Решение № 136143136, 27.04.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2715/26

Провадження № 2-о/638/151/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Тимченка А.М.

присяжних: Печеного О.П., Бондарєва Д.Є.

за участі:

секретаря судового засідання Кондратюк І.В.

представника заявника адвоката Дягілєва О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрайонного управління міністерства юстиції України про оголошення фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 померлими,-

у с т а н о в и в:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи: Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрайонного управління міністерства юстиції України, про оголошення фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 померлими. Заявлені вимоги заявник мотивує тим, що у грудні 2024 року вінзвертався до Шевченківського районного суду м. Харкова з заявою, заінтересована особа : Приватне підприємство«Ізюмжитло-сервіс» про визнання особи безвісно відсутньою відносно мого батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , на підставі того, що ІНФОРМАЦІЯ_2 під час обстрілу мої батьки батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та моя бабуся ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 знаходилися в підвалі дому за адресою: АДРЕСА_2 . В дім влучила ракета та його було зруйновано, зв?язок з батьками та з бабусею зник. Майже усі, хто знаходився в підвалі дому в цей час загинули, або пропали безвісті. Після 09.03.2022 телефони ОСОБА_2 - НОМЕР_1 , ОСОБА_3 - 066 173 7883 та ОСОБА_4 - 099 083 8126 не відповідали. Заявник ретельно шукав будь кого з рідних, але безрезультатно 13.12.2023 рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнана безвісті відсутньою з 09.03.2022.

05.12.2024 рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова по справі N? 638/13804/23 моя бабуся ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 визнана безвісті відсутньою з 09.03.2022. 07.11.2025 рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова по справі №638/25106/24 мій батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнаний безвісті відсутнім з 09.03.2022. Вказані рішення суду мають підтвердження щодо обставин зникнення безвісті моїх рідних, мого звернення в поліцію с цього приводу, а також докази, що підтверджують обставини вважати їх спочатку безвісті відсутніми, а пізніше оголошення їх померлими. Заявнику до даного часу невідома судьба моїх рідним. Заявник зазначає, що оголошення фізичних осіб - мого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мою матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та мою бабусю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померлими мені необхідно для оформлення права на спадщину.

Ухвалою Шевченківського районного м. Харкова від 18.02.2026 по даній справі відкрито окреме провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Заявник та його представник в судовому засіданні вимоги заяви підтримали повністю з підстав, зазначених в заяві. Просили суд ухвалити рішення, яким оголосити ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , померлими.

Представник заінтересованої особи Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрайонного управління міністерства юстиції України в судове засідання не зявився, про ачс та місце розглдяу справи був повідомлений вчасно та належним чином. Неявка належгим чином повідомленого предствника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 (заявник) є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорта ОСОБА_1 , копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , яке видане Гусарівською сільською радою Барвінківського району, актовий запис 25, де вказано, що матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_3 , громадянка України, батьком є ОСОБА_2 , громадянин України.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 (заявник) є онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м. Ізюм Харківської області ( паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 1 квітня 1999 року Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області).

З копії витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування № 12022221130001321 від 02.06.2022 вбачається, що 18.08.2023 за заявою ОСОБА_1 , який втратив з бабусею ОСОБА_4 зв`язок з 09.03.2022, після авіаудару, внесено відомості до ЄРДР за ч. 2 ст. 438 КК України.

Крім того, з копії витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування № № 12022221130001321 від 02.06.2022 вбачається, що18.08.2023 до ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що 09.03.2022 і по теперішній час його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виходить на зв`язок та його місцезнаходження невідоме. Ввдомості до ЄРДР внесено за ч. 2 ст. 438 КК України.

Крім того, з копії витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування № 12022221130001321 від 02.06.2022 вбачається, що18.08.2023 до ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що 09.03.2022 і по теперішній час його мати, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виходить на зв`язок та її місцезнаходження невідоме.

Станом на 15.04.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № № 12022221130001321 від 02.06.2022 за ч. 2 ст. 438 КК України, орган досудового рослідуваня Головне управління Націнальної поліції в Харківській області, досудове розслідування триває.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.12.2024 по справі N? 638/13804/23 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 визнана безвісті відсутньою з 09.03.2022, рішення набрало чинності 14.01.2025.

07.11.2025 рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова по справі №638/25106/24 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнаний безвісті відсутнім з 09.03.2022, рішення набрало чинності 08.12.2025.

Відповідно до рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.12.2023 у справі № 638/13802/23, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилась у с. Гусарівка Барвінківського району Харківської області, зареєстрована АДРЕСА_2 (паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Барвінківським РВ УМВС України в Харківській області, РНОКПП НОМЕР_4 ) визнано безвісно відсутньою з 09.03.2022. Рішення суду набрало чинності 15.01.2024.

Зазначеними рішеннями суд становлено відсутність відомостей протягом року за місцем останнього відомого місця проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 з 09.03.2022, оскільки саме з цього дня місце їх перебування є невідомим понад один рік та факт зникнення зазначених осіб 09.03.2022 о 09-00 год. у м. Ізюм під час того, як будинок за адресою: АДРЕСА_3 , вразило ракетою під час обстрілів.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до приписів ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

За змістом з ч. 1 ст. 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Особливістю цієї категорії справ, є те що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Указом ПрезидентаУкраїни № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан на 30 діб через військову агресію російської федерації проти України. Указ затверджений Верховною Радою України Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022. На даний час воєнний стан в Україні не закінчено та продовжено.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 у справі 755/11021/22 дійшла висновків, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди. Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України. Наголошує на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України. Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Також у вищезазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, з 24.02.2022 по 01.04.2022 м.Ізюм Ізюмської ТГ Харківської області є місцем проведення активних бойових дій, що є загальновідомим фактом, який не підлягає доведенню.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/11021/22 зазначила, що шість місяців мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Зі змісту заяви судом встановлено, що потреба для заявника. у оголошенні померлим його матері батька та бабусі полягає у реалізації її прав та інтересів в сфері спадкування, призначення пільг та допомоги у встановленому законом порядку.

За правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що з моменту окупації місця ймовірної загибелі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (09.03.2022) на час розгляду справи минуло більше чотирьох років, вказана територія протягом 22.02.2022-01.04.2022 визнана територією, на якій ведуться активні бойові дії, що дає право на вирішення питання про оголошення фізичної особи померлою в порядку ст. 46 ЦК України.

Водночас докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою, не містять жодних суперечностей щодо обставин зникнення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , яке відбулося у населеному пункті м.Ізюм Харківської області, за адресою: м. Ізюм, вул.Першотравнева, б. 2, та дають можливість зробити вірогідне припущення про їх смерть під час влучання ворожого снаряду під час авіаційного нальоту ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Ізюм Харківської області.

З огляду на викладене, враховуючи, що на момент ухвалення рішення сплинув шестимісячний строк, зазначений у реченні другому частини 2 статті 46 ЦК України, з урахуванням висновків ВП ВС, викладених в постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22, суд вважає, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 померлими за обставин, що загрожували їм смертю або дають підставу припускати їх загибель. А тому заява ОСОБА_1 про оголошення осіб померлими підлягає до задоволенню.

Одночасно суд роз`яснює заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

На підставі ст. 46 ЦК України, ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», п. 13 постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення», керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 81, 89, 258, 263-265, 268, 273, 293, 294, 305, 306, 309 ЦПК України суд,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрайонного управління міністерства юстиції України про оголошення фізичних осіб померлими задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 померлим, визнавши датою його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті- АДРЕСА_3 .

Оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 - померлою, визнавши датою її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті- АДРЕСА_3 .

Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянку України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 - померлою, визнавши датою її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті- АДРЕСА_3 .

Роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з часу його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Повний текст рішення складено: 27.04.2026

Суддя А.М.Тимченко

Присяжні О.П.Печений

Д.Є.Бондарєв