Решение № 136143291, 30.04.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/3184/26

Провадження № 2/643/4237/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30.04.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Тимош О. М.,

за участю секретаря судових засідань Глушка С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в особі представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №9636114 від 11.02.2022, договором №722907 від 06.10.2021 в розмірі 224 525,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №9636114. Відповідно до п. 6.1 договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.

Умовами кредитного договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок. Відповідно до п. 1.2 договору сума кредиту становить 10 000,00 грн. Відповідно до розділу 2 договору сторонами узгоджені умови щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо. Підписанням договору відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору. Строк повернення грошових коштів за договором настав, але відповідач не виконує свої зобов`язання, кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

Крім того, 06.10.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір №722907. На умовах, встановлених кредитним договором, первісний кредитор надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 87 500,00 грн, строк кредиту 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 06.10.2024 (включно). Підписанням договору кредиту відповідач підтвердив, що він був ознайомлений з усіма його умовами, в тому числі з правилами надання коштів у позику, які розміщені на сайті: https://sloncredit.com.ua, та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Станом на дату подання позову строк виконання зобов`язання настав, але відповідач його не виконує: кредитні кошти не повертає, проценти не сплачує, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

25.07.2024 було укладено договір №25-07/24, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №9636114. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №9636114.

31.01.2025 було укладено договір №31012025, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №722907. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №722907.

Загальний розмір заборгованості за договором №9636114 від 11.02.2022, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви становить 13 940,00 грн, з яких: 10 000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням; 2040,00 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1900,00 грн заборгованість за комісіями.

Загальний розмір заборгованості за договором №722907 від 06.10.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви становить 210 585,79 грн, з яких: 85 806,38 грн заборгованість за основним зобов`язанням; 124 779,41 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Ухвалою судді від 03.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, витребувано з АТ КБ «Приватбанк» інформацію: щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківської картки № НОМЕР_2 ; чи зарахувалися кошти на банківську картку № НОМЕР_2 у період з 11.02.2022 по 14.02.2022 у сумі 10 000,00 грн; щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) рахунку № НОМЕР_3 ; чи зарахувалися кошти на рахунок № НОМЕР_3 у період з 06.10.2021 по 09.10.2021 у сумі 87 500,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзив на позову суду не подав.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд розглядає справу у відсутності відповідача та постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.

11.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №9636114 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с.81-86).

Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно з п. 1.4 договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Згідно з п. 1.2 договору сума кредиту становить 10 000,00 грн.

Кредит надається загальним строком на 90 днів з 11.02.2022 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 30 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 13.03.2022 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 60 днів, що настає з наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 12.05.2022 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 1900,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п. 1.5.2 договору).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за ставкою 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3 договору).

Згідно з п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_2 .

Додатком №1 до договору №9636114 від 11.02.2022 є графік платежів, у якому визначено детальний розпис складових загальної вартості кредиту, реальної річної процентної ставки, графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування (а.с.35).

Додатком №2 до договору №9636114 від 11.02.2022 є паспорт споживчого кредиту №9636114, у якому міститься інформація щодо основних умов кредитування, реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядку повернення кредиту (а.с.52-53).

З анкети-заяви на кредит №9636114 від 11.02.2022 вбачається процес оформлення та розгляду заяви на кредит №9636114 ОСОБА_1 (а.с.117-118).

Згідно з довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Мілоан», акцепт договору позичальником здійснений одноразовим ідентифікатором «F93998» (а.с.124).

Відповідно до квитанції від 11.02.2022 ТОВ «Мілоан» перерахувало кошти у сумі 10 000,00 грн на картку № НОМЕР_2 згідно з договором №9636114 (а.с.125).

Листом №20.1.0.0.0/7-260306/21985-БТ від 10.03.2026 АТ КБ «Приватбанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 , по рахунку № НОМЕР_4 було зарахування коштів на суму 10 000,00 грн 11.02.2022 (а.с.154).

Позивачем надано правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Мілоан» в редакції від 04.02.2022 (а.с.119-123).

Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» відповідач має заборгованість у розмірі 13 940,00 грн, з яких: 10 000,00 грн заборгованість за кредитом; 2040,00 грн заборгованість по процентам за користування кредитом; 1900,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту (а.с.59).

П. 3.2.6 договору №9636114 від 11.02.2022 передбачено, що кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

25.07.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» уклали договір факторингу №25-07/2024, відповідно до п. 2.1 якого клієнт первісний кредитор відступає за плату своє право грошової вимоги до боржників, строк виконання зобов`язань за якою настав, або яке виникне у майбутньому у сумі 106 716 309,37 грн, а фактор здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, приймає право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між клієнтом і боржниками (а.с.87-96).

П. 6.1.3 договору факторингу визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників для друку згідно з додатком №4, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Згідно з п. 7.1 договору факторингу сторони домовились, що розмір фінансування за цим договором згідно з реєстром боржників складає 2 574 925,00 грн. Фактор здійснює оплату розміру фінансування на користь клієнта шляхом одноразового перерахування грошових коштів протягом 3 робочих днів з дати підписання цього договору на поточний рахунок клієнта.

26.07.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підписали акт приймання-передачі реєстру боржників для друку до договору факторингу №25-07/2024 від 25.07.2024, за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого з урахуванням умов договору факторингу №25-07/2024 від 25.07.2024 від клієнта до фактора переходять права грошової вимоги заборгованості від боржників і фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників, зазначених у реєстрі боржників (а.с.98-99, а.с.100-101). Кількість боржників за реєстром становить 15 000 осіб, загальна сума заборгованості за реєстром боржників складає 106 716 309,37 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №448090004 від 26.07.2024 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перерахувало ТОВ «Мілоан» 2 574 925,00 грн в якості оплати згідно з договором факторингу №25-07/2024 від 25.07.2024 (а.с.97).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №25-07/2024 від 25.07.2024 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №9636114 від 11.02.2022 на суму 22 104,00 грн, з яких: 20 000,00 грн заборгованість за кредитом; 704,00 грн заборгованість по процентам за користування кредитом; 1400,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту (п.2402 Реєстру) (а.с.102-103, 18).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» станом на 04.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 за договором №9636114 від 11.02.2022 складає 13 940,00 грн, з яких: 10 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 2040,00 грн заборгованість по відсоткам; 1900,00 грн заборгованість по комісії (а.с.79).

06.10.2021 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту (а.с.68-69).

06.10.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №722907 (а.с.60-65).

Відповідно до п. 1.2 договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п. 1.3 договору сума кредиту (загальний розмір) складає 87 500,00 грн.

Строк кредиту 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 06.10.2021 (включно). Детальні терміни повернення кредиту визначені в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору (п. 1.4 договору).

Процентна ставка становить: за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних (п. 1.5 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): у розмірі 70 000,00 грн на поточний рахунок споживача № НОМЕР_3 в АТ «Альфа-Банк» або на інший поточний рахунок споживача та/або за реквізитами платіжної картки, дані яких споживач надав товариству в будь-який спосіб; у розмірі 17 500,00 грн на користь товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом відповідно до п. 3.5 договору. Сума кредиту (його частину) перераховується (утримується) товариством протягом трьох робочих днів з моменту укладення цього договору (п. 2.2 договору).

Положеннями п. п. 3 п. 4.1 договору визначено, що товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

Додатком №1 до договору №722907 від 06.10.2021 є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, підписана відповідачем, у якій визначено визначено детальний розпис складових загальної вартості кредиту, реальної річної процентної ставки, графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування (а.с.66-67).

Позивачем надано заяву-анкету від 06.10.2021, підписану відповідачем, правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (а.с.70-71, а.с.72-75).

Відповідно до платіжного доручення №10050 від 07.10.2021 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» перерахувало ОСОБА_1 35 000,00 грн згідно з кредитним договором №722907 від 06.10.2021 (а.с.76).

Листом №20.1.0.0.0/7-260306/21985-БТ від 10.03.2026 АТ КБ «Приватбанк» повідомило, що рахунок № НОМЕР_3 клієнту ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не належить та в банку не обслуговується (а.с.154).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №722907 станом на 05.03.2025 вбачається наявність заборгованості ОСОБА_1 за договором №722907 від 06.10.2021 у сумі 210 585,80 грн, з яких: 68 645,10 грн заборгованість за кредитом; 17 161,28 грн заборгованість за відсотками за перший день користування; 124 779,00 грн заборгованість по відсотках (а.с.77-78).

31.01.2025 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» уклали договір надання послуги з факторингу №31012025, п. 1.1 якого визначено, що фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.19-33).

Згідно з п. 4.1 договору факторингу №31012025 від 31.01.2025 для реалізації фактором придбаних ним прав клієнт зобов`язаний передати фактору реєстр боржників (згідно з формою, визначеною в додатку №1 до цього договору (форма інформації щодо боржників в електронному вигляді) та додатку №1-1 (форма реєстру боржників для друку)) та документацію на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Відповідно до п. 6.1 договору факторингу №31012025 від 31.01.2025 фактор сплачує клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 3 167 274,41 грн.

Платіжною інструкцією №0492440000 від 31.01.2025 підтверджено переказ коштів ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на рахунок ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» у сумі 3 167 274,41 грн в якості оплати згідно з договором факторингу №31012025 від 31.01.2025 (а.с.34).

31.01.2025 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників для друку за договору факторингу №31012025 від 31.01.2025 та акт прийому-передачі інформації щодо боржників в електронному вигляді за договором факторингу №31012025 від 31.01.2025 (а.с.36-37, а.с.38-39). Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників для друку за договором факторингу №31012025 від 31.01.2025 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників для друку з загальною кількістю боржників 2092 осіб, загальна сума заборгованості складає 76 252 759,13 грн.

Згідно з витягом з реєстру боржників для друку до договору факторингу №31012025 від 31.01.2025 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №722907 від 06.10.2021 на суму 210 585,79 грн, з яких: 68 645,10 грн сума заборгованості за коштами, що перераховані на рахунок боржника/видані готівкою;17 161,28 грн сума заборгованості за процентами за видачу кредиту; 124 779,1 грн сума заборгованості за нарахованими процентами (з другого дня користування кредитом) (п.259 Реєстру) (а.с. 40-42, 44).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №722907 від 06.10.2021 станом на 04.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 210 585,79 грн, з яких: 85 806,38 грн заборгованість по тілу кредиту; 124 779,41 грн заборгованість за відсотками (а.с.80).

Відповідач станом на дату звернення до суду не виконав своїх зобов`язань перед кредитором.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» договору №9636114 від 11.02.2022, який згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» підписаний відповідачем із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «F93998». Укладений договір містить погоджені сторонами: суму кредиту, строк кредитування та проценти за користування кредитом.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, до позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшли права вимоги за кредитним договором №9636114 від 11.02.2022, кредитним договором №722907 від 06.10.2021 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість за комісією за договором №9636114 від 11.02.2022 у сумі 1900,00 грн. Нарахування комісії за надання кредиту за договором встановлено п. 1.5.1 договору. Згідно з п. 2.5 договору передбачено обов`язок позичальника сплачувати комісію за управління та обслуговування кредиту, проте в договорі не зазначено, за які саме послуги відповідачу встановлена комісія.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) суд зробив висновок, що: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. У відповідності до частин першої-третьої 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг. Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Положення спірного кредитного договору № PLRPGK0000000002 від 28 травня 2008 року про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за додатковий моніторинг погашення кредиту та за резервування ресурсів є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15 листопада 2016 року».

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Нормами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» передбачена заборона вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов`язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов`язаної особи.

За таких обставин нарахування комісії за надання кредиту у розмірі 1900,00 грн є незаконним та вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №9636114 від 11.02.2022 підлягає частковому задоволенню в сумі 12 040,00 грн, з яких: 10 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 2040,00 грн заборгованість по відсоткам.

Приписами частини першої статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Статтею 1046 ЦК України передбачено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України "Про платіжні послуги", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України . Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг. Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України. Продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Положеннями п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, визначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Відповідно до правової позиції, висловленої у Постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Згідно з наданою АБ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду інформацією рахунок № НОМЕР_3 клієнту ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не належить та в банку не обслуговується.

Платіжне доручення, надане позивачем на підтвердження перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитним договором №722907, містить дані про перерахування 35 000,00 грн, в той час як договір містить обов`язок позичальника перерахувати 70 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, враховуючи відсутність достатніх доказів на перерахування грошових коштів на виконання кредитного договору №722907 від 06.10.2021, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт перерахування грошових коштів первісним кредитором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на користь відповідача на виконання умов вказаного договору та відповідного обов`язку відповідача повертати вказані грошові кошти та сплачувати відсотки за їх користування у відповідача не виникло, підстави для стягнення з відповідача в користь позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованості за кредитним договором №722907 від 06.10.2021 відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №722907 від 06.10.2021.

Враховуючи викладене, суд частково задовольняє позов та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №9636114 від 11.02.2022 у сумі 12 040,00 грн, з яких: 10 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 2040,00 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача у сумі 144,48 грн.

Крім того, позивачем заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн, стосовно чого суд зазначає таке.

Відповідно до договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, укладеному між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1. договору) (а.с.55-58).

Суду надано прайс-лист Адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с.104-106).

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №1032 від 01.01.2026 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» погодили надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , договір №722907, №9636114 (а.с.107).

Згідно з витягом з акту №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» погодили надання правових послуг у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , договір №722907, №9636114, вартість наданих послуг склала 25 000,00 грн (а.с.108).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Така заява була зроблена представником позивача зокрема у позовній заяві.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17 вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких зокрема відносяться витрати на професійну правничу допомогу покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення витрат на правову допомогу пропорційно задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1340,60 грн.

Керуючись ст.2,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273,280-284,289,354,355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором №9636114 від 11.02.2022 у сумі 12 040,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у сумі 144,48 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1340,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя О. М. Тимош