч. 1 ст. 70 СК у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 СК за зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Відповідно до ч. 12 ст. 100 КПК спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства.

У межах кримінального провадження є неприпустимим вирішення спору про право власності на майно шляхом поділу його з виділенням часток (постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04.10.2022 у справі №752/7440/18).

Із огляду на наведене у разі вирішення питання щодо накладення арешту на майно, що перебуває у спільній сумісній власності, зокрема з метою конфіскації як вид покарання, підлягає арешту не все майно, а лише частина такого майна, яка може бути конфіскована. Вказана позиція узгоджується з висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №2-3392/11 (провадження №14-105цс19).

На теперішній час лишаються ризики, щодо передачі прав власності на майно яке фактично зареєстроване на чоловіка ОСОБА_8 однак право власності на яке було отримано під час шлюбу з ОСОБА_5 ..

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У клопотанні зазначено підстави, у зв`язку з якими необхідно здійснити арешт майна, обґрунтування необхідності його здійснення, конкретизовано майно, що належить арештувати. До матеріалів клопотання долучено Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та документи, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні. Таким чином, клопотання відповідає вимогам ч.2 ст. 171 КПК України, та слідчий своєчасно звернувся до слідчого судді, відповідно до ч. 5 ст.171 КПК України.

Встановлено, що 23.02.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України (кримінальне провадження №12026082190000059).

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений на нерухоме у порядку визначеному Кримінально процесуальним кодексом України.

Таким чином, вилучене вищевказане майно, може зберігати на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, і на даний час існує реальна загроза, що особа, якій належать вказані речі, з метою уникнення відповідальності, а також перешкоджання встановлення істини по кримінальному провадженню, може будь-яким шляхом позбутися зазначеного майна, у тому числі яке має доказове значення, чим створить перешкоди для здійснення досудового розслідування.

Таким чином, вилучене вищевказане майно, може зберігати на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, і на даний час існує реальна загроза, що особа, якій належать вказані речі, з метою уникнення відповідальності, а також перешкоджання встановлення істини по кримінальному провадженню, може будь-яким шляхом позбутися зазначеного майна, у тому числі яке має доказове значення, чим створить перешкоди для здійснення досудового розслідування.

Враховуючи вищевикладене, а також те, вилучене відповідає критеріям, зазначеним у частині другій ст. 167 КПК України, та у зв`язку з чим необхідно на вказане майно накласти арешт, із забороною його відчуження та використання.

З метою збереження речових доказів необхідно накласти арешт на вищезазначене майно, оскільки воно є предметом скоєння кримінального правопорушення та має важливе доказове значення в рамках проведення досудового розслідування.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 171 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

З огляду на вищезазначені обставини, надані до клопотання докази, досліджені в їх сукупності, а також на те, що слідчим під час розгляду клопотання доведено необхідність накладення арешту на речі, які мають істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки є об`єктом кримінально протиправних дій, клопотання підлягає задоволенню частково, без заборони користування зазначеним майном.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 167, 170-175, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Накласти арешт на майно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , а саме на: квартиру АДРЕСА_1 ; транспортний засіб автомобіль марки DAIHATSU TERIOS з д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , із забороною відчуження.

Накласти арешт на 1/2 майна ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , а саме на: земельну ділянку за кадастровим номером 2322188400:04:002:0490 площею 0.0573 (га), приміщення квартири АДРЕСА_2 , транспортний засіб PEUGEOT 807 д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , транспортний засіб FIAT 220L д.н.з. НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 , із забороною відчуження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складений та оголошений о 11 год. 00 хв. 01.05.2026 року.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_1