№ 136134902, 30.04.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/977/26

Провадження № 3/147/398/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП №2 (с-ще Тростянець) Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Тростянецьким РС УДМС України у Вінницькій області 09.08.2013, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу Українипро адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2026 року до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 173 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №748318 від 09.04.2026 вбачається, що 09.04.2026 о 19 год. 05 хв. в с. Тростянчик на вул. Миру гр. ОСОБА_1 перебуваючи в громадському місці: чіплявся та ображав нецензурними словами, а також погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян та вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Перед початком судового розгляду ОСОБА_1 було роз`яснено права відповідно до ст. 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав частково, повідомив, що потерпілі його спровокували, сусідський син розбив йому вікно і не відшкодовує, а його мати покрала у нього каченят, стверджував, що подібного більше не повториться і у разі виникнення конфліктів буде викликати працівників поліції.

Потрерпіла ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_1 є сусідом її дочки ОСОБА_3 , яка має двох синів. Події розгорнулися на вулиці Миру, конфліктують з сусідом постійно, а 09.04.2026 він погрожував фізичною розправою її онукам. Повідомила, що діти не можуть пройти по вулиці, ОСОБА_1 постійно їм погрожує, менший онук, якому 11 років розказав про ці обставини, у зв`язку з чим вона викликала старосту села, а згодом працівників поліції.

Потерпіла ОСОБА_4 суду повідомила, що вона є дочкою громадянки ОСОБА_2 і на той час коли ОСОБА_1 погрожував її племіннику, вона була присутня, водночас її сестри ОСОБА_3 не було вдома, однак вона зафіксувала погрози і образи які висловлював ОСОБА_1 на телефон, відеозапис події додано до матеріалів справи. Через вказані події запросили старосту села, однак вона не змогла вплинути на ОСОБА_1 тому викликали працівників поліції.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 повідомила, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_1 і конфлікти з ним відбуваються постійно протягом 13 років, однак 09.04.2026 коли він погрожував розправою її молодшому сину ОСОБА_5 , 2015 року народження, мама з сестрою які були свідками погроз викликали працівників поліції. Зазначила, що ОСОБА_1 конфліктує з усіма сусідами і ображає свою дружину, однак впливу на нього жодного немає. Більше того він постійно погрожує фізичною розправою їй і дітям.

Суд заслухавши ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_3 та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 173 КУпАП передбачає дрібне хуліганство, яке полягає або у нецензурній лайці в громадських місцях, або в образливому чіплянні до громадян, або в інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Виходячи з аналізу ст.173 КУпАП, об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ, організацій.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та обумовлені мотивом неповаги до суспільства з метою задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.

Отже, суб`єктивна сторона такого правопорушення (дрібне хуліганство) полягає в неповазі до суспільства, у демонстрації свої зневаги до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, бажанні самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству. Саме умисний прояв порушником явної неповаги до оточуючих це головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки «дрібного хулігана». За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Тобто, одним з елементів суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Судом встановлено, що 09.04.2026 о 19 год. 05 хв. в с. Тростянчик на вул. Миру гр. ОСОБА_1 перебуваючи в громадському місці: чіплявся та ображав нецензурними словами, а також погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що в діях гр. ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, окрім його пояснень, повністю доведена матеріалами справи, саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №748318 від 09.04.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 09.04.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 09.04.2026 та відеозаписом події, показами потерпілих та свідка.

Зазначені вище докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до статтей 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Дії ОСОБА_1 кваліфікую за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність, суд визнає щире каяття, обставиною, що обтяжує відповідальність суд визнає вчинення правопорушення в стані сп`яніння.

При накладенні стягнення відповідно до ст. 33, 34, 35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, наявність обставини, що пом`якшує та обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої ст. 173 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено таке стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33-35, 36, 40-1, 173, 245-249, 280, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ст 173 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну гривню 00 копійок (рахунок UA078999980313060106000002844, код ЄДРПОУ 37979858, одержувач ГУК у Він.обл./Тростянець/21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Вінницького апеляційного суду.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами (ст.298 КУпАП).

Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, негайно подаються до суду.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, в даному випадку 102 (сто дві) гривні; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя О. Г. Борейко