№ 136128710, 22.04.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10999/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Невойта П.С.,

секретаря судового засідання Дутки О.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Горбатого Володимира Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в :

31.10.2024 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , звернувся в суд із позовною заявою до Управління патрульної поліції у Львівській області, код. ЄДРПОУ 41239834, інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Горбатого Володимира Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови серія ЕНА №3299984 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 19.10.2024 року, винесену та складену інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області, старшим лейтенантом поліції Горбатим Володимиром Володимировичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв`язку із значними порушеннями процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення

Позовні вимоги мотивує тим, що 19.10.2024 року відносно позивача винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті від 19.10.2024 року серії ЕНА № 3299984.

В постанові зазначено, що ОСОБА_1 19.10.2024 року о 20год. 38хв. за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 243, керуючи транспортним засобом марки «HYUNDAI TUCSON» д.н.з. НОМЕР_2 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.е. Правил дорожнього руху.

Із зазначеною постановою не погоджується та вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи із наступного.

Процес розгляду старшим лейтенантом поліції Горбатим В.В. справи про адміністративне правопорушення та подальшого складання постанови серії ЕНА №3299984 від 19.10.2024 року не був належним чином зафіксований. Відсутність фіксації дій інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області при винесенні вказаного акту обумовлює виникнення численних сумнівів у їхній правомірності, законності, обґрунтованості, обумовлюючи недостатність чи неналежність доказової бази, на підставі якої було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Важливою ознакою незаконності прийнятого рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу є невідповідність транспортного засобу зазначеного в постанові про правопорушення і фактично керованого позивачем автомобіля марки «Honda» модель M-NV д.н.з. НОМЕР_3 19 жовтня 2024 року о 20:38 год. в місті Львові на вул. Городоцька, 243. Транспортний засіб зазначений в постанові про правопорушення марки «HYUNDAI» модель TUCSON д.н.з. НОМЕР_2 перебував на зберіганні у садівничому кооперативі «Вінниця» за адресою м. Львів, вул. Винниця, 42-65, буд. 51 в пошкодженому стані.

Також, вважає суттєвим недоліком при складанні постанови те, що інспектор не з`ясував місце реєстрації та проживання позивача.

Таким чином, оскаржувана постанова винесена із порушенням вимог законодавства, та грубо порушує права позивача, які підлягають захисту шляхом скасування оскаржуваної постанови. Враховуючи наведені в адміністративному позові доводи та норми чинного законодавства, просить такий задовольнити.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 01.11.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі.

13.11.2024 року від представника відповідача-1 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Терлецького А.З. надійшов відзив на позовну заяву. Мотивував тим, що доводи позивача не відповідають дійсності та об`єктивній реальності, адже інспектор чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення, що і було зроблено шляхом зупинення транспортного засобу під керуванням позивача.

Наголошує, що позивач сам вказав адресу проживання працівникам поліції, яку згодом і було внесено у відповідну постанову. Разом з тим, відеофіксація на нагрудний відео реєстратор інспектора здійснювалась від моменту зупинки транспортного засобу під керуванням позивача, до отримання останнім копії відповідної постанови. А відтак, доводи позивача про те, що фіксація не здійснювалась належним чином також не є правдивими.

Вказує, що безпосередньо в п.7 даної постанови не вказано, що до цієї постанови щось додавалося, адже відеозаписи надаються саме під час оскарження постанови або на вимогу правопорушника, на місці зупинки транспортного засобу, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Враховуючи, що на місці події позивач не клопотав про пред`явлення відповідних відеодоказів, тому такі і не надавались.

Відтак, представник відповідача-1 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції просить відмовити у задоволенні позовної заяви повністю у зв`язку із безпідставністю такої.

09.12.2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив. Зі змісту такої вбачається, що позивач підтримує доводи викладені у позові та просить такий задовольнити.

Учасники справи в судове засідання не прибули.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з вимогами ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 19.10.2024 року близько 20год. 38хв. у м.Львові на вул.Городоцькій, 243 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «HYUNDAI модель М-NV» д.н.з. НОМЕР_4 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Вчинене позивачем порушення ПДР України стало підставою для зупинки транспортного засобу під його керуванням, що відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», а саме поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив ПДР України.

В результаті Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесено постанову серії ЕНА №3299984 від 19.10.2024 та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень.

Згідно з п. 8.7.3 «е» ПДР, сигнали світлофора мають такі значення - червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух.

Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідальність за порушення вищенаведених Правил дорожнього руху передбачає ч.2 ст.122 КУпАП. Відтак, інспектором УПП у Львівській області ДПП до Позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. Дане стягнення вважають застосоване в чіткій відповідності букві закону та метою якого є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим Позивачем та і іншими особами. Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція). Відповідно до пункту 4 Розділу І Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена частиною 2 статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з її правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Так, позивач у відповіді на відзив зазначає про те, що що він не керував ТЗ «HYUNDAI TUCSON» д.н.з. НОМЕР_2 , а транспортним засобом марки «HYUNDAI модель М-NV» д.н.з. НОМЕР_4 .

Під час дослідження відео, долученого до матеріалів справи, судом встановлено, що інспектор патрульної поліції спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР перебуваючи в службовому автомобілі, який перебував на зустрічній смузі без руху, по відношенню до водія ТЗ «HYUNDAI модель М-NV» д.н.з. НОМЕР_4 , оскільки на той час був увімкнений заборонений сигнал (червоний) світлофора. В подальшому службовий автомобіль розвернувся на перехресті та за допомогою світлових і звукових сигналів бупинив водія ОСОБА_1 . З відеозапису місця зупинки ТЗ вбачається, що працівники поліції одразу підійшли до водія та просили надати документи на автомобіль.

Водій ОСОБА_1 беззаперечно знаючий яким ТЗ керує, надав працівникам поліції свідоцтво на ТЗ «HYUNDAI TUCSON» д.н.з. НОМЕР_2 та документ на право водіння. З урахуванням наданих документів був складений протокол.

Слід також зазначити, що під час спілкування з поліцейськими водій ОСОБА_1 одразу визнав факт порушення ПДР, мотивуючи тим, що він спішив та повідомив свою домашню адресу, яка і зазначена у протоколі. Отже, судом встановлено факт порушення ПДР водієм ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом, а саме - проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.е. Правил дорожнього руху.

Помилковість зазначення у протоколі іншої марки автомобіля є технічною помилкою, до того ж свідоцтво про реєстрацію ТЗ на автомобіль марки «HYUNDAI TUCSON» д.н.з. НОМЕР_2 , наав водій на місці його зупинки і таке свідоцтво дійсно належить йому.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 2 статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення, крім даних визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

За приписами пункту 5 розділу VI Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за №1408/27853, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Судом встановлено, що в п.7 Постанови не зазначено, що до такої додавався відеозапис. В постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 року у справі №462/5974/23 вказано: «…Доводи апелянта, що в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відсутні відомості про відеозапис та про технічний засіб, яким здійснено фото або відео фіксацію порушень ПДР України, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують факту порушення останнім правил ПДР…»

Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Виходячи із наведеного інспектор патрульної поліції виніс постанову відповідно до норм чинного законодавства.

Вище наведене дає підстави зробити висновок про те, що твердження наведені позивачем є необґрунтованими, жодним чином не доведеними, а лише такими, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, інспектор УПП у Львівській області ДПП мав всі законні підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, ним була дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Позивач жодним доказом і аргументом не довів факту того, що інспектором патрульної поліції його було притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно. Тому постанова ЕНА №3299984 від 19.10.2024 року у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством.

За умовами ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оскільки підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення не встановлено, а тому у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Горбатого Володимира Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з моменту проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - 1: Управління патрульної поліції у Львівській області, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19.

Відповідач-2: інспектор 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старший лейтенант поліції Горбатий Володимир Володимирович, службова адреса: 79053, Львівська область, м. Львів, вул. Перфецького, 19.

Повний текст рішення виготовлено 22.04.2026 року.

Суддя П. С. Невойт