Решение № 136142465, 29.04.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2026 Справа №607/26841/25 Провадження №2/607/647/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., представника позивача Мельник І.М., представника відповідача Парубія М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії, -

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради (далі КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР) звернулось в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії в сумі 83 272,33 грн.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР здійснює забезпечення тепловою енергією та гарячою водою житла за адресою: АДРЕСА_1 , яке займають відповідачі по справі. Водночас, відповідачі своїх зобов`язань у частині оплати послуг з централізованого опалення та постачання теплової енергії не виконують, внаслідок чого за період з 01.11.2018 до 01.11.2025 виникла заборгованість за отримані послуги на загальну суму 83 272,33 грн. Зазначив, що з 01.12.2021 відповідно до чинного законодавства України вступили в дію нові договірні відносини між споживачами послуг з постачання теплової енергії, гарячої води та надавачем послуг КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР. З огляду на те, що мешканці будинку АДРЕСА_2 , не вчиняли дій, спрямованих на вибір договірних відносин, в тому числі із мешканцями квартири АДРЕСА_3 , вважається укладеним з 01.12.2021 оприлюднений на сайті КП «ТМТКЕ» індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії. На даний момент чинним є публічний договір приєднання, який діє з 01.12.2021 та оприлюднений на офіційному сайті КП «Тернопільміськтеплокомуненерго». Посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити позов.

24.03.2026 від відповідачки ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Парубій М.М., надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступних підстав.

(1) Вказує, що з наданої позивачем таблиці розрахунків неможливо зрозуміти яким чином нараховано заборгованість в розмірі 83 272,33 грн, оскільки не наведено формули розрахунку, вартості тарифу тощо. Окрім того, незрозуміло чи в нараховану суму боргу входить вартість послуг за постачання гарячої води. Вважає, що щомісячні нарахування за період з 01.12.2021 по 01.11.2025 є необґрунтованими і невмотивованими та не можуть судом братись до уваги при ухваленні рішення. (2) Також зазначає, що позивачем не доведено, що саме в квартирі АДРЕСА_4 надаються послуги централізованого постачання теплової енергії і відсутнє в квартирі індивідуальне опалення. (3) Окрім того, вважає, що відповідачі не є суб`єктами відповідальності, оскільки не були користувачами послуг КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР у вказаний в позові період, оскільки з 2006 року вона з дітьми не проживає за вказаною адресою, проте через відсутність документів на квартиру не може знятися з реєстрації. Протягом останніх трьох років відповідачка разом з дітьми проживає за кордоном. (4) Також відсутній договір про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії. (5) Вказує, що в матеріалах справи відсутній акт звіряння взаємних розрахунків, скерованого ОСОБА_1 чи підписаного ОСОБА_1 спеціально із позивачем. (6) Наявна в матеріалах справи вимога-претензія мешканцям квартири за адресою: АДРЕСА_1 не скеровувалася. (7) Окрім того, просить застосувати строки позовної давності щодо вимог КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР про стягнення із відповідачки ОСОБА_1 нарахованої заборгованості за період з 01.11.2018 по 01.11.2022, оскільки, враховуючи неоплату споживачами за надані послуги, право звернення до суду з позовом виникло ще у 2018 році.

За таких обставин вважає, що до позовної заяви не долучено доказів на підтвердження наявності в ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії.

09.04.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказує, що твердження, викладені у відзиві на позов є необґрунтованими та такими, що не спростовують позовні вимоги. Додатково зазначає, що багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 , в якому знаходиться квартира відповідачів, введений в експлуатацію з комплексом загальнобудинкового інженерного обладнання, в тому числі і з системою централізованого опалення (теплопостачання), яка виконана за схемою, що збалансована в цілому по будинку. Відповідно, мешканці квартири АДРЕСА_3 є споживачами послуг з централізованого опалення, постачання теплової енергії.

В період з 01.11.2018 р. по 30.11.2021 р. нарахування за послугу з централізованого опалення, постачання теплової енергії відповідачів, КП «ТМТКЕ» здійснювало за тарифами, встановленими: 1. постановою НКРЕКП № 1101 від 09.06.2016 р., яка є у вільному доступі на сайті НКРЕКП; 2. рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 827 від 05.11.2018 р, яка є у вільному доступі на сайті Тернопільської міської ради. Зокрема, КП «ТМТКЕ» проводило нарахування за послуги з централізованого опалення відповідно до п.п. 40-48 Правил надання послуг з централізованого опалення та постачання холодної і гарячої води та водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05 р. № 630 (зі змінами і доповненнями), застосовуючи втановлені тарифи, враховуючи температуру зовнішнього повітря, кількість діб в розрахунковому періоді та площу квартири.

З 01.12.2021 нарахування за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, які надає КП «ТМТКЕ», здійснюється за тарифами та в порядку, визначеними рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради, а саме: рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1105 від 01.12.2021р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води», яке є у вільному доступі на сайті Тернопільської міської ради; рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради№1165 від 28.09.2023 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води», яке є у вільному доступі на сайті Тернопільської міської ради; рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1437 від 11.09.2024 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води», яке є у вільному доступі на сайті Тернопільської міської ради; рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1354 від 02.10.2025 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води», яке є у вільному доступі на сайті Тернопільської міської ради.

Окрім того, відповідачем на прикладі двох місяців: січня 2020 року та березня 2024 року, наведено формули, за якими здійснювалося щомісячне нарахування плати з централізованого опалення та постачання теплової енергії

Щодо суми боргу, яка заявлена до стягнення зазначає, що сальдо, що відображене у виписці з особового рахунку про заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в сумі 206 грн 05 коп. є заборгованістю за попередній період (залишок на 01.11.2018 р.), яка не включена в суму заборгованості та не пред`являється до стягнення.

За період з 01.11.2018 р. до 01.11.2025 року відповідачами проводилась оплата без призначення платежу, яка зарахована позивачем на підставі п. 36 публічного Договору в рахунок заборгованості Споживача, за минулі розрахункові періоди. Ніхто з відповідачів не звертався до КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» про скасування, зняття чи переведення помилково сплаченої суми на іншу адресу такої проплати. Інша третя особа не зверталася про повернення помилково сплаченої суми з адреси відповідачів. Крім того, проплата здійснювалася щомісяця (на протязі дев`яти місяців).

Щодо нарахувань за постачання гарячої води, то такі послуги в квартиру не надаються, нарахування не здійснюються, до стягнення не пред`являються.

В той же час КП «ТМТКЕ» підтверджує факт надання послуг з централізованого опалення, постачання теплової енергії в житловому будинку АДРЕСА_2 актами про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період 2018/2019 р.р., 2019/2020 р.р., 2020/2021 р.р.; 2021/2022 р.р.; 2022/2023 р.р.; 2023/2024 р.р., 2024-2025 р.р., складені за участю представника КП «ТМТКЕ» та балансоутримувача.

Оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , то вони є споживачами комунальних послуг, тому зобов`язані за них оплачувати. Той факт, що відповідачі перебували за межами території України, не звільняє їх від оплати за опалення квартири.

Щодо вимоги претензії. Чинним законодавством на даний час не передбачено обов`язкове досудове врегулювання спору, пов`язаного із погашенням заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, а також не передбачено обов`язкове направлення боржникам досудових попереджень. Але досудове врегулювання спору не заборонено.

Щодо актів звірки взаємних розрахунків. Чинним законодавством України складання актів взаємних розрахунків про надані послуги з постачання теплової енергії не передбачено.

Щодо договору. Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з огляду на те, що мешканці будинку АДРЕСА_2 не вчиняли зазначених дій, спрямованих на вибір договірних відносин, із ними вважаються укладеними з 01.12.2021 р. індивідуальні договори, що були оприлюднені на сайті КП «ТМТКЕ». В даному випадку про приєднання відповідача як споживача послуг до умов індивідуального договору свідчить факт отримання послуги, оскільки будинок АДРЕСА_2 не відключений від мереж централізованого постачання теплової енергії, а КП «ТМТКЕ» надає у будинок послуги з постачання теплової енергії.

Щодо строку позовної давності. Вказує, що свою позицію щодо позовної давності КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» виклало у тексті позовної заяви. Зокрема, покликається на те, що під час дії карантину, запровадженого 30.03.2020, строки, визначені ст. 257 ЦКУ, продовжуються на строк дії карантину. Окрім того, з часу введення воєнного стану строк позовної давності зупиняється на строк дії такого стану.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правила спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 26.03.2026 провадження у цивільній справі № 607/26841/25 за позовом КПТМ «Тернопільміськртеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_4 закрито, на підставі вимог пункту першого частини першої статті 255 ЦПК України.

Представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Парубій М.М. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов.

Інші відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку. Попередньо не повідомили суд про причини своєї неявки, заяви про відкладення та відзив на позов не подавали.

Судом встановлено, що КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР здійснює забезпечення централізованого опалення та постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки від 30.10.2025, виданої КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР, ОСОБА_1 з 04.04.2016, ОСОБА_3 з 18.01.1990, ОСОБА_2 з 20.10.1988 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані обставини щодо реєстрації відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 підтверджуються відповідями № 2189929 та № 2189963 від 29.12.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, та Витягом про реєстрацію місця проживання особи № 39431/28-03 від 07.01.2026.

Як слідує з актів подачі теплоносія та ввід внутрішньобудинкової системи опалення будинку від 22.10.2018, 29.10.2019, 16.10.2020, 12.10.2021, актів про запуск система опалення в роботу в опалювальний період від 04.11.2022, 17.10.2023, 16.10.2024, 19.10.2025, позивач в опалювальні періоди з 2018 року по 2025 рік надавав послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до виписки з особового рахунку про заборгованість за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії від 13.11.2025, за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , наявна заборгованість, яка за період з 01.11.2018 до 01.11.2025 в розмірі 83 272,33 грн. Оплачено за період з 01.11.2018 до 01.1.2025 820,70 грн. Оплату за період з 01.11.2018 до 01.11.2025 зараховано на погашення залишку, що існував на 01.11.2018. За період з 01.11.2018 до 01.11.2025 нараховано 83 886,98 грн.

Згідно із довідки про оплату по особовому рахунку НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , оплату споживача з банку без призначення платежу за період з 01.11.2018 до 01.11.2025 в сумі 820,70 грн зараховано на погашення залишку, що існував на 01.11.2018.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення.

В силу вимог частин першої, другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами спору, є правовідносинами, пов`язаними з наданням послуг централізованого опалення та постачання теплової енергії, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання» та іншими нормативно-правовими актами України.

Так, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з пунктами 6, 13 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач) (ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Згідно з частиною четвертою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.

Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частин другої, третьої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов`язаний оплатити вартість послуг з централізованого опалення та постачання теплової енергії, якщо він фактично отримував таку послугу. Факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 210/5796/16-ц, де встановлено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

З матеріалів справи встановлено, що позивач здійснює забезпечення помешкання відповідачів теплопостачанням, у тому числі надавав послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії в період з 01.11.2018 до 01.11.2025.

Таким чином, суд вважає, що між КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР та відповідачами склались фактичні договірні відносини, за якими позивачем були надані послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, а відповідачі ці послуги прийняли та зобов`язувалися здійснювати їх оплату.

Так, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

З інформації, яка міститься у вільному доступі в мережі Інтернет вбачається, що постановою Національної комісії, що здійснює державне врегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг за №1171 від 31 березня 2015 року затверджено тарифи на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення.

Рішенням Тернопільської міської ради за №827 від 05 листопада 2018 року встановлені КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР тарифи на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Окрім того, рішеннями Тернопільської міської ради за №1105 від 01 грудня 2021 року та за №1165 від 28 вересня 2023 року встановлені КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР тарифи на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Відомості про те, що вказані тарифи відповідачами оспорювалися та подавалися скарги про неналежне виконання позивачем своїх зобов`язань судом не встановлено.

Разом з тим, відповідачі належним чином не виконували зобов`язання щодо оплати послуг з централізованого опалення та постачання теплової енергії.

Згідно виписки з особового рахунку про заборгованість за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії від 13.11.2025 за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що у відповідачів наявна заборгованість, яка за період з 01.11.2018 до 01.11.2025 становить 83 272,33 грн.

Відповідачі не вносили оплату за спожиті послуги в повному розмірі, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 83 272,33 грн, про що свідчить виписка з особового рахунку про заборгованість відповідачів за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд доходить висновку про наявність підстав для солідарного стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР заборгованості за надані послуги з централізованого опалення за період з 01.11.2018 по 30.11.2021, послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 01.11.2025 у розмірі 83 272,33 гривень.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачі не надали суду належних, достатніх та достовірних доказів на спростування обставин викладених у позові, зокрема щодо відсутності заборгованості або іншого її розміру.

Щодо доводів представника відповідача про необґрунтованість розрахунків за надані послуги з централізованого опалення та послуги з постачання теплової енергії.

Так, на підтвердження розміру заборгованості позивачем надано виписку з особового рахунку про заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, зазначаючи, що нарахування за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії КП «ТМТКЕ» здійснювало за тарифами, встановленими постановою НКРЕКП № 1101 від 09.06.2016 р та рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 827 від 05.11.2018, №1105 від 01.12.2021, №1165 від 28.09.2023, №1437 від 11.09.2024, №1354 від 02.10.2025, які є в вільному електронному доступі. Окрім того, у відповіді на відзив представник позивача на прикладі окремих місяців навела детальний розрахунок нарахування плати за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, із застосуванням відповідних формул.

При цьому, як вбачається з виписки та позовної заяви, нарахування заборгованості за постачання гарячої води не здійснювалося.

Представник відповідача, не погоджуючись з розрахунком позивача, не надав власного розрахунку, який би спростовував доводи позивача.

Заявляючи клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи, представник відповідача не заявляв клопотань про витребування у позивача детельних розрахунків нарахування заборгованості за надані послуги, на підставі яких можна було б провести експертне дослідження. Після відмови судом у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи у зв`язку з недостатністю в матеріалах справи вихідних даних, представник відповідача додаткових клопотань про витребування доказів не заявляв.

Тому суд вважає доводи представника відповідача про необґрунтованість розрахунків позивача безпідставними, оскільки такі розрахунки не спростовані жодними доказами.

Щодо доводів представника відповідача про недоведеність позивачем факту надання послуг централізованого опалення та постачання теплової енергії у квартирі АДРЕСА_4 .

Суд зазначає, що КП «ТМТКЕ» підтверджує факт надання послуг з централізованого опалення, постачання теплової енергії в житловому будинку АДРЕСА_2 актами подачі теплоносія на ввід внутрішньо будинкової системи опалення будинку та актами про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період 2018/2019 р.р., 2019/2020 р.р., 2020/2021 р.р.; 2021/2022 р.р.; 2022/2023 р.р.; 2023/2024 р.р., 2024-2025 р.р., складені за участю представника КП «ТМТКЕ» та балансоутримувача.

Відомості про те, що відповідачами подавалися скарги про неналежне виконання позивачем своїх зобов`язань судом не встановлено. Як і не встановлено факту відключення вказаної квартири від системи централізованого теплопостачання.

Щодо доводів представника відповідача про відсутність підстав для стягнення заборгованості у зв`язку з не проживанням відповідачів у вказаній квартирі.

Так, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, а індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ч. 3 ст. 9, п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

При цьому, відповідно до абзацу 2 пункту 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 21.08. 2019 р. № 830, споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , тому в силу наведених вище норм законодавства, вони несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, незалежно від факту тимчасової відсутності в житловому приміщенні.

Щодо доводів представника відповідача про відсутність між сторонами укладеного договору про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії.

Як встановлено судом на підставі досліджених доказів, між КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР та відповідачами склались фактичні договірні відносини, за якими позивачем були надані послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, а відповідачі ці послуги прийняли та зобов`язувалися здійснювати їх оплату.

Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 210/5796/16-ц, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Щодо доводів представника відповідача про відсутність в матеріалах справи акта звіряння взаємних розрахунків, скерованого ОСОБА_1 чи підписаного ОСОБА_1 та щодо не отримання відповідачами вимоги-претензії.

Суд вважає слушними доводи представника позивача, викладені у відповіді на відзив про те, що чинним законодавством на даний час не передбачено обов`язкове складання актів взаємних розрахунків про надані послуги з постачання теплової енергії, а також не передбачено обов`язкове досудове врегулювання спору, пов`язаного із погашенням заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, та обов`язкове направлення боржникам досудових попереджень.

З цих підстав суд відхиляє вказані доводи представника відповідача.

Щодо строку позовної давності, про застосування якої заявлено представником відповідача, суд виходить з наступного.

Так, позивач звернувся з позовом до суду 24.12.2025 та просить стягнути заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за період 01.11.2018 до 01.11.2025.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень (яким було доповнено вказаний розділ згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 та який набув чинності 02.04.2020), встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України установлено карантин. Надалі, постановами Кабінету Міністрів України цей карантин на території України продовжувався та був відмінений лише з 30.06.2023 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651.

Окрім того, згідно із пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (який був чинний до 04.09.2025) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Згідно із пунктом 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 478/2025 від 14.07.2025.

Пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025, який набрав чинності з 04.09.2025.

Від-так, враховуючи те, що з 12.03.2020 по 30.06.2023 на всій території України був установлений карантин та з 24.02.2022 запроваджено воєнний стан, згідно пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України строк позовної давності тривалістю у три роки, встановлений статтею 257 ЦК України, продовжуються на строк дії карантину та воєнного стану, суд доходить висновку, що строк позовної давності за вимогами КП «Тернопільміськтеплокомуненерго`ТМР до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії за період з 01.11.2018 до 01.11.2025 в розмірі 83 272,33 гривень на час звернення до суду з позовом не закінчився.

Отже, позов Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 грн по 1009,33 грн з кожного.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2018 до 01.11.2025 в розмірі 83 272 (вісімдесят три тисячі двісті сімдесят дві) гривні 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн сплаченого судового збору в рівних частках по 1009,33 грн з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 29.04.2026.

Реквізити сторін:

Позивач: Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради, вул. І. Франка, 16 м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14034534.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуючий суддя В. М. Позняк