Решение № 136124274, 28.04.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6875/25

Провадження № 2/629/107/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 м.Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді -Мицик С.А., за участю секретаря судового засідання- Воєводіної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №102687251 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 7000,00 грн., на строк 15 днів, з відсотками, які нараховуються 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, зі сплатою комісії 1330,00 грн. 13.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 10Т, за умовами якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 102687251 від 13.07.2021 року. Заборгованість відповідача становить 29758,39 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 6390,00 грн., відсотками 22038,39 грн., комісійними винагородами 1330,00 грн. Вказану заборгованість, а також понесені судові витрати та витрати на правову допомогу позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, надав відповідь на відзив на позовну заяву, за змістої якої вважає доведеним факт укладення кредитного договору від 13.07.2021 року, оскільки його оформлення відбулося в електронній формі через особистий кабінет із підтвердженням одноразовим ідентифікатором (OTP), що відповідно до законодавства прирівнюється до власноручного підпису. Технічні дані (IP-адреса, лог-файли) підтверджують вчинення відповідачем відповідних дій. Також факт перерахування 7000,00 грн. на банківську картку відповідача підтверджується платіжним дорученням. Неповне зазначення номера картки зумовлене вимогами щодо збереження банківської таємниці. Відповідач не надав доказів на спростування факту не отримання коштів. Проценти нараховувалися відповідно до умов договору та є платою за користування кредитом. У разі прострочення відповідач також зобов`язаний сплатити інфляційні втрати та 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України. Позивач наголошує, що між сторонами існують належні кредитні правовідносини, у межах яких відповідач отримав кошти, однак зобов`язання щодо їх повернення не виконав. Відповідно до ст. 509, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти. Нарахування процентів здійснювалося за фактичне користування кредитом, у тому числі після закінчення строку кредитування, оскільки відповідач не повернув кошти вчасно. При цьому 3% річних та інфляційні втрати є окремою мірою відповідальності і не виключають нарахування договірних процентів. Комісія за надання кредиту є складовою загальних витрат відповідно до Закону України «Про споживче кредитування». Відповідач був ознайомлений з її розміром та погодився з умовами договору. Право вимоги за договором правомірно відступлено на підставі договору факторингу. Новий кредитор набув усіх прав первісного кредитора, що підтверджується наданими документами. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком, складеним первісним кредитором, без здійснення додаткових нарахувань. Витрати на правничу допомогу підлягають стягненню, оскільки підтверджені належними доказами та є співмірними складності справи. Усі необхідні докази подані до суду, у тому числі в електронній формі, що відповідає вимогам законодавства. Отже, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що не погоджується з викладеними у позовній заяві обставинами, вважає позов безпідставним та необґрунтованим з огляду на таке. Позивач не надав належних та допустимих доказів укладення між відповідачем та ТОВ «МІЛОАН» кредитного договору, оскільки подані копії не містять підпису відповідача, а також відсутні докази використання електронного підпису, належної ідентифікації особи, направлення одноразового ідентифікатора та акцепту умов договору. Оригінал електронного договору не надано, що відповідно до вимог ЦПК України виключає можливість визнання таких доказів належними, у зв`язку з чим договір слід вважати неукладеним. Також позивач не довів належним чином факт переходу до нього права вимоги, оскільки відсутні докази оплати за договором факторингу, а надані документи не підтверджують обсяг та дійсність переданих прав. Окрім цього, у матеріалах справи відсутні належні первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт перерахування відповідачу кредитних коштів, а надані розрахунки є лише внутрішніми документами позивача і не можуть вважатися належними доказами. Крім того, позивач не довів фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх зв`язок саме з цією справою, а заявлена сума є явно завищеною та неспівмірною. З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами укладення кредитного договору, передачу грошових коштів, розмір заборгованості та факт переходу права вимоги, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, згідно з вимогами ст.ст. 274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 13.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №102687251 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 7000,00 грн., на строк 15 днів, з відсотками, які нараховуються 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, зі сплатою комісії 1330,00 грн. (а.с.16-19).

13.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 10Т, за умовами якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 102687251 від 13.07.2021 року. (а.с.22-24).

Згідно з наданим розрахунком заборгованості заборгованість ОСОБА_1 за вказаним Договором становить 29758,39 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 6390,00 грн., відсотками 22038,39 грн., комісійними винагородами 1330,00 грн. (а.с. 14).

Згідно з відповіддю з АТ «ПриватБанк» відповідачу по рахунку НОМЕР_1 було зарахування коштів на суму 7000,00 грн. від 13.07.2021 р.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. За змістом статті 634 цьогоКодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Приписами ч. 1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що позичальник - відповідач скористався кредитними ресурсами та свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідност.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою, позивачем додано копії: договору №42649746 про надання правової допомоги від 05.05.2025 року, додаткової угоди №102687251 від 29.07.2025 року, свідоцтва.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача у розмірі 5 000 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст.ст.12,81,133,141,247,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ») заборгованість за кредитним договором №102687251 від 13.07.2021 року у розмірі 29758 (двадцять дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят вісім ) гривень 39 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ») витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 копійок.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ») витрати на правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С. А. Мицик